Ухвала суду № 86108206, 07.04.2017, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1361/16-к

провадження № 1-кп/650/15/17

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2017 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді: Сікора О.О.

за участю: секретаря: Ялаєвої Ю.О.,

прокурора: Сухомлина А.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Олександрівка клопотання прокурора Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області Задніпряної А.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Давидів Брід, Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину за ст. 185 ч.3 КК України, раніше судимий: 17.04.1991 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. ст. 215-3, ч. 3. 81 ч. 4, 42 КК України до 5 років позбавлення волі та конфіскації майна; 27.08,1997 Великоолександрівським районним судом за ст. 141 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; 04.06.2007 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 297 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк 1 рік; 04.06.2009 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. ст. 309 ч. 1, 3 17 ч. 1, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк 2 роки; 23.06.2010 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. ст. 162 ч.1, 185 ч. 3. 70, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; 06.03.2014 Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. З, 185 ч. З, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 10.10.2016 звільнений умовно - достроково на 9 місяців 5 днів, судимість за що в установленому законом порядку не знята та не погашена, який обвинувачується у вчиненні злочину за ст. 185 ч.3 КК України,

встановив:

09 грудня 2016 року прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, сховище.

В період судового провадження ОСОБА_1 до якого був застосований за ухвалою слідчого судді від 28.10.2016 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, здійснив ухилення від суду, шляхом виїзду без дозволу прокурора або суду з місця свого постійного проживання.

Ухвалою суду від 18.11.2016 року ОСОБА_1 було оголошено у розшук, а 06.04.2017 року його було відшукано та затримано. До суду обвинувачений доставлений о 10.15 год. 07.04.2017 року.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 достовірно знаючи, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в порушення покладеного судом на нього обов`язку, відлучився з місця свого постійного проживання без дозволу прокурора або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Таким чином, усвідомлюючи можливість настання кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння, ОСОБА_1 може повторно вчинити ухилення від суду, а також вчинити спроби незаконно впливати на потерпілу та свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно довідки про судимість, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, за які відбував реальну міру покарання в установах закритого типу та судимість за що не знято та не погашено. ОСОБА_1 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання призначеного за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.03.2014 року, що свідчить про небажання особи ставати на шлях виправлення, а також про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність.

Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам здійснити повторне ухилення від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор клопоче про обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд встановив наступне.

Зі змісту ст. 176 КПК України вбачається, що одним із запобіжних заходів, що може бути застосовано до особи є тримання під вартою, який є найбільш суворим та може бути застосований до обвинуваченого виключно за умови, якщо слідчий, прокурор доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу (ч.1 ст. 177 КПК України) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу (ч.2 ст. 178 КПК України) є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (мета і підстави застосування запобіжних заходів), крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України (загальні положення про запобіжні заходи).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи раніше судимої, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 194 ч.1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання та кримінального провадження вбачається, що в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , який, згідно обвинувального акту, обвинувачується в тому, що він 4 жовтня 2016 року о 23.30 годині, зайшов до подвір`я будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , де через вікно проник до приміщення житлового будинку, звідки нічого не викрав, та в подальшому, шляхом виймання віконної шибки, проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно, повторно, викрав бувші у використанні кухонний ніж з пластиковою ручкою, кухонний ніж з металевою ручкою, сокиру з дерев`яним руків`ям, алюмінієву сковорідку діаметром 25 см, металеву сковорідку діаметром 25 см, плоскогубці та компресор від бувшого у використанні холодильника марки «Днепр», ринкова вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 675 - МТ від 27.10.2016 року становить 45 гривень, 45 гривень, 240 гривень, 100 гривень, 95 гривень, 30 гривень та 250 гривень відповідно, а далі, з території подвір`я вказаного домоволодіння викрав бувший у використанні металевий прут (арматуру) довжиною 159 см діаметром 2 см, ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 675 - МТ від 27.10.2016 року становить 40 гривень, чим спричинив потерпілій матеріального збитку на загальну суму 845 гривень.

Тобто ОСОБА_1 вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ст. 185 ч.3 КК України внесеному в ЄРДР за № 12016230100000458 від 19.10.2016 року, який передано до суду, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.

Щодо заявленого прокурором ризику щодо можливості ОСОБА_1 повторно ухилитись від суду слід зазначити, що відносно обвинуваченого під час досудового розслідування, згідно ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28.10.2016 року був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.

Справа була призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2016 року та 18.11.2016 року, однак обвинувачений не з`явився, у зв`язку з чим до нього неодноразово застосовувався примусовий привід.

Згідно рапорту дільничного від 18.11.2016 року та письмових пояснень сусідки ОСОБА_1 за місцем проживання останній відсутній, теперішнє його місце перебування невідоме. Телефонний зв`язок неможливий, обвинувачений залишив місце проживання 15.02.2016 року.

На цій підставі судом, згідно ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18.11.2016 року ОСОБА_1 оголошено у розшук, який був виконаний, а особу затримано та доставлено до суду на підставі ухвали суду від 09.12.2016 року.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що з моменту оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук до теперішнього часу останній переховувався від суду, про що свідчить, зокрема, факт обізнаності обвинуваченого про проведення щодо нього судового слідства, не з`явлення останнього до суду за викликами, неповідомлення ним причин неявки, неможливість виконання органами досудового розслідування ухвали про розшук протягом тривалого часу.

На користь останнього також свідчить наявність у обвинуваченого чисельних судимостей за які він відбував реальну міру покарання в установах закритого типу і судимість за що не знято та не погашено, та вчинення ОСОБА_1 злочину в період умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.03.2014 року, що свідчить про небажання особи ставати на шлях виправлення, а також про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність.

Таким чином, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам повторно ухилитися від суду з метою уникнення настання кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що неможливо запобігти ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ніж запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області Задніпряної А.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі - 30 (тридцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто станом на 07.04.2016 року 96000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: ТУДСА в Херсонській області

р/р 37316005000522;

Код ЄДРПОУ: 26283946;

в ГУ ДКСУ у Херсонській області.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 06.04.2017 року до 04.06.2017 року включно.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя _______ О.О.Сікора