Ухвала суду № 86101261, 03.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2019 року м. Київ № 640/23470/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»до Головного управління ДФС у м. Києвіпро скасування висновків акту, скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», код ЄДРПОУ 37884028 з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:

- скасувати висновки акту від 02.05.2019 № 281/26-15-14-01-05/37884028 про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, складений Головним управлінням ДФС у м. Києві, в частині визначення підстав порушень податкового Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з акцизного збору, нарахованих штрафних санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2019 №07232615140105, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За змістом норм ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Також за правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Визначення терміну «індивідуальний акт» наведене у п. 19 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу.

Оглянувши та проаналізувавши зміст поданого позову суд встановив, що позивач у цій позовній заяві заявив дві основні вимоги: вимогу немайнового характеру - про скасування висновків акту перевірки в частині, та вимогу майнового характеру - про скасування податкового повідомлення-рішення на суму 575 288,60 грн.

У контексті з цим суд звертає увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, що наведена у постановах від 10.09.2019 у справі №826/6984/15 та від 31.10.2019 у справі №826/27247/15, про те, що акт перевірки, викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення платниками податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Беручи до уваги наведене, суд пропонує позивачу надати нормативно обгрунтовані письмові пояснення щодо підстав заявлення ним вимоги про скасування висновків акту про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, як такої, що стосується оскарження саме індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно суд встановив, що позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення про сплату судового збору лише в розмірі 8 629,33 грн.

Разом з тим, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 цього Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.

З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 10 550,33 грн. (8 629,33 грн. + 1 921 грн.).

Враховуючи сплату позивачем судового збору в розмірі 8 629,33 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ч. 1 ст. 161 КАС України зобов`язує позивача при поданні позовної заяви до адміністративного суду подати разом із таким позовом його копії для інших учасників справи, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд встановив, що позивач всупереч наведеного припису ч. 1 ст. 161 КАС України додав до позовної заяви описи вкладення у цінні листи, що свідчать про надіслання позивачем копій цієї позовної з додатками на адреси відповідачів самотужки.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: пояснень щодо підстав заявлення вимог про скасування висновків акту перевірки або заяви про зменшення розміру позовних вимог - у кількості двох примірників (для суду та відповідача); оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати Державним підприємством судового збору в розмірі 1 921 грн. за поданим до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративним позовом (у випадку вирішення позивачем щодо залишення кількості та змісту позовних вимог у первинній редакції); документальних доказів вручення рекомендованого листа №0315068549656 адресату - Головному управлінню ДФС у м. Києві або примірника копії позову з додатками - в одному примірнику.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок