Ухвала суду № 86099231, 03.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

03 грудня 2019 р. Справа № 520/12865/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року та на 01 січня 2019 року згідно відповідного відсотку втрати працездатності, тобто як добуток п`яти мінімальних робітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі № 520/11674/18.

Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом послугували обставини того, що відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18 прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 11.11.2019 року №3258/03.18-20. Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, повторно звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18. Також позивачем вказано, що зазначені дії відповідачем вчинені без врахування рішення суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18, оскільки судом вже було надано оцінку даним обставинам. Предметом розгляду в межах цієї справи були підстави та порядок здійснення перерахунку пенсії позивача.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18 позов ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправною бездіяльність Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо нездійснення перерахунку та виплати основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 50% починаючи з 01.10.2017 року, а з 28.11.2018 року згідно відсотку втрати працездатності 80%; зобов`язано Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 50% починаючи з 01.10.2017 року, а з 28.11.2018 року згідно відсотку втрати працездатності 80%, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 р. в розмірі 4482,35 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року апеляційну скаргу Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі № 520/11674/18 - залишено без змін.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач звернувся до начальника Чугуївського відділу обслуговування (сервісний центр) із заявою, в якій просив виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по №520/11674/18 в частині перерахунку його пенсії на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року згідно відсотку втрати працездатності.

Як вказано позивачем, зазначена відмова відповідачем здійснена протиправно та без врахування рішення суду.

Отже, судом встановлено, що позивач, не погодившись зі змістом прийнятого відповідачем рішення, повторно звернувся до суду із позовними вимогами про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року та на 01 січня 2019 року згідно відповідного відсотку втрати працездатності, тобто як добуток п`яти мінімальних робітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, тобто із позовними вимогами які вже були вирішені судом, про що свідчить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі №520/11674/18.

З огляду на вказане суд зазначає, що фактично при розгляді позову у даному випадку суд має повторно дослідити і перевірити порядок здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф".

Отже, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі №520/11674/18, що набрало законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи були підстави та порядок здійснення перерахунку пенсії на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності.

Водночас, позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, вказує, що підставою для звернення до суду є невиконання відповідачем рішення суду від 15.01.2019 року по справі №520/11674/18.

Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

При цьому, зміст статей 382-383 КАС України свідчить про виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

Отже, наведені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для їх застосування є саме невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд зазначає, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З врахуванням наведених норм, суд приходить до висновку, що предмет позову у даній справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, тобто рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі №520/11674/18.

Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №520/11674/18 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2019 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 3723 грн. та 4173 грн. на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року та на 01 січня 2019 року згідно відповідного відсотку втрати працездатності, тобто як добуток п`яти мінімальних робітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі № 520/11674/18 по суті є способом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі № 520/11674/18, що свідчить про тотожність спорів, які виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими ст. 382 КАС України, пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України або в порядку 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрали законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.