Ухвала суду № 86103995, 03.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.12.2019

Справа № 320/86/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого суді - Редько О.В.,

за участі секретаря - Назаренко І.М.,

прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених - адвоката Савон В.В., адвоката Ігнатова Є.Є., адвоката Ненашевої Я.В.,

свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали об`єднаного кримінального провадження №12019080140000522 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження №12019080140000522 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.10.2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Під час проведення судового засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 2 місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_2 не має офіційного місця роботи, в зв`язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинить інші кримінальні правопорушення з метою подальшого збагачення. Таким чином існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст.. 194 КПК України, відсутні, а відсутність таких осіб, близьких родичів ОСОБА_2 , відсутність постійного джерела доходу унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник обвинуваченого - адвокат Ігнатов Є.Є. не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 . Крім того, захисник обвинуваченого зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 змінив адресу свого мешкання, та на теперішній час мешкає за наступною адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника щодо можливості задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Інші учасники процесу не заперечували проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Оцінюючи вагомість цих доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку, в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров`я, сімейний стан, а також враховуючи те, що існує ризик переховування від суду, та те, що він може без перешкод залишити свої місце проживання, з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, суд дійшов до висновку про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 314-316, 331, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжити строком на 2 місяці, тобто до 03 лютого 2020 року включно з застосуванням електронних засобів контролю.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 цілодобово залишати житло розташоване за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, тобто до 03 лютого 2020 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою суду.

Заборонити спілкуватись з потерпілими та свідками за вказаним кримінальним провадженням.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_2 та повідомити про це суд.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: О.В. Редько