Рішення № 86121528, 04.12.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/5896/19

Провадження № 2-о/644/201/19

04.12.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Черняка В.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань - Красовської К.В.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України у Харківській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю. Заявниця просить суд встановити факт того, що вона проживала однією сім`єю зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1991 року та по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що з 1967 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Заявниця звернулася до пенсійного фонду з метою оформлення пенсії по втраті годувальника, оскільки її пенсія за віком значно менше. Однак заявниці було відмовлено, оскільки на момент смерті чоловік заявниці не був зареєстрований разом з нею за однією адресою. Заявниця зазначає, що разом з померлим ОСОБА_3 вона проживала з 1991 року та по день його смерті, вони вели спільне господарство, піклувалися один про одного, мали спільний бюджет. Квартира в якій вони мешкали належала заявниці та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали та просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, покладається на висновки суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.12.1967 року заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано 28.12.1967 року Бюро РАГС м.Камишівка Свердловської області.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 12.01.1994 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Згідно довідки № 86755 від 03.08.1992 року Харківського обласного військового комісаріату ОСОБА_3 проходив військову службу, звільнений по віку. Викладене підтверджується також військовим квитком ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 02.06.1992 року та трудовою книжкою ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у м.Харкові, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видано 20.09.2013 року ВДРАЦС по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1625-с від 19.09.2013 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа Прокуратури Орджонікідзевського району м.Харкова №03-42 від 20.09.2013 року ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , прокурор не заперечував проти видачі родичам для кремації трупа ОСОБА_3 .

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №9» № 767 від 29.11.2018 року ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , та з 1192 року по 2013 рік перебував під наглядом фахівців вказаного медичного закладу.

Згідно акту мешканців будинку АДРЕСА_2 від 17.05.2018 року подружжя Наквакіних проживали у квартирі № АДРЕСА_2 з 1991 року та по день смерті ОСОБА_3 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виховували двох дітей.

Згідно листа Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори №1834/02-14/П від 15.11.2019 року заявниця ОСОБА_5 є спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 , своєчасно прийняла спадщину, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та її представника, приходить до висновку, що заявницею доведено факт її спільного проживання з померлим чоловіком ОСОБА_3 .

Так, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , подружжя мало у спільній сумісній власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі заявниця проживає і на теперішній час. Згідно наданих доказів чоловік заявниці помер у спільній квартирі. Факт проживання однією сім`єю у вказаній квартирі підтверджується також інформацією з медичного закладу за місцем проживання померлого та актом сусідів. З листа нотаріальної контори вбачається відсутність спору про спадщину між спадкоємцями померлого ОСОБА_3 . Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявниці для оформлення пенсії по втраті годувальника, оскільки пенсія військовослужбовця, яким був її чоловік, більша ніж пенсія заявниці.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1991 року та по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 82, 264, 265, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України у Харківській області (ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх), про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1991 року та по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя: В.Г. Черняк