Рішення № 86110634, 28.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4834/19

Провадження № 2/520/2791/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Луцюк Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного Підприємства «Будінвестбіз 2007», ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскров Олег Вікторович, державного реєстратора Комунального підприємства «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексій Миколайович про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскрова Олега Вікторовича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1095778851101, номер запису про право власності - 17636654, дата та час державної реєстрації - 25.11.2016 року, 10:55:23, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 32555204 від 25.11.2016 року;визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексія Миколайовича про проведення державної реєстрації права власності за приватним підприємством «Будінвестбіз 2007» на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1095778851101, номер запису про право власності - 228204462, дата та час державної реєстрації - 12.10.2017 року, 17:35:57, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37566169 від 13.10.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексія Миколайовича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1095778851101, номер запису про право власності - 23398439, дата та час державної реєстрації - 15.11.2017 року, 10:31:17, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38165660 від 16.11.2017 року; стягнути з відповідача ОСОБА_3 (ІПН - НОМЕР_1 ,) на користь позивача судові витрати. При цьому позивач посилається на те, що рішенням Суворовського райсуду м.Одеси від 13 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_5 стягнуто з ОСОБА_2 сума боргу у розмірі 20000 доларів США. В рамках розгляду даної справи було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . При розгляді вищевказаної справи позивач дізнався про оскаржувані рішення реєстраторів. Оскільки вказані рішення були прийняті на підставі документів , або документу достовірність якого не підтверджена, мають не достовірні відомості, порушують майнові права ОСОБА_1 , він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву в якій зазначив, що просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, повідомлялись, про причини неявки суд не сповістили. Відповідно до ст.ст. 280,281 ЦПК України за згодою представника позивача, Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 10.12.2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого остання отримала 20 000 дол. США у якості позики з умовою їх повернення до 31.12.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті батько, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за вищезазначеним договором позики.

В забезпечення заявлених вимог, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.01.2018 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2018 року позовні вимоги задоволенні та стягнуто з ОСОБА_2 сума боргу у розмірі 20000 доларів США.

В ході розгляду вищевказаної справи ОСОБА_1 дізнався, про рішення державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскрова О.В. про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішення державного реєстратора КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар О.М. про проведення державної реєстрації права власності за ПП «Будінвестбіз 2007» на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також рішення державного реєстратора КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар О.М. про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Надання громадянам права на реалізацію судового захисту їх порушених конституційних прав є невід`ємним елементом законності у державі. Можливість отримати судовий захист порушеного чи оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу є одним з найважливіших прав особистості, що суттєво визначає її місце у суспільстві. Тому реалізація права на судовий захист має не тільки юридичне, але й суттєве соціально-політичне значення. Судовий захист надається кожному, хто має на нього право та потребує його. Будь-яка особа, що вважає своє право порушеним, має можливість звернутися за судовим захистом та доводити свою правоту.

ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає суть порушення його права, не доведено, і не надано доказів, що оскаржувані рішення державних реєстраторів від 25.11.2016 року, 12.10.2017 року, 15.11.2017 року стосувались його інтересу в момент прийняття, що він мав права на час прийнятті спірних рішень майнові права на спірну квартиру, а тому суд вважає, що оскаржувані рішення державних реєстраторів не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Крім того, вимог щодо недійсності (неправомірності) документів на підставі яких приймались спірні рішення державними реєстраторами, позивачем не заявлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

При таких обставинах та враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України позовні вимоги позивача про стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_3 також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 12,13, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного Підприємства «Будінвестбіз 2007», ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Іскров Олег Вікторович, державного реєстратора Комунального підприємства «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексій Миколайович про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2019 року.

Суддя Огренич І. В.