Рішення № 86121857, 05.12.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/2705/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 в селі Тернова Чугуївського району Харківської області. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді належного останній на праві власності житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та грошові внески, що знаходяться в банківських установах. Заповіту на своє майно матір не складала. Вона (позивач) 24.05.2018 року звернулась до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області з повідомленням про те, що вона як спадкоємець першої черги за законом прийняла після смерті матері спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла відмову від неї. У відповіді на її звернення нотаріальною конторою було зазначено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто із спадкоємців не звертався, але ОСОБА_4 (брат позивача) спадщину прийняв фактично, оскільки проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, якому за його заявою видані 07 серпня 2013 року свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок та грошові внески.

Позивач зазначає, що її брат ОСОБА_4 порушив їх домовленість про сумісне звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та таємно від неї оформив виключно на себе право власності на спадковий будинок, про що їй стало відомо з відповіді нотаріальної контори. При цьому ОСОБА_4 було відомо про те, що мати ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживала із нею (позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 , з власником якого нею ( ОСОБА_1 ) був 01.10.2011 року укладений договір найму житла, і в якому вона проживала ( без реєстрації в ньому) разом із сином та матір`ю ОСОБА_3 однією сім`єю, піклуючись та здійснюючи догляд за матір`ю до смерті останньої. У зв`язку із тим, що вона (позивач) постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що вона є такою, що прийняла спадщину протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку, та не відмовилася від прийняття спадщини.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті син померлого - відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом, вважає себе одноосібним власником спірного будинку. Вона ( ОСОБА_1 ) не має можливості оформити на себе свої спадкові права у нотаріуса, постановою якого від19 липня 2018 року відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини ( так як не проживала зі спадкодавцем та не була зареєстрована на час відкриття спадщини).

Узв`язку із вищезазначеним ОСОБА_1 просить:

-встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати частково недійсними в Ѕ частині свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 07.08.2013 року Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області на ім`я ОСОБА_5 , а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстровий №1-1514 та на грошові внески (реєстровий № 1-1516);

-- визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом

після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв.м, житловою площею 35,8 кв.м з відповідними надвірними будівлями та спорудами, та право власності на Ѕ частину

грошових внесків.

Також просить стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2466,80 грн.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 06 липня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків. Ухвалою цього ж суду від 27 серпня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та у вересні 2018 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та грошових вкладів в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування позову посилався на те, що він як єдиний спадкоємець першої черги за законом в установлений шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але йому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26 вересня 2018 року позовна заява ОСОБА_4 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 20 листопада 2018 року позовна заява ОСОБА_4 була йому повернута відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Представник третьої особи Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області позов не визнав, просив розглянути справу за його відсутності з вирішенням справи відповідно до чинного законодавства.

Сторони до суду не з`явилися, надали відповідні заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримали свої правові позиції.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно довідки № 671 від 24.04.2018 року Чугуївського міжміського бюро технічної інвентаризації житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_3 на праві приватної власності: Ѕ частка - на підставі свідоцтва про право власності, виданого Чугуївською державною нотаріальною конторою від 19.02.1977 року , р.№614 та Ѕ частка - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Чугуївською державною нотаріальною конторою від 19.02.1977 року , р.№617(а.с. 28).

Згідно повторної копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву , Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 19 квітня 2018 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 05 жовтня 2012 року складений відповідний актовий запис №96 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та належних померлій депозитних грошових вкладів. За життя ОСОБА_3 заповіт не складала. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її діти: син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 , яка змінила прізвище ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 28 лютого 1976 року, про що свідчить копія повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 12 вересня 2013 року(а.с.16).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою( частина 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина друга).

Відповідно до вимог статті 1221 ЦК України ( в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з відповіді Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 01.06.2018 за № 2151/01-16 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в термін,передбачений ст. 1270 ЦК України, з заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини в нотаріальну контору спадкоємці не зверталися, але ОСОБА_4 спадщину прийняв фактично, тим що відповідно до ст. 1268 ЦК України постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, про що свідчить інформація про прописку, яка видана виконкомом Малинівської сел./ради. 07.08.2013 року до нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області звернувся син спадкодавці – ОСОБА_4 на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно Інформаційних довідок зі: Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) - спадкова справа не заводилася;

Спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) – заповіти відсутні. 07.08.2013 року заведена спадкова справа за № 539/2013.

07.08.2013 року за р.№ 1-1514 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 . 07.08.2013 року за р.№ 1-1516 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески на ім`я ОСОБА_4 (а.с.20).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( інформаційна довідка № 128701398 від 23.06.2018 09:06:31) житловий будинок загальною площею 48 кв.м, житловою площею 35,8 кв.м, дерев`яний, обкладений цеглою з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-1514; ВТК № 348547, виданий 07.08.2013 Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області (а.с.29).

З копії постанови державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Оксендлер О.Б. від 19 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, а саме в передбачений шестимісячний термін з дня відкриття спадщини ОСОБА_1 не було подано заяву до Чугуївської ДНК Харківської області про прийняття спадщини. Також, разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини ОСОБА_1 не проживала та не була зареєстрована, про що свідчить довідка Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 04.06.2013 р за № 912, тому факт прийняття спадщини відсутній (а.с.62).

Як вказувала в своїй позовній заяві ОСОБА_1 вона на час відкриття спадщини не була зареєстрована ні за якою адресою. Її мати ОСОБА_3 хоча була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак мешкала разом із нею (позивачем ) та сином останньої ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.10.2011 року однією сім`єю, піклуючись та здійснюючи догляд за матір`ю до смерті останньої. З власником вказаного житлового будинку нею, ОСОБА_1 , був укладений договір найму (а.с.3).

Зазначені позивачем обставини підтверджуються копією паспорту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , виданого Чугуївським РВУМВС України в Харківській області 16серпня 2000 року, де на аркушах 12-13 містяться відомості про місце проживання в АДРЕСА_2 з 17 липня 2007 року по 03 лютого 2011 року, з подальшою реєстрацією позивача 11.09.2013 року (після смерті матері) у будинку АДРЕСА_1 (а.с.12).

Як вбачається з копії договору найму (оренди) житлового будинку від 01.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , останній наданий в оренду житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на строк 18 місяців з моменту укладення договору для проживання з сім`єю: мати наймача - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син наймача - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука наймача – ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 21).

Згідно копії акту, складеного за участю депутата Введенської селищної ради Орехова Н.В та сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_3 проживала з 01.10.2011року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_1 разом онуком ОСОБА_8 та дочкою ОСОБА_1 , які доглядали за ОСОБА_3 , поховали її, влаштували помини(а.с. 22-24).

Згідно з ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , змінила сама ОСОБА_1 .

Між тим матеріали справи не містять належних та достовірних доказів, які б свідчили про наявність здійснення ОСОБА_3 дій по зміні свого місця проживання.

При цьому тимчасова проживання (перебування) ОСОБА_3 за вказаним місцем проживання дочки ОСОБА_1 та онука ОСОБА_8 та догляд останніх за ОСОБА_3 як особою похилого віку, похорон останньої та помини, не мають правового значення для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки такі дії не пов`язані з підставами спадкування за законом спадкоємців першої черги.

За вимогами ч.3 ст. 1268 ЦК України підставою для встановлення факту прийняття спадщини спадкоємцем є постійне проживання його разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Між тим позивач ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , посилаючись на те, що мати проживала разом із нею (позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання спадкоємця.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах ч.3 ст. 1268 ЦК України, в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визнання за позивачем права власності на Ѕ частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

На підставі зазначених вимог закону ОСОБА_4 (як спадкоємець ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після її смерті,) отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та грошові внески, і правові підстави, передбачені ст. 1301 ЦК України для визнання цих свідоцтв недійсними, відсутні.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, понесені нею судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України покладаються на неї.

Керуючись ст.ст.10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 листопада 2019 року.

Головуючий суддя: І.В. Карімов