Рішення № 86101255, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/159

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2019 року № 640/1742/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (надалі - відповідач), адреса: 21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 53, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 27 грудня 2018 року, відповідно до якого адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що останній є адвокатом та здійснював адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на адвокатську діяльність від 16 грудня 2004 року №2110, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

08 січня 2019 року позивач отримав рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, як зазначено у рішенні є те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, а саме,

05 вересня 2017 року - шляхом направлення листа до Національної асоціації адвокатів України, за підписом позивача, як заступника Голови Ради адвокатів України;

07 жовтня 2017 року - шляхом участі у конференції адвокатів міста Києва, головуванням на цій конференції, а також надання згоди на обрання до ради адвокатів України;

26 січня 2018 року - шляхом направлення до Печерського районного суду міста Києва скарги за підписом позивача як Заступника Голови Ради адвокатів міста Києва;

22 січня 2018 року - шляхом направлення повідомлення про злочин до Генеральної прокуратури України, а також скарги про вчинення дисциплінарного проступку прокурором, які позивач підписав як Заступник Голови Ради адвокатів міста Києва.

Також, зазначено, що на сайті Ради адвокатів міста Києва розміщено графік чергувань членів Ради адвокатів міста Києва на період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначає позивач, дисциплінарна відповідальність адвоката настає внаслідок порушень при здійсненні адвокатської діяльності, термінологічно визначеної у пункті 2 статті 1 статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в свою чергу, з тексту оскаржуваного рішення вбачається, як вказує позивач, що відповідач пов`язує його дисциплінарну відповідальність саме з діями, визначеними Розділом VII цього Закону «Адвокатське самоврядування».

Також, позивач зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваного рішення відповідач послався на невиконання позивачем рішень Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року №2011, від 15 листопада 2017 року №238, проте, за доводами позивача, відповідач мав перевірити, чи прийняті ці рішення в межах компетенції, чи не оскаржені вони до суду в установленому порядку та чи покладають вони на позивача будь-які обов`язки, не виконання яких можуть бути підставою для дисциплінарного провадження стосовно позивача.

У резолютивній частині зазначених рішень, як вказує позивач, Рада адвокатів України зобов`язала Голову НААУ-РАУ Ізовітову Л.П. звернутись до правоохоронних органів, судів, ВКДКА з заявами.

Як вважає позивач, відповідач мав оцінити ту обставину, чи міг позивач замість уповноваженої особи в рішеннях особи виконати їх та при позитивній відповіді, в якій саме частині.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що відповідачу було достеменно відомо, що рішення конференцій адвокатів міста Києва не оскаржені та не скасовані, а рішення, на які посилається скаржниця, оскаржені та розглядаються судом.

При цьому, позивач посилається на те, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності внаслідок його адвокатської діяльності, проте, дії, за які позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не пов`язані з його адвокатською діяльністю.

Більш того, позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено процедуру дисциплінарного провадження від порядку ініціювання до прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що 18 вересня 2018 року до КДКА Вінницької області надійшли скеровані Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури матеріали дисциплінарної справи, порушеної рішенням дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 03 липня 2018 року за заявою Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. стосовно адвоката ОСОБА_1

За твердженнями представника відповідача, оскаржуване рішення відповідача від 27 грудня 2018 року прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень та з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, не упереджено, добросовісно, розсудливо та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

При цьому, представник відповідача послався на те, що оспорюючи рішення відповідача позивач фактично аналізує та оспорює низку рішень Ради адвокатів України, які не скасовані та є чинними.

На виконання рішення Ради адвокатів України №238 від 15 листопада 2017 року Головою Ради адвокатів України Ізовітовою Л.П. підписано заяву №1/161 від 28 грудня 2017 року щодо порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1

Як вказує представник відповідача, позивач вважає рішення зібрання, яке за доводами останнього є конференцією, чинним, а власні дії правомірними, проте, як стверджує представник відповідача, 28 листопада 2018 року Верховний Суд залишив без змін постанову Апеляційного суду міста Києва, якою підтверджено законність рішень Ради адвокатів України щодо скликання конференції адвокатів міста Києва у 2016 році.

При цьому, представник відповідача також наголосив й на тому, що на виконання рішення Ради адвокатів України №211 від 23 вересня 2017 року «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України, пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва повідомлено, що проведені 20 вересня 2017 року у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI FASHION Center за адресою: вулиця Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами, та, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відбулися поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання і проведення конференції адвокатів регіону.

15 листопада 2017 року Рада адвокатів України ухвалила рішення №227 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07 жовтня 2017 року зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва», в якому зазначено, що 27 жовтня 2017 року на адресу Національної асоціації адвокатів України надійшов лист за підписом Рафальської І.В., як голови Ради адвокатів міста Києва, від 25 жовтня 2017 року №279, яким скеровано копію документа під назвою «Протокол звітно-виборчої комісії конференції адвокатів міста Києва від 07 жовтня 2017 року» та офіційне повідомлення про нібито обрання нового складу органів адвокатського самоврядування міста Києва.

Дослідивши документи та пояснення, як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, Рада адвокатів України дійшла висновку, що зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» від 07 жовтня 2017 року проведені без дотримання вимог частини 4 статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вирішила, що 20 вересня 2017 року у місті Києві збори адвокатів проведені неуповноваженими на те особами та відбулися поза межами Закону, без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання і проведення конференції адвокатів регіону.

Також, як зазначено у відзиві на позовну заяву, Радою адвокатів України встановлено, що зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» від 07 жовтня 2017 року, протокол якої скеровано Рафальською І.В. , проведена без затверджених Радою адвокатів України квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону, регламенту конференції адвокатів регіону, тобто поза межами Закону та обов`язкових рішень конференції адвокатів України тощо.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що дисциплінарна палата КДКА Вінницької області зважила на те, що у Протоколі звітно-виборчої комісії конференції адвокатів міста Києва від 07 жовтня 2017 року міститься інформація про обрання Головою «конференції» адвоката ОСОБА_1, який надав згоду на таке обрання, був обраний та здійснював головування, підписав протокол, а сам підпис позивача засвідчений нотаріально.

На сторінці 9-13 Протоколу міститься інформація про обрання кількісного та якісного складу Ради адвокатів міста Києва на період з 07 жовтня 2017 року до 07 жовтня 2022 року, до складу якої ввійшов й позивач.

Таким чином, за доводами представника відповідача, ігноруючи вимоги статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо того, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами, незважаючи на раніше прийняті рішення Ради адвокатів України та рішення №211 від 23 вересня 2017 року, адвокат ОСОБА_1 надав згоду на обрання його головою «конференції», був на ній обраний та здійснював головування такої конференції; при розгляді питання щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва виступив як кандидат на зазначену посаду, надав згоду на таке обрання та був в подальшому обраним.

При цьому, представник відповідача зауважив, що захід поіменований як «конференція» не має ознак конференції адвокатів міста Києва, оскільки не було дотримано загальнообов`язкових елементів (скликання конференції, порядок її порядок проведення, квота представництва та Регламент конференції адвокатів міста Києва).

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, дії адвоката ОСОБА_1 щодо невиконання рішення Ради адвокатів України, порушення Присяги адвоката України в частині дотримання верховенства права та законності, порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарна палата розцінила як триваючі, які розпочалися з моменту обрання позивача на посаду 07 жовтня 2017 року та продовжуються на даний час, що підтверджується відповідними доказами, а тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Судом встановлено та вбачається, з матеріалів справи, що на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16 грудня 2004 року № 15-23-13, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16 грудня 2004 року №2110 (Том 1, а.с.42).

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 27 грудня 2018 року, адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 1 статті 11, підпунктів 3, 6 пункту 2 статті 34, статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини 2 статті 12, частин 1 статті 65 Правил адвокатської етики, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців (Том 1, а.с.43-52).

Вказані відомості внесені до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/36644).

Зі змісту спірного рішення та наявної в матеріалах судової справи копії дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (Том 1, а.с. 86-229), вбачається, що рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 03 липня 2018 року № 41 відносно адвоката ОСОБА_1 за заявою Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни.

На засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва 20 серпня 2018 року більшість членів дисциплінарної палати заявили самовідводи, які задоволені, у зв`язку з чим розгляд дисциплінарної справи було зупинено з підстав відсутності кворуму для розгляду скарги.

В подальшому, матеріали дисциплінарної справи стосовно позивача були направлені на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, які отримані останньою 18 вересня 2018 року від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - ВКДКА).

Так, з наданої суду копії дисциплінарної справи стосовно позивача вбачається, що голова НААУ, РАУ Ізовітова Л. П. звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва із письмовою заявою від 26 грудня 2017 року про дисциплінарний проступок позивача як адвоката, в якій просила розглянути питання дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішень органів адвокатського самоврядування, вчинення дій, що тривалий час блокують та дестабілізують роботу органів адвокатського самоврядування міста Києва, а також дезорієнтують адвокатів регіону, працівників правоохоронних органів, суддів, підривають авторитет органів адвокатського самоврядування та адвокатур України (том 1, а.с.91-95).

Відповідно до змісту вказаної заяви, 15 листопада 2017 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 238 "Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві", резолютивною частиною якого визначено звернутися до КДКА міста Києва із заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвокатів, які всупереч положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема, Ради адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К. та КДКА міста Києва під головуванням Орлова І.Ф ., надали свою згоду на обрання, нібито, до органів адвокатського самоврядування в місті Києві, зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві. В діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (невиконання рішень органів адвокатського самоврядування), оскільки на виконання рішення Ради адвокатів України № 211 від 23 вересня 2017 року "Питання виконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності" на офіційному веб-сайті НААУ, веб-сайті Ради адвокатів міста Києва було повідомлено, що проведені у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

У Протоколі звітно-виборчої комісії конференції адвокатів міста Києва від 07 жовтня 2017 року на другій сторінці міститься інформація про обрання Головою «конференції» адвоката ОСОБА_1, який надав згоду на таке обрання, був обраний та здійснював головування, підписав протокол, а сам підпис позивач засвідчений нотаріально.

На сторінці 9-13 Протоколу міститься інформація про обрання кількісного та якісного складу Ради адвокатів міста Києва на період з 07 жовтня 2017 року до 07 жовтня 2022 року, до складу якої ввійшов й позивача.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконуючи рішення Ради адвокатів України № 211 від 23 вересня 2017 року, що розміщено на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті КДКА міста Києва, достеменно знаючи про функціонування в місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П . К. , при розгляді питання про обрання Головою «конференції» адвоката ОСОБА_1, надав згоду на таке обрання та був в подальшому обраний.

Рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2017 року № 227 встановлено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07 жовтня 2017 року в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як "Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва" проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Крім того, у заяві заявник зазначила, що Рада адвокатів України від імені Національної асоціації адвокатів України, яка є засновником органів адвокатського самоврядування в місті Києві (Ради адвокатів міста Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва) звертає увагу, що Головою Ради адвокатів міста Києва є Рябенко П.К., а Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва є Орлов І .Ф.

З 08 жовтня 2016 року у місті Києві не було проведено конференції адвокатів міста Києва із порядком денним щодо дострокового відкликання та/або обрання нових членів органів адвокатського самоврядування міста Києва у розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі встановленої Радою адвокатів України квоти представництва, затвердження регламенту та порядку проведення конференції адвокатів регіону.

Заявник вважала, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачається ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим просила розглянути питання дисциплінарної відповідальності останнього.

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області прийняла рішення від 27 грудня 2018 року, яким встановила вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді дестабілізації та блокування роботи Ради адвокатів міста Києва, у зв`язку з чим дійшла висновку про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 1 статті 11, підпунктів 3, 6 пункту 2 статті 34, статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 65 Правил адвокатської етики та для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців..

Вважаючи вказане рішення відповідача від 27 грудня 2018 року протиправним та таким, що підлягає скасування, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України від 05.07.2012 №5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 5 частини першої статті 21 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI).

За правилами частин 1-2 статті 33 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 37 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною 1 статті 36 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

При цьому суд вважає, що вжите у Законі України від 05.07.2012 №5076-VI значення заяви (скарги), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката, слід розуміти більш широко та не обмежувати її за формою та назвою виключно як заяви (скарги). Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо адвоката у цьому випадку можуть бути й інші документи (подання, постанови, ухвали, інші рішення, тощо) певних осіб, які за своїм змістом та суттю і є заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Такий висновок узгоджується з нормами пункту 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 із відповідними змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення №120) , яким закріплено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціювання відносно позивача дисциплінарного провадження слугували звернення Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. на підставі рішень Ради адвокатів України №211 від 23 вересня 2017 року та №227 та №238 від 15 листопада 2017 року.

Тобто, приймаючи рішення №41 від 03 липня 2018 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначення справи до розгляду, діяла у порядок та спосіб та у межах, визначених законодавством.

Так, відповідно до частини 1 статті 57 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно пункту 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України, затвердженим установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Дослідивши згадані рішення Ради адвокатів України №211 від 23 вересня 2017 року та №227 та №238 від 15 листопада 2017 року (Т.1, арк. 96-99,100-101,102-103), суд встановив, що вони містять інформацію про обставини наявності ознак дисциплінарного проступку позивача як адвоката.

Так як згадані рішення були чинними і підлягали обов`язковому виконанню, то залишити їх без реагування чи повернути з мотивів їх невідповідності вимогам до заяви (скарги) на дій адвоката було б недопустимо.

Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов`язковими, то суд дійшов висновку, що вони можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності позивача.

Схожий підхід до визначення документів, які можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, висловив Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 815/4144/15.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Таким чином, за загальним правилом дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця.

Проте, неможливість КДКА з певних причин (у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА, за відсутності кворуму тощо) здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката, не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення.

У взаємозв`язку з наведеним, згідно положень підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78, голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Згідно підпункту 2.3.18. пункту 2.3. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78 голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Як вже було зазначено, що відповідно до приписів статті 37 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно положень частини 2 статті 38, статті 39 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 реалізовані КДКА міста Києва. При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 03 липня 2018 року № 41 про порушення дисциплінарної справи та призначення її розгляду на 02 серпня 2018 року на 10 год. 30 хв., яке направлялось позивачу супровідним листом КДКА міста Києва від 06 липня 2018 року № 2/416-1/161с-17 (Т.1, арк. 131-136,137,138,139), ним не оскаржувалось. Також, що підтверджується матеріалами справи, що КДКА міста Києва належним чином виконані, як наведені вимоги статей 38, 39 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ, так і вимоги Положення №120 щодо проведення перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі).

У зв`язку з неявкою позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА міста Києва 02 серпня 2018 року (копія витягу з протоколу № 15 засідання дисциплінарної палати) (Т.1, арк. 142-143,144) розгляд дисциплінарної справи відносно нього було відкладено на 20 серпня 2018 року, про що позивача повідомлено листом від 06 серпня 2018 року № 2/455-1/161с-17 (Т.1, арк. 145).

На засіданні дисциплінарної палати КДКА міста Києва 20 серпня 2018 року (витяг з протоколу № 16) (Т.1, арк. 146-149) було вирішено зупинити розгляд дисциплінарної справи відносно позивача, у зв`язку з відсутністю кворуму після задоволення самовідводу членів дисциплінарної палати КДКА міста Києва та передати до ВКДКА для її подальшого скерування до КДКА іншого регіону.

З огляду на викладене, відповідачу головою ВКДКА Дроздовим О.М. за вихідним №1711 від 13 вересня 2018 року були скеровані матеріали дисциплінарної справи до КДКА Вінницької області (Т.1, арк. 151-152).

Суд вважає за необхідне зазначити, що такі дії голови ВКДКА позивачем оскаржені не були. Відомостей про скасування рішення відповідача від 03 липня 2018 року про порушення дисциплінарного провадження матеріали справи також не містять.

При цьому, Законом України від 05.07.2012 № 5076-VІ, Положенням №120 чи іншим нормативно-правовим актом, не закріплено обов`язку КДКА, якій передано дисциплінарну справу у порядку підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту, на стадії розгляду, розпочинати дисциплінарне провадження спочатку з першої стадії.

У взаємозв`язку з наведеним, враховуючи, що на стадії розгляду КДКА міста Києва дисциплінарної справи відносно позивача виникли передбачені підпунктом 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту обставини (20 серпня 2018 року більшість членів дисциплінарної палати КДКА міста Києва заявили самовідводи, які задоволені, у зв`язку з відсутністю кворуму розгляду скарги), матеріали дисциплінарної справи були передані ВКДКА до КДКА Вінницької області, а тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів законність процедури розгляду та вирішення відповідачем дисциплінарного провадження відносно позивача.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

За приписами пункту 44 Положення №120, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі статтею 41 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачу на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України, направлялося повідомлення про дату, час та місце розгляду дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області дисциплінарної справи відносно нього (Т.1, арк.169), призначеної на 16 жовтня 2018 року об 11:00 год. На вказане засідання позивач не з`явився, у зв`язку з чим розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 05 листопада 2018 року (Т.1, 79-80), про що позивачу направлено відповідні повідомлення від 18 жовтня 2018 року за вих.№ 249 та від 29 жовтня 2018 року № 169 (Т.1, арк.172а, 173,174).

У зв`язку з неявкою 05 листопада 2018 року позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, було вирішено відкласти розгляд дисциплінарної справи на 23 листопада 2018 року (Т.1, арк. 176-177), про що позивачу направлялись відповідні повідомлення від 05 листопада 2018 року вих. №258 та від 05 листопада 2018 року № 179 (Т.1, арк. 181,183).

У зв`язку з неявкою 23 листопада 2018 року позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, розгляд дисциплінарної справи відкладено на 27 грудня 2018 року (Т.1, арк. 184-185), про що позивачу направлено відповідне повідомлення від 23 листопада 2018 року за вих. № 269 (Т.1, арк. 186).

27 грудня 2018 року позивач також не з`явився на засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим дисциплінарною палатою було прийнято рішення (одноголосно) про розгляд дисциплінарної справи за відсутності позивача (Т.1, арк. 187-192).

Так, як вбачається з наданої суду копії протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 27 грудня 2018 року, члени палати прийшли до одноголосного рішення про допущення позивачем грубого порушення правил адвокатської етики та було вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 1 статті 11, підпунктів 3, 6 пункту 2 статті 34, статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", частини другої статті 12, частини 1 статті 65 Правил адвокатської етики та застосувати до адвоката ОСОБА_1 . дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія листа позивача, яка була направлена на електронну адресу відповідача та отримана останнім 27 грудня 2018 року о 12 год. 23 хв, в якому позивач повідомив, що не має можливості прийняти участь у розгляді дисциплінарної справи стосовно нього, оскільки в цей час буде зайнятий у якості захисника у судовому засіданні Київського апеляційного суду, призначеного на 27 грудня 2018 року на 14 год. 00 хв (Т.1, арк. 113), проте, суд зазначає, що засідання дисциплінарної палати стосовно розгляду справи були призначені на 15 жовтня 2018 року, 05 листопада 2018 року, 23 листопада 2018 року та 27 грудня 2018 року, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся завчасно та належним чином, але на засідання не з`являвся, з невідомих причин, будь-яких письмових пояснень не надавав та лише 27 грудня 2018 року направив вказану вище заяву.

З огляду на положення статті 40 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI, суд не вбачає порушень у діях відповідача при прийнятті рішення щодо можливості розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача 27 грудня 2018 року відносно останнього за його відсутності.

В той же час, з матеріалів справи також вбачається, що копія рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 27 грудня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності була направлено позивачу супровідним листом від 29 грудня 2018 року вих.№ 286 на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (Т.1, арк. 207).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується дотримання відповідачем процедури розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката, а тому твердження позивача в частині порушення відповідачем саме процедури розгляду справи є необгрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно суті обставин, які стали підставою для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини 1 статті 21 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ).

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно положень преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За приписами статті 2 Правил адвокатської етики, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку; адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності; відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Згідно зі статтею 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями. Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов`язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З`їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

При цьому, у відповідності до статті 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.

Як вже було зазначено судом, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону України від 085.07.2012 № 5076-VІ передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Порушення правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина 1, пункти 3, 6 частини 2 статті 34 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ).

Відповідно до статті 35 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VІ).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини 2 статті 31 Закону № 5076-VІ).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема Ради суддів України), а також дотримуватися правил адвокатської етики у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності), що спростовує доводи позивача про зворотне.

При цьому, адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, Позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом України від 05.07.2012 № 5076-VІ та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб`єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.

Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування може бути визнано відповідачем дисциплінарним проступком та свідчити про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач рішенням дисциплінарної палали КДКА Вінницької області від 03 листопада 2017 року (Т.1, арк. 220-229) вже притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовано врахував повторність вчинення позивачем дисциплінарного проступку, як ознаку, яка характеризує особу позивача.

Інших доводів по суті дисциплінарного проступку, встановлення якого стало підставою для прийняття спірного рішення відповідачем, окрім вищенаведених, які спростовані в ході судового розгляду, позивачем у позовній заяві не наведено.

Рішенням від 17 листопада 2016 року № 267 "Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами" Рада адвокатів України визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить формування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня-08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва (Голова - Орлов Ігор Федорович), оновлення складу Ради адвокатів міста Києва (Голова - Рябенко Петро Константинович) і ревізійної комісії адвокатури міста Києва (Голова - Вилков Сергій Валентинович), обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України (Черезов Ігор Юрійович) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Кострюков Валерій Іванович). П`ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08 жовтня 2016 року та закінчиться 08 жовтня 2021 року.

При цьому, законність рішень Ради адвокатів України щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28 листопада 2018 року, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що Рада адвокатів України при прийнятті рішень №152 від 13 листопада 2015 року та № 155 від 11 червня 2016 року ("Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва") діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11 червня 2016 року щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.

Більш того, суд зауважує, що Рішенням Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 211 "Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності" (Т.1, арк. 100-101) вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20 вересня 2017 року у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

Рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2017 року № 227 "Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07 жовтня 2017 року зібрання під назвою "Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва" (Т.1, арк. 102-103) вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07 жовтня 2017 року в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як "Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва" (далі також - зібрання), зокрема на якому позивача обрано Головою конференції (протокол зібрання, Т.1, 104-118), проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Натомість, всупереч вказаних рішень Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 153, від 17 листопада 2016 року № 267 та від 23 вересня 2017 року № 211, позивач надав згоду на його обрання головою конференції, здійснював головування, підписав протокол, на зібранні 07 жовтня 2017 року, а також на сторінці 9-13 протоколу міститься інформація про обрання кількісного та якісного складу Ради адвокатів міста Києва на період з 07 жовтня 2017 року до 07 жовтня 2022 року, до складу якої ввійшов позивач.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 22 січня 2018 року позивач, як заступник голови Ради адвокатів міста Києва направив до Генеральної прокуратури України повідомлення про злочин (кримінальне правопорушення), 26 січня 2018 року позивачем, як заступником голови Ради адвокатів України підписано скаргу на бездіяльність прокурора до Печерського районного суду міста Києва, а також судом встановлено, що позивачем підписувались й інші процесуальні документи, ніби-то як заступником голови Ради адвокатів міста Києва (Т.1, арк. 15-167)

Таким чином суд погоджується з висновками відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 27 грудня 2018 року, тобто з висновком відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку внаслідок порушення правил адвокатської етики та грубого невиконання рішень органів місцевого самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування, а тому оскаржуване рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

Більш того, посилання позивача щодо оскарження рішень в судовому порядку, за невиконання яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованими, оскільки позивач не був позбавлений права у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів адвокатського самоврядування, якщо вважає, що такі порушують саме його права. Проте позивач, хоча і не погоджуючись із такими рішеннями, не вправі їх невиконувати, оскільки вони є чинними, діючими та обов`язковими для виконання.

Безпідставними також є твердження позивача про те, що згадані рішення органів адвокатського самоврядування не встановлювали йому будь-яких обов`язків та не забороняли йому вчиняти будь-які дії. Суд наголошує на тому, що дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю є правомірним та не підлягає скасуванню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення (припису) виконано та доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення (припису) з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні інших позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова