Ухвала суду № 86123899, 04.12.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1103/19

2/302/294/19

У Х В А Л А

04.12.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

з участю: секретар судового засідання Гажук Н.В.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Рішко С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Мукачівським міськрайонним судом цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням в сумі 24086 грн 02 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

09.09.2019 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог. Відповідач ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору без номера від 20.06.2008 отримав у позивача кредит у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитом і станом на 30.06.2019 допустив заборгованість, що складається: 1987,81 грн – кредитна заборгованість; 19775, 07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 700 грн – заборгованість за пенею та комісією і 1123,14 грн – штрафи. Позивач подав заяву про розгляд справи в спрощеному провадженні.

Згідно з ухвалою судді від 18.09.2019 прийнято позовну заяву, та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ухвали судді від 15.10.2019 задоволено клопотання представника відповідача – адвоката Рішко С.І. про розгляд справи за правилами позовного загального провадження та призначено підготовчий судовий розгляд у судовому засіданні від 14.11.2019. Також цією ухвалою задоволено клопотання сторони відповідача про витребування у позивача оригінали доказів по справі.

Згідно ухвали суду від 14.11. 2019 відхилено клопотання та доводи представника відповідача про недопущення в судове засідання представника позивача за довіреністю – юрисконсульта банку Максименко В.М. і цю особу визнано належним представником сторони позивача у справі (ухвалу оголошено в судовому засіданні у вступній і резолютивній частині, яку складено в повному обсязі від 15.11.2919). Для цілей підготовки справи до судового розгляду стороною позивача в особі уповноваженого представника за довіреністю Максименко В.М. надано в справу докази поштою у вигляді банківських документів, які витребовувались стороною відповідача на підставі задоволеного клопотання позивача та вищезазначеної ухвали судді. Окрім цього інший представник позивача в справі за довіреністю юрисконсульт банку Гаренко Н.В. на виконання вищезазначеної ухвали додатково надіслав суду виписку про рух коштів за кредитним рахунком відповідача з письмовими поясненнями про неможливість надати більш детальний розрахунок по кредитній заборгованості з покликанням на причини та взяття до уваги судом інших банківських документів як доказів по справі, що передбачено відповідним нормативним актом.

Представник відповідача неодноразово ознайомлювався за матеріалами справи за поданою ним же заявою у період між підготовчими судовими засіданнями.

У справі є такі підстави для застосування заходів процесуального примусу.

У підготовчому судовому засіданні від 04.12.2019 представник відповідача заявив клопотання не приймати до розгляду документи, які надані представниками позивача на виконання ухвали суду та застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу з огляду на те, що позивач не надав суду розрахунок заборгованості за кредитом належної якості, не приймати як докази надані позивачем документи на виконання ухвали суду та повернути відправникам ці документи з огляду на те, що позивач повинен був надати докази до позовної заяви, тобто застосувати вимоги статті 83 ЦПК України. У зв`язку з цим представник відповідача просить продовжити відповідачу термін для надання відзиву на позов до 15 днів з моменту надання позивачем відповідачу належної якості розрахунку заборгованості за договором.

В судовому засідання ці клопотання представника відповідача вирішено у такому порядку з проголошенням у судовому засіданні та занесенням до протоколу судового засідання:

- надані позивачем документи на виконання ухвали судді про їх витребування залишити в матеріалах справи, дослідити ці докази під час судового розгляду справи по суті і надати їм оцінку в остаточному рішенні в справі на предмет допустимості, належності та достовірності;

- зобов`язати позивача повторно надати (надіслати) відповідачу письмовий розрахунок кредитної заборгованості кредитної заборгованості (представник погодився виконати цю процесуальну вимогу без ухвали суду, підтвердивши таке в судовому засіданні);

- продовжити підготовчий судовий розгляд справи в судовому засіданні 23.01.2020.

Представник відповідача, не зважаючи на вирішення клопотань, повторно зажадав від головуючого викласти мотиви відхилення його клопотання щодо неприйняття доказів від позивача. У судовому засіданні головуючий повторно обґрунтував представникам сторін порядок та мотиви вирішення заявлених клопотань представником відповідача ОСОБА_3 . Останній заявив, що розцінює частково задоволення його клопотань проявом упередженості судді і заявив клопотання про надання йому перерви в судовому засіданні для складання заяви про відвід головуючому судді Кривка В.П.

Оцінивши процесуальну поведінку представника відповідача, суд дійшов такого висновку.

Статтею 44 ч.1 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з ч. 2 п.1 цієї ж норми залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст.2 ч.ч.1.2 ЦПК України).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У відповідності до статті 43 ч.2 пункти 6, 7 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.2 статті 43 ЦПК України). Стаття 214 частини 2, 3 ЦПК України вимагають від головуючого відповідно до завдань цивільного судочинства керувати ходом судового засідання, забезпечувати додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав та виконання ними обов`язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Учасники справи зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду.

Представник відповідача належно не виконав цих процесуальних обов`язків та допустив дії, які кваліфіковані судом як зловживання процесуальними правами, що проявилось у такому.

Представник відповідача повторно заявив клопотання щодо недопущення в справу юрисконсульта-представника банку за довіреністю, який, поряд з іншим представником у справі з аналогічним статусом та підтвердженням представництва за довіреністю, виконав ухвалу суду щодо витребування доказів, не зважаючи на те, що таке вже вирішено ухвалою суду із зазначенням обґрунтувань вчинення такої процесуальної дії головуючим. Представник відповідача безпідставно заявив про надання йому повторно обґрунтування відхилення його клопотання, не зважаючи на те, що таке обґрунтування вже надано головуючим з відповідним вмотивуванням і внесено до протоколу судового засідання з урахуванням звукотехнічного запису судового засідання. Представник відповідача з грубим порушенням вимог статті 39 ЦПК України вимагав надання перерви в справі з метою складання заяви про відвід головуючого у зв`язку з відхиленням його клопотання з надуманого покликання на упередженість судді. Представник відповідача вимагав повернути документи позивачу, які витребовувались судом для справи на його ж клопотання, покликаючись на застосування статті 83 ЦПК України, не зважаючи на те, що суд задовольнив клопотання представника відповідача згідно з статтею 84 ЦПК України. Представник відповідача не надав на вимогу головуючого письмовий розрахунок кредитної заборгованості, який надсилався судом відповідачу і який первісно подавався позивачем як доказ до позовної заяви, - з метою встановлення можливості прочитати відомості в цьому документі з огляду на покликання представника на нечитабельність цього доказу та з метою перевірити добросовісність дій представника відповідача.

Отже, мають місце дії, передбачені статтею 44 ч.2 п.1 ЦПК України.

Встановлене вимагає застосування статті 44 ч.4 ЦПК України, тобто вжити заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. Згідно із статтею 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створення протиправних перешкод у здійснення судочинства. Обираючи такий захід, суд зважає на таке. Статтею 148 ч.1 п.2 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій з метою перешкоджання судочинству. Цією ж нормою процесуального закону передбачено, що у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи так і з його представника.

Суд вважає, що з урахуванням кількості дій та обставин, встановлених судом як зловживання процесуальними правами, вчинених представником відповідача, належним і достатнім заходом процесуального примусу є застосування штрафу в розмірі, що відповідає одному прожитковому мінімумі для працездатних осіб, який встановлений в законі «Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019, тобто 1921 грн.

Керуючись статтями 44, 143,148,353,354 ЦПК України,суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Стягнути з представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Рішко Сергія Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , штраф в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн в користь держави.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду ОСОБА_3

Ухвала може бути скасована Міжгірським районним судом Закарпатської області в порядку виконання вимог ч.6 статті 148 ЦПК України.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи. Ухвала складена 05.12.2019.

Суддя:В. П. Кривка