Рішення № 86123981, 04.12.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2066/19

Провадження по справі 2/305/789/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивує тим, що він являється внуком та спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй на праві приватної власності майно, а саме житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своє смерті, ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 16.01.2013, державним нотаріусом Рахівської ДНК, ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1-77. Згідно зазначеного заповіту, спадкодавець заповіла йому все належне їй на день смерті майно. Заповіт не змінений та не відмінений. 23.10.2019 з метою отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно, він як спадкоємець за заповітом, звернувся до Рахівської ДНК з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, так як він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк до Рахівської ДНК він не міг звернутися з поважних причин. Йому не було відомо про існування вказаного заповіту та про те, що у заповіті його вказано, як спадкоємця. Із заповідачкою він разом не проживав. На час її смерті проживав в іншому населеному пункті. Про існування заповіту йому стало відомо лише у вересні 2019 року. Враховуючи його необізнаність про наявність заповіту та його зміст, він, як спадкоємець не звернувся у встановлений законом строк до Рахівської ДНК із заявою про прийняття спадщини. Зазначає, що у справі відсутній спір, щодо спадщини, так як має місце чинний, не скасований заповіт на його користь, спадщину ніхто не прийняв, до нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за покійною за весь час після її смерті ніхто не звертався. Спадкова справа була заведена лише на підставі його заяви від 23.10.2019. На підставі викладеного, просив визначити для нього, ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці з дня набуття рішенням суду законної сили для подання до Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 06.11.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився. Його представник ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі його довірителя. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. На здоволенні позову наполягає.

Представник відповідача Ясінянської селищноїради Рахівського району Закарпатської області у підготовче засідання не з`явився. Селищний голова, Зелінський Е.Ф. надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності їх представника. Позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши позивача, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 78 років, померла громадянка ОСОБА_2 , про що 10 січня 2019 року, був зроблений відповідний актовий запис за №9, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.01.2019.

Після смерті гр. ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на все належне їй спадкове майно, в тому числі, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Належність права власності на вище зазначений житловий будинок померлій ОСОБА_2 , підтверджується довідкою виконкому Ясінянської селищної ради №5653 від 03.10.2019.

16 січня 2013 року громадянка ОСОБА_2 , склала заповіт, яким після своєї смерті заповіла все своє майно в тому числі, житловий будинок АДРЕСА_1 , позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим нотаріусом Рахівської ДНК, ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №1-77.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У статті 63 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеного у справі за № 6-1320цс17 від 23.08.2017, при розгляді спорів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі, шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Судом встановлено, що позивач не звернувся у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту складеного ОСОБА_2 на його користь.

У зв`язку з наведеним, суд визнає поважною причину пропуску позивачем встановленого строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити для громадянина ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці з дня набуття рішенням суду законної сили для подання до Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_2 .

Відповідач, Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, місцезнаходження: смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ:04351452.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: Марусяк М.О.