Ухвала суду № 86099395, 11.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08 _______________

Справа № 760/6215/19

№2-ві/760/41/19

У Х В А Л А

І . Вступна частина

11 листопада 2019 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув заяву Позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Букіної О.М. у справі №760/6215/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів по банківському рахунку, моральної шкоди.

ІІ. Описова частина

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва під головуванням судді Букіної О.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів по банківському рахунку, моральної шкоди.

17 жовтня 2019 року у судовому засіданні Позивачем ОСОБА_1 було підтримано подану ним раніше через канцелярію заяву про відвід головуючого судді Букіної О.М.

Необхідність відведення судді від розгляду справи Позивач мотивував тим, що суддя Букіна О.М. протягом тривалого часу не здійснювала дій щодо відкриття провадження, а на неодноразові звернення щодо порушень процесуальних строків взагалі не реагувала.

Позивач стверджує, що такими діями суддя порушила його права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Зазначене, на думку Позивача, свідчить про упередженість головуючої судді Букіної О.М. по відношенню до нього, що виражається у створенні умов для затягування розгляду справи.

У зв`язку з цим, як вказує Позивач, він звернувся зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя з вимогами про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

З ухвали головуючої у справі №760/6215/19 (2/760/4575/19) судді Букіної О.М. від 17.10.2019 вбачається, що нею не встановлено обставин, які б свідчили про обгрунтованість заявленого їй відводу.

У зв`язку з викладеним вирішення питання про відвід судді Букіної О.М. передане у встановленому порядку судді Коробенку С.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідження обгрунтованості заявленого ОСОБА_1 відводу судді Букіній О.М. не дає підстав для висновку про наявність упередженості судді по відношенню до будь-якої з сторін у справі у зв`язку з затримкою вирішення питання про відкриття провадження або ненаданням відповідей на письмові запити.

Крім того, відповідно до рішення Ради суддів України від 01.03.2019 за №13 внесено зміни до рішення Ради суддів України від 08.06.2017 за №34 у частині уточнення наявності ознак впливу на суд чи втручання у діяльність суду.

Згідно з оновленим п.2 рішення Ради суддів України від 08.06.2017 за №34, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд ухвалив:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Букіної О.М. у справі №760/6215/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів по банківському рахунку, моральної шкоди, відмовити.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: