Рішення № 86115303, 20.11.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3449/19

Провадження № 2/0182/2158/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.11.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про вирішення трудового спору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22 травня 2019 року звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом доАкціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про вирішення трудового спору (а.с. 1-3), який згодом уточнювала (а.с. 70), остаточно просила суд:

- встановити факт її перебування у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді оператора колл-центру у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року;

- встановити факт її перебування у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» на посаді оператора колл-центру у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року;

- встановити факт її перебування у трудових відносинах з Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» на посаді оператора Колл-центру у період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року;

- встановити факт її перебування у трудових відносинах з Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» на посаді оператора Колл-центру у період з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року;

- зобов`язатиАкціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора Колл-центру у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора Колл-центру у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року;

- зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора Колл-центру у період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року;

- зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора Колл-центру у період з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року та запис про звільнення із займаної посади відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін;

- зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити їй як працівнику заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідних періодах без урахування фактично виплаченої заробітної плати відповідно до законодавства за періоди згідно доданого розрахунку в наступних сумах: роботи в Акціонерному товаристві «ДТЕК Донецькі Електромережі» у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року в сумі 32 685,00 грн.; роботи в Акціонерному товаристві «ДТЕК Дніпровські Електромережі» у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року в сумі 28060,00 грн.;

- зобов`язати відповідачів нарахувати та сплатити їй компенсацію за невикористану відпустку в сумі 18000,00 грн. за періоди роботи в Акціонерному товаристві «ДТЕК Донецькі Електромережі у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року в сумі 6 750,00 грн.; роботи в Акціонерному товаристві «ДТЕК Дніпровські Електромережі» у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року в сумі 11250,00 грн.;

- зобов`язати солідарно відповідачів нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вказані періоди роботи; стягнути солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу виходячи з середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні 9000 грн. в місяць з 28 березня 2019 року за затримку оформлення трудової книжки всього орієнтовно 54000,00 грн.;

- стягнути солідарно з відповідачів на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 72000,00 грн.,

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах середньомісячного заробітку 9000,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на її користь судовий збір у розмірі 1536,80 грн. та судові витрати по справі у розмірі 11536,80 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 29 березня 2017 року між нею та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено договір б/н та прийнято її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона працювала до 31 жовтня 2017 року.

01 листопада 2017 року між нею та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» було укладено договір № 92 та прийнято її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона працювала до 04 листопада 2018 року.

01 серпня 2018 року між нею та Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» було укладено договір № 2962 ДОЭ та прийнято її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона працювала до 02 лютого 2019 року.

02 листопада 2018 року між нею та Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» було укладено договір № 2962-ДОЭ та прийнято її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона працювала до 03 листопада 2019 року.

14 січня 2019 року між нею та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські Електромережі» було укладено договір № 5249 ДнОЭ та прийнято її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона працювала до 15 листопада 2019 року.

26 березня 2019 року додатковою угодою до договору № 5249 ДнОЭ, договір № 5249 ДнОЭ було розірвано за взаємною згодою з 27 березня 2019 року.

Після розірвання договору та її звільнення їй стало відомо ,що у її трудовій книжці відсутній запис про те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачами.

Всупереч ч. 1 ст. 47 КЗпП України договір № 2962-ДОЭ між нею та відповідачем Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» розірвано не було, тому вона не має можливості звернутися до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю.

Вважає відмову відповідачів належним чином оформити з нею трудові відносини незаконною та такою, що суперечить ст. 48 КЗпП України.

На її звернення до Нікопольського відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у м. Нікополі Головного управління Державної інспекції України з питань праці в Дніпропетровській області отримала відповідь, що між нею та відповідачами були не трудові, а цивільні правовідносини.

Посилаючись на ч. 4 ст. 24 КЗпП України вважає, що фактичний допуск її до роботи вважається укладенням трудового договору, незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо така робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Факт її перебування на роботі підтверджується укладеними договорами, актами приймання наданих послуг, табелями виходів на роботу,перепусткою на територію Колл- центру.

Встановлення факту її перебування у трудових відносинах є необхідним для нарахування їй правильного трудового стажу, оформлення трудових відносин, соціального страхування та пенсійного забезпечення.

Посилаючись на ст. 24 КЗпП України, ст.ст. 208, 626, 837, 843 ЦК України, Постанову Верховного Суду України від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц вважає, що між нею та відповідачами існували саме трудові відносин, оскільки вона отримувала заробітну плату за відпрацьовані зміни, підпорядковувалася безпосередньо начальнику Колл- центру , під час роботи дотримувалася графіку внутрішнього трудового розпорядку, мала перепуску та територію Колл-центру, мала чітко вказане робоче місце. Відповідачами провадилась оплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відповідні періоди.

27 березня 2019 року по закінченню дії договору їй належним чином не було оформлено трудову книжку, тому вона вважає, що з відповідачів на її користь має бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 березня орієнтовно 54 000 грн. , виходячи з розміру середньої заробітної плати оператора Колл-центру у 9000 грн. х6 місяців, оскільки відповідачі порушили її трудові права.

Також зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 74 КЗпП України їй не надавалася щорічна відпустка, при звільнені не було виплачено грошової компенсації за всі невикористані нею дні щорічної відпустки, що складає 18 000,00 грн. (9000 грн. х 2 місяці).

Крім того, незаконними діями відповідачів їй було завдано моральну шкоду , яка полягає в моральних стражданнях, пов`язаних у зв`язку з їх діями, що виразилася в порушення її нормального життєвого укладу, вона стала погано спати через неможливість звернутися до центру зайнятості для пошуку роботи, через те що в подальшому все це негативно відзначиться на розмірі її пенсійного забезпечення. Моральну шкоду вона оцінює в 72 000,00 грн.

До позову додала розрахунок ціни позову, згідно якого розрахована заборгованість по заробітній платі та попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, що понесла і очікує понести у зв`язку з розглядом справи (а.с. 73).

Враховуючи викладені обставини, вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою про відкриття провадження від 19 червня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

25 липня 2019 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідачів, І ОСОБА_3 , з додатками (а. с. 85-93), згідно якого вона просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Між позивачем та відповідачем Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» існували цивільно - правові відносини, що підтверджується укладеним між сторонами цивільно –правовим договором № 92 від 01 листопада 2017 про надання послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування споживачів у телефонному режимі з терміном дії до з терміном дії до 01 лютого 2018 року та додаткових угод до нього; договором № 5249 ДнОЭ від 14 січня 2019 року про надання послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування споживачів у телефонному режимі з терміном дії до 15 листопада 2019 року. Додатковою угодою від 26 березня 2019 року за взаємною згодою сторін договір було розірвано з 27 березня 2019 року.

Також між позивачем та відповідачем Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» існували цивільно - правові відносини, що підтверджується укладеним між сторонами договором № 656- ДОЭ від 29 березня 2017 року з терміном дії до 29 червня 2017 року, дія якого продовжувалася додатковими угодами, договором № 2713- ДОЭ від 01 серпня 2018 року з терміном дії до 01 листопада 2018 року; договором № № 2962-ДОЭ з терміном дії до 03 жовтня 2019 року.

Позивач не подавала до відповідачів заяви про прийняття її на роботу та передбачені законодавством документи – трудову книжку, документи про освіту, стан здоров`я тощо. Відповідачами не оформлялися накази (розпорядження) про прийом позивача на роботу позивача не було допущено до роботи, не було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не встановлені трудові права та обов`язки, не ознайомлено з колективним договором та інше.

Підписані позивачем договори про надання послуг та акти приймання наданих послуг свідчать про наявність між сторонами цивільно- правових відносин, а не трудових.

Доказів, що позивач підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, дотримувалася їх та правил охорони праці, що діють на підприємстві не надано. Позивачу не виплачувалася заробітна плата, всі оплати здійснювались відповідно до умов укладених договорів та на підставі підписаних актів наданих послуг; за позивачем не закріплювалося робоче місце.

Акти приймання наданих послуг з позивачем підписувалися не щомісячно, що свідчить про відсутність системності надання послуг позивачем.

Табель обліку робочого часу щодо позивача відповідачами не вівся, однак на виконання умов укладених договорів,здійснювався облік наданим виконавцем послуг з подальшим відображенням таких даних в актах приймання послуг. Долучені позивачем до позову скріншоти таблиць виходу на роботу не містять обов`язкових реквізитів та не є належними доказами у розумінні ст. 100 ЦПК України.

Вважають, що всі доводи позивача щодо фактичного її перебування у трудових відносинах з відповідачами спростовуються викладеними обставинами, інші вимоги є похідними від зазначеної, тому вони є також безпідставними. Вимога щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача недоведена у розумінні ст. 81 ЦК України та є необґрунтованою, оскільки між сторонами взагалі були відсутні трудові відносини.

Крім того, позивачем фактично двічі заявлені вимоги щодо стягнення на її користь судового збору, не доведені належними та допустимими доказами понесені нею судові витрати у заявленому розмірі.

Таким чином вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та недоведеними, просять у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів, ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилалася на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено 29 березня 2017 року договір № 656- ДОЭ про надання послуг (цивільно –правовий), дія якого продовжувалася додатковими угодами , згідно п. 1.1. якого позивач зобов`язалася надати послуги по інформаційно-консультаційному обслуговуванню споживачів у телефонному режимі., згідно додатку № 3, згідно п.82.20.10 ДКПП. Згідно п. 1.4. вказаного договору сторони підтвердили, що цей договір є цивільно-правовим. Також у відповідності п. 4.3 договору, оплата робіт по вказаному договору здійснювалась за фактично надані послуги, а у відповідності до п. 5.1, договір діє до 29 червня 2017 року, але у будь якому випадку до виконання сторонами зобов`язань (а.с. 5-9).

Також між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі Електромережі» було укладено 01 серпня 2018 року договір № 2713-ДОЭ про надання послуг, дія якого продовжувалася додатковими угодами та згідно п. 1.1. якого позивач зобов`язалася особисто, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на власний ризик надати послуги інформаційно-консультаційному обслуговування клієнтів. Згідно п. 2.2. вказаного договору, строк надання послуг складає 3 місяці, з 01 серпня 2018 року по 01 листопада 2018 року відповідно до обсягів, що сторони додатково узгоджують в додатку № 2 до договору.

Згідно п. 3.3 вказаного договору, оплата послуг проводиться на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та у відповідності до п. 7.1., договір діє до 01 листопада 2018 року включно, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором , що виникли під час дії договору (а.с. 14-17).

Крім того, між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі Електромережі» було укладено 02 листопада 2018 рокудоговір № 2962-ДОЭ про надання послуг, згідно п. 1.1. якого позивач зобов`язалася особисто, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на власний ризик надати послуги з інформаційно-консультаційного обслуговування клієнтів. Згідно п. 2.2. вказаного договору, строк надання послуг складає 11 місяців, з 03 листопада 2018 року по 03 жовтня 2019 року відповідно до обсягів, що сторони додатково узгоджують в додатку № 2 до договору. Згідно п. 3.2 вказаного договору, оплата послуг проводиться на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та у відповідності до п. 7.1., договір діє до 03 жовтня 2019 року включно, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором , що виникли під час дії договору (а.с. 18).

Між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» було укладено 01 листопада 2017 року договір про надання послуг (цивільно-правовий) № 92, дія якого продовжувалася додатковими угодами, згідно п. 1.1 якого позивач зобов`язалася надати послуги по інформаційно-консультаційному обслуговуванню споживачів в телефонному режимі, згідно додатку № 3. Згідно п. 1.4. вказаного договору сторони підтвердили, що цей договір є цивільно-правовим. Також у відповідності п. 4.3 договору, оплата робіт по вказаному договору здійснювалась за фактично надані послуги, а у відповідності до п. 5.1, договір діє до 01 лютого 2018 року, але у будь якому випадку до виконання сторонами зобов`язань (а.с. 9-13).

Крім того, між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські Електромережі»було укладено 14 січня 2019 року договір № 5249-ДнОЭ про надання послуг, згідно п. 1.1. якого позивач зобов`язалася особисто, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на власний ризик надати послуги з інформаційно-консультаційного обслуговування клієнтів. Згідно п. 2.2. вказаного договору, строк надання послуг складає 11 місяців, з 15 січня 2019 року по 15 листопада 2019 року відповідно до обсягів, що сторони додатково узгоджують в додатку № 2 до договору. Згідно п. 3.2 вказаного договору, оплата послуг проводиться на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та у відповідності до п. 7.1., договір діє до 15 листопада 2019 року включно, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором , що виникли під час дії договору (а.с. 18).

При викладені обставин справи у позові позивач посилалася, що договір № 2962-ДОЭ про надання послуг від 02 листопада 2018 року станом на день подання позову не було розірвано та він діяв до 03 жовтня 2019 року, а договір № 5249-ДнОЭ про надання послуг від 14 січня 2019 року було розірвано на взаємною згодою сторін з 27 березня 2019 року , що представником відповідача не оспорювалося у судовому засіданні та при викладені обставин у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування позову позивач посилалася, що між нею та відповідачами існували трудові відносини, тому відповідачі зобов`язані внести відповідні записи у її трудову книжку, а після розірвання договору № 5249-ДнОЭ про надання послуг від 14 січня 2019 року відповідачі зобов`язані були належним чином оформити трудову книжку та внести до неї відповідні записи про її звільнення відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Встановлення факту перебування у трудових відносинах позивачу необхідно для вирішення у подальшому питань щодо трудового стажу.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови/праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати працівника з техніки безпеки виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно зі ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

У ст. 626 ЦК України визначено загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

На осіб, які виконують роботи (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, не поширюються норми трудового законодавства в частині порядку прийняття на роботу, підстав для звільнення, установлення робочого часу, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, оплати та охорони праці, гарантій і компенсацій, обмеженої та повної матеріальної відповідальності працівника, накладення дисциплінарних стягнень тощо.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; працівник зобов`язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці.

Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

За договором про надання послуг оплачується не процес праці, а конкретна послуга, яка споживається у процесі її особистого надання виконавцем. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від надання послуг є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є надання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності та отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою діяльність пов`язану з наданням послуги.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами існували фактично цивільно-правові відносини, а не трудові, оскільки позивачем підписані були договори про надання послуг, з умовам яких вона погодилася, усвідомлюючи характер своїх взаємовідносин з відповідачами, а не трудовій договір.

Належних та допустимих доказів у розумінні ст. 81 ЦПК України щодо звернення позивача до відповідачів з заявами про укладення трудового договору, оформлення наказу (розпорядження) про прийом позивача на роботу, допущення її до роботи, ознайомлення з правилами трудового розпорядку з визначенням робочого місця, дотримання позивачем правил охорони праці матеріали справи не містять та позивачем відповідних доказів надано суду не було.

Також відсутні докази нарахування та виплати заробітної плати позивачу за трудовим договором протягом спірних періодів та додані позивачем до матеріалів справи акти приймання наданих послуг, складені та підписані сторонами на виконання умов укладених договорів (а.с. 24-42) свідчать про те, що сторони погодили обсяг та вартість наданих позивачем послуг саме за цивільно-правовим договором.

Акти приймання наданих послуг з позивачем підписувалися не щомісячно, що свідчить про відсутність системності надання послуг позивачем.

Крім того, судом встановлено, що згідно актів приймання наданих послуг, позивачем надавалися послуги протягом різної тривалості часу, що було обумовлено договорами та що такі послуги оплачувалися у чіткій відповідності до них, підприємства відповідача працюють за звичайним п`ятиденним 40-годинним графіком на тиждень, що підтверджується копіями витягів з Правил внутрішнього трудового розпорядку Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» та Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» . (а.с. 94-99).

Табелі обліку робочого часу на позивача не велись, що підтверджується довідкою № 337 від 19 липня 2019 року, складеною начальником відділу по підбору та адмініструванню персоналу, копіями табелів використаного робочого часу за січень 2017 року та листопад 2018 року (а.с. 100-103).

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги роздруківки скріншотів електронних копій табелів виходу на роботу, оскільки вони спростовуються вищезазначеними обставинами.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 24 КЗпП України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України щодо існування трудових відносин з відповідачами, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для встановлення факту перебування позивача з відповідачами у трудових відносинах та задоволення похідних вимог позивача щодо зобов`язання відповідачів внести відповідні записи до трудової книжки, щодо зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити їй як працівнику заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідних періодах без урахування фактично виплаченої заробітної плати відповідно до законодавства; щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку, щодо зобов`язання нарахувати та сплатити позивачу відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вказані періоди роботи та щодо стягнення з відповідачів на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оскільки судом встановлено, що правовідносини між сторонами у спірні періоди не були трудовими, будь-яких інших доказів порушення законних прав позивача, що призвели до моральних страждань останньою не надано, підстави для компенсації моральної шкоди відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про про вирішення трудового спору у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 147, 148, 149, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про вирішення трудового спору - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.12.2019 року.

Суддя: О. В. Рунчева