Ухвала суду № 86122675, 05.12.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2034/19

Провадження №1-кс/713/517/19

УХВАЛА

іменем України

05.12.2019 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань Мірчева О.І., з участю прокурора Бойко О.В., з участю захисника Краснюка В.В., з участю підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання старшого слідчого СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Марущинської Л.С., про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №42016261110000029 від 26.09.2016 року, у виді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сєвєроморськ, Мурманської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч. 2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Вижницького ВП Марущинська Л.С. звернулась у суд з клопотанням, погодженим з прокурором Бойко О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В клопотанні посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішив заволодіти чужим майном громадян шляхом обману та зловживання довірою. Реалізовуючи свій злочинний задум, в листопаді 2012 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ФОП ОСОБА_1 уклав з ФОП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 усний договір щодо реалізації останнім ялинкових прикрас. Даний договір укладений був на засадах двосторонньої довіри, відповідальності та добросовісності, відповідно до якого ОСОБА_1 протягом 19.11.2012, 03.12.2012 та 17.12.2012 року самостійно відвантажив від ОСОБА_2 ялинкові прикраси на загальну суму 91 666 гривень та зобов`язався гроші від реалізації ялинкових прикрас виплатити до 01.01.2013 року. Однак, починаючи з 2013 року і по теперішній час, посилаючись на різні причини неповернення коштів, в чітко визначений строк оплати товару, запевняючи при цьому, що оплату здійснить в строки погоджені сторонами, оплату так і не здійснив, тим самим, зловживаючи довірою, шахрайським шляхом заволодів товаром, спричинивши ФОП ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 91666,00 гривень. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, діючи умисно, повторно, ФОП ОСОБА_1 29.03.2016 року розпочав з ТОВ «Силумін» в особі директора ОСОБА_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 правовідносини в частині поставки товару зі сторони ТОВ «Силумін» та відповідно оплати за товар зі сторони ФОП ОСОБА_1 , де в подальшому поставка товару на адресу ОСОБА_1 здійснювалась на підставі видаткової накладної №РН-00000039 від 29.03.2016 року та товарно-транспортної накладної №РРН-039 від 29.03.2016 року. Згідно до зазначених накладних, ТОВ «Силумін» поставив на користь ОСОБА_1 товар на загальну суму 50 319,69 грн. у тому числі ПДВ 8386,62 грн.

29.03.2019 року водієм ТОВ «Силумін» ОСОБА_4 було здійснено поставку товару, а саме 426 одиниць продукції за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 , де того ж дня ОСОБА_1 , демонструючи свою уявну платоспроможність, достовірно знаючи, що ТОВ «Силумін» веде безготівковий спосіб розрахунку запропонував здійснити розрахунок за товар готівковими коштами без підтверджуючих документів, в чому останньому було відмовлено та повідомлено про те, що товариство веде бухгалтерський та податковий облік відповідно до діючого законодавства. Після цього, ОСОБА_1 , бажаючи довести свої злочинні дії до кінця, направлені на заволодіння майном ТОВ «Силумін», запропонував здійснити безготівковий переказ коштів за товар, але через певний час після поставки, тобто з відстрочкою платежу. Однак, по теперішній час ОСОБА_1 розрахунок за товар не здійснив, шляхом обману заволодів товаром ТОВ «Силумін», чим заподіяв ТОВ «Силумін» матеріальної шкоди на загальну суму 50 319,69 грн. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.

Окрім цього, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, ФОП ОСОБА_1 11 травня 2016 року уклав з ФОП ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 договір поставки, де відповідно до даного договору та на умовах визначених в ньому ФОП ОСОБА_5 зобов`язана поставляти та передавати у власність ФОП ОСОБА_1 товари, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах визначених даним договором. На виконання умов договору поставка товарів відбулася з відтермінуванням оплати на 14 днів, при цьому ФОП ОСОБА_1 , отримуючи товар по місцю свого фактичного проживання в АДРЕСА_4 , оплатив частину вартості товару в сумі 10 000 грн., однак посилаючись на пізній час поставки не підписав накладні, обіцяючи перевірити товар та зробити це пізніше і передати документи, однак такими своїми діями, увійшов в довіру, шляхом передачі товарів без оформлення відповідних документів та в черговий раз продемонстрував свою уявну платоспроможність перед ФОП ОСОБА_5 , не маючи наміру оплачувати товар, шахрайським шляхом заволодів товаром, спричинивши ФОП ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 59 723, грн. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно.

Окрім цього, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, 20 травня 2016 року уклав з ТОВ «ІНТЛ ТОЙС», в особі директора ОСОБА_6 , юридична адреса: АДРЕСА_6 ( 26 грудня 2018 року була укладена угода про заміну сторони в договорі комісії від 20.05.2016 року на ФОП ОСОБА_6 ) договір комісії, де відповідно до даного договору та на умовах визначених в ньому ТОВ «ІНТЛ ТОЙС» зобов`язаний передати ОСОБА_1 товар для продажу, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язується прийняти призначений для продажу товар на умовах визначених даним договором. На виконання умов договору ТОВ «ІНТЛ ТОЙС» протягом травня-червня 2016 року поставлено ФОП ОСОБА_1 , товар на загальну суму 31 130, 52 доларів США, що на травень місяць 2016 року по курсу НБУ становить 772 005,756 гривень. Відповідно до пункту 2.1.5 Договору комісії ФОП ОСОБА_1 , зобов`язаний щотижнево (кожного понеділка) перераховувати всі одержані кошти за продані товари, строк дії даного договору закінчується 31.12.2016 року. А тому Покупець, в особі ФОП ОСОБА_1 , шляхом обману уклав Договір комісії, в якому чітко визначений строк оплати товару, запевняючи при цьому, що оплату здійснить в строки погоджені сторонами, посилаючись на свою порядність та добросовісність, але не маючи наміру здійснювати оплату, зловживаючи довірою працівників ТОВ «ІНТЛ ТОЙС» заволодів товаром на загальну суму 31 130, 52 доларів США, що на травень місця 2016 року по курсу НБУ становить 772 005,756 гривень. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене повторно.

Окрім цього, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, 04 серпня 2016 року уклав з ТОВ «АТ Укртойс», в особі директора ОСОБА_7 , юридична адреса: м. Київ вул. Магнітогорська, 1 літ. Е. оф. 4 договір поставки №76, де відповідно до даного договору та на умовах визначених в ньому ТОВ «АТ Укртойс» зобов`язаний поставляти та передавати у власність ФОП ОСОБА_1 товари, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах визначених даним договором. На виконання умов договору ТОВ «АТ Укртойс» поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 249 949,54 грн. Відповідно до пункту 5.1 Договору поставки №76 ФОП ОСОБА_1 оплачує товар за ціною, яка вказана у видатковій накладній на кожну партію товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки. Поставка товару, як це вбачається з первинних бухгалтерських документів відбулася 04.08.2016 року та 05.08.2016 року, а отже оплата за договором настала 03.09.2016 року та 04.09.2016 року відповідно. А тому Покупець, в особі ФОП ОСОБА_1 , шляхом обману уклав Договір поставки №76, в якому чітко визначений строк оплати товару, запевняючи при цьому, що оплату здійснить в строки погоджені сторонами, але не маючи наміру здійснювати оплату, зловживаючи довірою працівників ТОВ «АТ Укртойс» заволодів товаром на загальну суму 249 949,54 грн., хоча мав реальну можливість виконати умови договору, оскільки з дати поставки товару пройшов тривалий час. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою, вчинене у великих розмірах, повторно.

Окрім цього, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, 31 травня 2018 року уклав з ТОВ «ММ-Пласт», в особі директора ОСОБА_8 , юридична адреса: АДРЕСА_7 . Стрий АДРЕСА_8 Львівської АДРЕСА_9 договір поставки №38/18, де відповідно до даного договору та на умовах визначених в ньому ТОВ «ММ-Пласт» зобов`язаний передати у власність ОСОБА_1 товар замовлений в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладній на відпуск товару, а ФОП ОСОБА_1 зобов`язується приймати замовлений товар та здійснювати його оплату відповідно до умов договору. На виконання умов договору ТОВ «ММ-Пласт» поставлено ФОП ОСОБА_1 товар згідно накладних № 385 від 05.06.2018 року та №395 від 08.06.2018 року на загальну суму 111 819,85 гривень. Строк дії даного договору закінчився 31 грудня 2018 року та по закінченню якого ОСОБА_1 не зробив жодних проплат за отриманий товар та сам товар не повернув, цим самим, зловживаючи довірою працівників ТОВ «ММ-Пласт» заволодів товаром на загальну суму 111 819,85 гривень. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України – (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном або права на майно шляхом обману та зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно.

Зазначила, що у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець м. Сєвєроморськ Мурманської області Російської Федерації і житель АДРЕСА_4 , з вищою освітою, одружений, ФОП, раніше не судимий. 21.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України. Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину визнав частково.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами в своїй сукупності: договором комісії від 20 травня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТЛ ТОЙС»; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.11.2019 року; видатковими накладними №743, №770, №794, №816, №807, №844, за підписом та печаткою ОСОБА_1 , що підтверджує факт отримання товару останнім від ТОВ «ІНТЛ ТОЙС»; договором поставки № 76 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АТ УКРТОЙС»; видатковими накладними №Рбн-0006587, №Рбн-0006588, №Рбн-0006664, №Рбн-0006665, №Рбн-0006586, №Рбн-0006666, що підтверджує факт отримання товару від ТОВ «АТ УКРТОЙС»; протоколом допиту представника потерпілого ТОВ «АТ УКРТОЙС» ОСОБА_9 ; протоколом допиту представника потерпілого ТОВ «Силумін» ОСОБА_10 ; видатковою накладною №РН-00000039 від 29.03.2016 року та товарно-транспортною накладною №РРН-039 від 29.03.2016 року за підписом та печаткою ОСОБА_1 , що підтверджує факт отримання товару останнім від ТОВ «Силумін»; вимогою про виконання зобов`язань від 25.01.2018 року; договором №38/18 від 31.05.2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ММ-Пласт»; накладними № 385 від 05.06.2018 року та №395 від 08.06.2018 року за підписом та печаткою ОСОБА_1 , що підтверджує факт отримання товару останнім від ТОВ «ММ-Пласт»; протоколом допиту представника потерпілого ТОВ «ММ-Пласт» ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту ОСОБА_12 ; розпискою написаною ОСОБА_1 , що підтверджує факт отримання товару від ФОП ОСОБА_2 ; договором поставки від 11.05.2016 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження, копії яких додаються до клопотання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні умисних злочинів проти власності, кваліфікованих ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому на даній стадії досудового розслідування з метою виконання вимог ст.2 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 на протязі тривалого часу, систематично вчинював дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, входячи в довіру, не маючи на меті повертати як сам товар так і грошові кошти, отримані від його реалізації, а тому згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених: п.3 ч.1 ст. 177 КПК - незаконно впливати на потерпілого, свідків, які входять в коло його спілкування; п.4 ч.1 ст. 177 КПК - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не встановлено місцезнаходження товару, яким незаконно заволодів підозрюваний ОСОБА_1 ; п.5 ч.1 ст. 177 КПК – вчинити нове кримінальне правопорушення, пов`язане з ошукуванням осіб, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні 6 епізодів шахрайств в період з 2012 по 2019 роки, тобто на протязі семи років.

Окрім цього, згідно вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Крім зібраних досудовим розслідуванням доказів встановлено, що згідно інформації Вижницького районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області, станом на 12.11.2019 на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження, до якого входять 18 виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості згідно виконавчих документів на загальну суму 2 мільйони 143 тисячі 593 гривні, що говорить про те, що кількість заяв про вчинення злочину буде тільки збільшуватись. 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується. Згідно вимог ч.4 ст.190 КК України, покарання за вказаний злочин передбачене у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Як вбачається з характеристики в.о. старости с.Іспас, ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, на останнього поступали скарги від жителів села на шахрайські дії ОСОБА_1 .

Наведені підстави прямо вказують на наявність ризиків того, що обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не забезпечить його належної процесуальної поведінки, оскільки останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є достатніми підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор Бойко О.В. підтримала клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилалась на обставини викладені в клопотанні, просила його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив застосувати особисте зобов`язання.

В судовому засіданні захисник Краснюк В.В. зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч. 2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України не підтверджується належними та допустимими доказами, є необґрунтованою, а тому є підстави застосувати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Суд, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України.

Відомості про подію 26.09.2016 року було внесено до ЄРДР за №42016261110000029 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України.

Постановою прокурора Кіцманської місцевої прокуратури від 21 листопада 2019 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за №120182600600000337 від 29.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, №120192600600000471 від 14.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, №420162611100000029 від 26.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, №120192600600000470 від 14.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, №120162600600000649 від 21.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, №42019261110000043 від 24.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження за №420162611100000029 від 26.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про що внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні доручено СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені ОСОБА_1 , 21 листопада 2019 року.

Копію клопотання з додатками підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Краснюк В.В. отримали 05.12.2019 року о 10-00 год.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України.

Також прокурором доведено обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_1 може: незаконно впливати на потерпілих та свідків, які входять в коло його спілкування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не встановлено місцезнаходження товару, яким незаконно заволодів підозрюваний ОСОБА_1 ; вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні 6 епізодів шахрайств в період з 2012 по 2019 роки, тобто на протязі семи років.

Відповідно ч.2 ст.190 КК України, шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно ч.3 ст.190 КК України, шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Відповідно ч.4 ст.190 КК України, шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, раніше не судимий, по місцю проживання в с.Іспас, Вижницького району Чернівецької області, характеризується негативно, а також вагомість наявних доказів про вчинені кримінальні правопорушення підозрюваним.

Прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_1 ; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п 3, 4, 5 ч.1 ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин: особисте зобов`язання - не доцільно застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; особиста порука - на адресу слідчого відділу та прокуратури, суду не надходили для розгляду письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 ; домашній арешт - не доцільно застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів.

В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Вказані обставини у своїй сукупності виключають застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , а також те, що він раніше не судимий, одружений, приватний підприємець, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також враховуючи суму збитків, які заподіяні внаслідок вчинених ОСОБА_1 шахрайських дій в період з 2012 року по 2019 роки, що становить 1335483,83 гривень, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що застава у зазначених межах, не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків. Відповідно розмір застави слідчим суддею визначається із врахуванням тяжкості та особливої тяжкості кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1 , кількісті епізодів, підозри у скоєнні корисливих злочинів, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків у розмірі 690 (Шістсот дев`яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1325490,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 200, 202, 206, 395 КПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Марущинської Л.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 48 (Сорок вісім) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття під варту – з 05 грудня 2019 року.

Строк дії ухвали - до 21 січня 2020 року включно.

Розмір застави визначити у межах 690 (Шістсот дев`яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1325490,00 (Один мільйон триста двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р 37319021008745, призначення платежу застава.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

2) не відлучатися з постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: І. А. Кибич