Ухвала суду № 86110984, 05.12.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19529/19

Провадження № 1-кс/522/19782/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року Місто Одеса

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Бачинського Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мастюка К.П., перекладача Ілясова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Мажаєва О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Бачинським Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, місце реєстрації якого не встановлено, проживаючого в АДРЕСА_1 (точна адреса не встановлена), раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_1 , який перебував на території Республіки Молдови, протягом кінця жовтня-початку листопада 2019 року виник злочинний умисел на незаконне переправлення трьох осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску в порушення встановленого порядку перетину державного кордону України.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 протягом вказаного періоду часу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, вступив з громадянином Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленою досудовим розслідуванням особою у злочинну змову, направлену на незаконне переправлення трьох осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску з Республіки Молдова до України в порушення встановленого порядку перетину державного кордону України.

Згідно спільно розробленого плану вчинення злочину, ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа мали забезпечити прибуття трьох громадян Республіки Туреччини безпосередньо до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою на території Республіки Молдови, а саме до с. Стара-Андріяшівка, після чого ОСОБА_1 мав організувати і здійснити незаконне переправлення вказаних осіб безпосередньо через державний кордон України з Республіки Молдови в Україну.

У цей же період часу ОСОБА_4 домовився з громадянином ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що після незаконного переправлення громадян Турецької Республіки через державний кордон України Карпі Реджеп забезпечить перевезення вказаних осіб від лінії державного кордону України до залізничного вокзалу м. Одеси, і далі - потягом з м. Одеси до м. Ужгорода.

В подальшому, після прибуття 12.11.2019 до с. Стара-Андріяшівка (Республіка Молдова), безпосередньо до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, ОСОБА_1 і трьох громадян Турецької Республіки, а саме: ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_10 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення порядку перетинання державного кордону України, знаходячись на території Республіки Молдови біля с. Стара-Андріяшівка, у безпосередній близькості від лінії державного кордону між Республікою Молдовою і Україною, дав зазначеним особам вказівку слідувати безпосередньо за ним та виконувати всі його поради з метою перетину ними державного кордону України поза пунктом пропуску.

Цього ж дня, приблизно о 19:00 год., діючи на виконання спільного злочинного умислу, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, ОСОБА_1 безпосередньо незаконно перевів ОСОБА_16 , ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 через лінію державного кордону України пішки поза пунктами пропуску на напрямку с. Стара-Андріяшівка (Республіка Молдова) - с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області (Україна), після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_7, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 потрапили на територію України в районі с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області.

Безпосередньо після перетину державного кордону України ОСОБА_1 , використовуючи мобільний телефон ОСОБА_4 (номер телефону НОМЕР_1 ), в ході спілкування по телефону з ОСОБА_14 , скоординував прибуття до с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_6 з метою вивезення вказаних осіб від лінії державного кордону України, із с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області, до м. Одеси.

У подальшому, приблизно о 21:00 год. 12.11.2019 ОСОБА_15 , діючи на виконання домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , забезпечив вивезення ОСОБА_1 , ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у мікроавтобусі марки Фольксваген Т5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від лінії державного кордону України, із с. Розалівка Роздільнянського району Одеської області, до м. Одеси. Цього ж дня, о 22:15 год., при в`їзді в м. Одесу, на території автозаправної станції «SKY», ОСОБА_4 , ОСОБА_7, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 були затримані співробітниками ДПС України в порядку ст.ст. 260-263 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

15.11.2019 громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332-2, ч. 2 ст. 332 КК України та цього ж дня відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

04.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносноОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 7 років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за яке законом передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доказами цього, є те що, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальні правопорушення є тяжкими), що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров`я.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, гарантії, передбачені ст. 5 покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Розмір застави має оцінюватись з огляду на особу підсудного, належну йому власність та інше, тобто щоб перспектива втрати застави у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.

Застава необхідна лише тоді, коли існують підстави для тримання під вартою. Якщо ризику втечі можна уникнути за допомогою застави або інших гарантій, обвинуваченого слід звільнити, враховуючи, що у нього менше причин для втечі, коли очікується більш м`яке покарання.

Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу та також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) та його платоспроможність. За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться йому в провину.

Таким чином, відповідно до норм Європейського законодавства, застава є гарантією уникнення спроби підозрюваного втечі.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області Мажаєва О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина США, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками та підозрюваними, в рамках даного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту постановлення ухвали, тобто з 05 грудня 2019 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 03 лютого 2020 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного

05.12.2019