Рішення № 86099154, 21.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 р. Справа № 520/5831/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представників:

позивача - Гирман В.В., відповідача - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року;

- зобов`язати Харківську митницю ДФС вчинити всі необхідні дії щодо повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - 267061521 надмірно сплачених сум митних платежів при ввезенні па митну територію України легкового автомобіля, що був у використанні та знаходиться в аварійному стані після дорожньо-транспортної пригоди, марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2016, дизель, об`єм двигуна 1 560 куб.см. за кодом “ 121” (ввізне мито) у сумі 10 902,31 гри. та за кодом “ 128” (податок на додану вартість) у сумі 36 250,18 грн. на загальну суму 47152,19 гри. шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 Філії “Харківське Головне Регіональне Управління” публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, код ЄДРПОУ - 14360570, МФО 351533 (61010, м. Харків, Гімназійна Набережна, 16) у строки, передбачені законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 придбав автомобіль марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, дизель, об`єм двигуна 1 560 куб.см. на підставі договору купівлі - продажу автомобіля після ДТП та рахунку - проформи № 21/03/19 від 21.03.2019 року вартістю 3 200 Євро. Позивачем 11.05.2019 року до митного органу подавалася електронна митна декларація №UА807190/2019/012117 разом із усіма наявними документами, які підтверджують митну вартість автомобіля. Відповідач відмовив у митному оформленні автомобілю та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товару № 11X807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року. Позивач вважає рішення Харківської митниці ДФС протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що декларантом надавалися усі необхідні документи для розмитнення придбаного автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, за першим методом, а визначення митної вартості авто за резервним методом, що було зроблено митним органом та відкореговано митну вартість автомобіля, вважає протиправним та необґрунтованим щодо розміру розрахованої суми.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено підготовче засідання та запропоновано відповідачу надати до суду в установлений строк відзив на позов.

10.07.2019 року (Вх. 01-26/41492/19) (а.с. 117 - 133) представник відповідача надав до канцелярії суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що митний орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, визначивши митну вартість придбаного ОСОБА_1 автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску за даними інформаційного електронного каталогу SCHWAKE. Також зазначено, що позивачем всупереч вимогам ст. 53 Митного кодексу України разом із декларацією №UА807190/2019/012117 від 11.05.2019 року декларантом надано не усі документи на підтвердження складових митної вартості товару, зокрема, не надано банківського платіжного документа на підтвердження оплати транспортного засобу або іншого платіжного документу, що стосується ТЗ позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 ЄМД реквізитів документу за кодом "3001", який згідно Класифікатору документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару. Таким чином, позивачем не доведено правильність визначення митної вартості автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, заявленого у ЕМД № UА807190/2019/012371 від 11.05.2019 року, що слугувало підставою для коригування Харківською митницею ДФС митної вартості автомобіля позивача відповідно до ст. ст. 52 - 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій № 689.

22.08.2019 року (Вх. № 01-26/51427/19) (а.с. 146 - 151) позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В наданих до суду письмових поясненнях представник позивача додатково зазначив про безпідставність застосування Харківською митницею ДФС даних інформаційного електронного каталогу SCHWAKE при визначенні та коригуванні митної вартості придбаного позивачем ТЗ.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог про зобов`язання Харківської митниці ДФС вчинити всі необхідні дії щодо повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 надмірно сплачених сум митних платежів при ввезенні на митну територію України легкового автомобіля, що був у використанні та знаходиться в аварійному стані після дорожньо-транспортної пригоди, марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2016, дизель, об`єм двигуна 1 560 куб. см. за кодом “ 121” (ввізне мито) у сумі 10 902,31 грн. та за кодом “ 128” (податок на додану вартість) у сумі 36 250,18 грн. на загальну суму 47 152,19 грн. шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 Філії “Харківське Головне Регіональне Управління” публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, код ЄДРПОУ - 14360570, МФО 351533 (61010, м. Харків, Гімназійна Набережна, 16) у строки, передбачені законодавством України.

В іншій частині позовних вимог продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947, адреса: вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61000). Запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позову або відзиву на позов разом з відповідними доказами.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 08.10.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, правом на подачу пояснення щодо позову або відзиву на позов не скористався, причин ненадання відповідних документів не зазначив. Клопотань про відкладення розгляду справи або слухання справи без участі казначейської служби від представника третьої особи до суду також не надходило.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи позовних вимог, просив суд їх задовольнити у повному обсязі з огляду на безпідставність оскаржуваного рішення про відмову в прийнятті митної декларації.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), придбав пошкоджений легковий автомобіль марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, на підставі договору купівлі - продажу автомобіля після ДТП та рахунку - проформи № 21/03/19 від 21.03.2019 року вартістю 3 200 Євро (а.с. 24, 165).

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті (МТ103 вихідний ЧЕРЕЗ SWIFT) 11.04.2019 року позивачем (Покупець) на рахунок Продавця перераховано 3 500 Євро, з яких: 3 200 Євро - вартість автомобіля, 300 Євро - витрати на оформлення договору купівлі - продажу автомобіля (а.с. 31, 158, 166).

11.05.2019 року особою, уповноваженою на декларування - митним брокером ФО-П ОСОБА_2 , з метою здійснення митного контролю та митного оформлення автомобіля, який придбаний ОСОБА_3 , до митного поста “Харків - автомобільний” Харківської митниці ДФС була подана до митного оформлення в митному режимі "імпорт" електронна митна декларація №UА807190/2019/012117 на товар: 11.05.2019 року “Легковий автомобіль марки: РЕІЮЕОТ, модель PARTHER - 1 шт., що був у використанні, для використання по дорогах загального користування, призначений для перевезення пасажирів. Тип двигуна - DIESEL (дизель), з робочим об`ємом циліндрів двигуна V=1560 куб. см., VIN: VF37JBHY6GJ593872, рік виготовлення 2016. Автомобіль після ДТП, наданий в частково розібраному вигляді в аварійному стані, перелік складових частин, які відсутні, або пошкоджені, наданий у висновку судового експерта №73В від 11.05.2019 року. Екологічний клас: EURO 6. Країна виробник EU...” (далі - ТЗ позивача) (а.с. 22 – 23, 135).

Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної ЄМД, одержувач та особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 .

У вказаній ЕМД №UА807190/2019/012117 була визначена за основним методом та заявлена митна вартість ТЗ позивача у розмірі 3 200,00 Євро на підставі договору купівлі - продажу автомобіля після ДТП та рахунку - проформи № 21/03/19 від 21.03.2019 року.

Судом встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ позивача особою, уповноваженою на декларування - митним брокером ФО-П ОСОБА_2 були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД, а саме:

- договір купівлі - продажу автомобіля після ДТП та рахунок - проформа № 21/03/19 від 21.03.2019 року (а.с. 24, 165);

- за кодом « 0954» сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № EUR.1 №AF 00805162 від 29.04.2019 року (а.с. 27);

- за кодом “ 1721” - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та додатковий аркуш до акту про проведення митного огляду товарів, які складено Львівською митницею ДФС при огляді придбаного позивачем ТЗ (а.с. 61 – 62);

- за кодом «D 2800» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.03.2016 року №455538328 (дві частини) (а.с. 25 – 26);

- за кодом «D 3016» висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля № 73В від 11.05.2019 року, складеного судовим експертом ОСОБА_4 разом з копіями фототаблиць (а.с. 34 – 45);

- за кодом «D 4207» договір про надання послуг митного брокера від 11.05.2019 року №11/05/19-1;

- за кодом « 9000» від 11.05.2019 року заява на видачу посвідчення;

- за кодом «D 9000» від 01.06.1998 року картка фізичної особи - платника податків №73674;

- за кодом «D 9000» від 11.05.2019 року лист одержувача № б/н;

- за кодом «D 9201» платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 26.04.2019 року №1255 на суму 39 000 грн. (а.с. 32);

- за кодом «D 9801» паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 14.06.2017 року №Е0603099 (а.с. 29 – 30);

- за кодом «D 9802» паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 05.04.2018 року №001731526.

Під час виконання митних формальностей стосовно задекларованого товару, за результатами застосування АСАУР (СУР), серед іншого, була визначена митна формальність по контролю правильності визначення митної вартості.

Згідно прінт – скрину АСМО «Інспектор» від 11.05.2019 року, по результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючи рекомендації профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) – «вартість ТЗ нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN: VF37JBHY6GJ593872, валюта – EUR, вартість 8 900,00» (а.с. 138).

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів Харківською митницею ДФС встановлено, що разом із митною декларацією №UА807190/2019/012371 від 11.05.2019 року уповноваженою особою декларанта не надано жодного банківського або іншого платіжного документу, що стосується позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом « 3001», який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару.

Так, посадовою особою митного поста 11.05.2019 року до спеціалізованого підрозділу митниці - відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання Харківської митниці ДФС був направлений запит №7 щодо вирішення складного випадку застосування пільг в оподаткуванні. Причина запиту: спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками АСАУР (а.с. 137).

Як свідчать матеріали справи (наданий митним органом прінт – скрин АСМО «Інспектор»), 11.05.2019 року спеціалізованим підрозділом митниці декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності протягом 10 календарних днів надання таких додаткових документів, а саме:

1) копію митної декларації країни відправлення;

2) виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціону, рахунку збору за аукціон, інформацію щодо комплектності та комплектації);

3) пояснення по формі оплати т/з та документальне підтвердження оплати;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару» (а.с. 139).

У зв`язку з недостачею документів та з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості ТЗ на підставі інформації, яка наявна у митного органу, відповідачем проведено процедуру консультації з декларантом позивача.

Харківською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року, яким визначено митну вартість автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску за резервним методом у розмірі 9 000,00 Євро, оскільки позивачем надано не всі документи, надані позивачем документи до митного оформлення ТЗ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена (а.с. 19 – 20).

Як свідчать матеріали справи, декларантом 15.05.2019 року подано до Харківської митниці ДФС нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UА807190/2019/012371 з дотриманням процедури випуску товарів у вільний обіг при непогодженні з визначеною митним органом митної вартості та доплачено за ТЗ на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року (а.с. 33). За вказаною митною декларацією Харківською митницею ДФС здійснено митне оформлення ТЗ.

Харківською митницею ДФС видано позивачу посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4 від 15.05.2019 року, згідно якого митний орган не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України ТЗ позивача (а.с. 64).

Вважаючи необґрунтованими прийняте Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року, позивач звернувся з позовом до суду з даним позовом.

Щодо подання 11.05.2019 року уповноваженою особою позивача до Харківської митниці ДФС митної декларації №UА807190/2019/012117 разом із документами, що підтверджують заявлену митну вартість ТЗ і обраний метод її визначення, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 4 та 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як свідчать матеріали справи та зазначалося судом раніше, уповноваженою особою декларанта одночасно із поданням ІМ40ДЕ №UА807190/2019/012117 від 11.05.2019 року подано до Харківської митниці ДФС наступні документи: договір купівлі - продажу автомобіля після ДТП та рахунок - проформа № 21/03/19 від 21.03.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № EUR.1 №AF 00805162 від 29.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та додатковий аркуш до акту про проведення митного огляду товарів, які складено Львівською митницею ДФС при огляді придбаного позивачем ТЗ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.03.2016 року №455538328 (дві частини); висновок експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля № 73В від 11.05.2019 року, складеного судовим експертом ОСОБА_4 разом з копіями фототаблиць; договір про надання послуг митного брокера від 11.05.2019 року №11/05/19-1; заява на видачу посвідчення від 11.05.2019 року; картка фізичної особи - платника податків №73674; лист одержувача № б/н від 11.05.2019 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 26.04.2019 року №1255 на суму 39 000 грн.; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 14.06.2017 року №Е0603099; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 05.04.2018 року №001731526.

Факт подачі уповноваженою особою декларанта до митного органу вказаних вище документів представником відповідача ні у відзиві на позов, ні в судовому засіданні не заперечувався.

Відповідно до пункту 1 ч.4 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У відзиві на позов представником митного органу зазначено, що позивачем надано не всі документи, надані позивачем документи до митного оформлення ТЗ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена.

З приводу висновку представника відповідача щодо відсутності у поданих декларантом до митного оформлення документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару (придбаного автомобіля) та відомостей щодо ціни, що фактично сплачена позивачем при придбанні ним ТЗ, неподанні позивачем банківських виписок, відсутність яких не дає можливості встановити вартість придбаного автомобіля за основним методом, а також правомірності застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості придбаного позивачем ТЗ з використанням інформаційного електронного довідника SCHWAKE № 10426681 від 11.05.2019 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України також передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, Харківською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року, яким визначено митну вартість автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску за резервним методом у розмірі 9 000,00 Євро.

Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни, що фактично сплачена позивачем при придбанні ТЗ, у зв`язку із чим митним органом використовуючи резервний метод визначено митну вартість ТЗ у розмірі 9 000,00 Євро.

При цьому, митним органом не конкретизовано, яких саме відомостей не міститься у поданих до митного оформлення документах, які на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортного товару (придбаного позивачем транспортного засобу) у сумі 3 200,00 Євро.

В той час, суд зауважує, що рахунок - проформа № 21/03/19 від 21.03.2019 року, який подавався позивачем до Харківської митниці ДФС для проведення митних процедур, містить дані щодо придбаного позивачам ТЗ - автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, щодо вартості автомобіля – 3 200,00 Євро, ким придбано ТЗ, а також підписи сторін – продавця та покупця (а.с. 165).

Крім того, позивачем також надано до суду копію платіжного доручення в іноземній валюті (МТ103 вихідний ЧЕРЕЗ SWIFT) від 11.04.2019 року, яким підтверджено перерахування позивачем (Покупець) на рахунок Продавця 3 500 Євро, з яких: 3 200 Євро - вартість автомобіля, 300 Євро - витрати на оформлення договору купівлі - продажу автомобіля (а.с. 31, 158, 166), яке також містить дані покупця та продавця, штамп продавця, вартість автомобіля, дані автомобіля.

Таким чином, висновки митного органу щодо ненадання позивачем до митного оформлення належні докази оплати транспортного засобу не знайшли свого підтвердження.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ціна придбаного транспортного засобу у розмірі 3 200,00 євро була визначена з урахуванням того, що автомобіль знаходився в експлуатації та має певну кількість ушкоджень, оскільки придбаний позивачем після ДТП.

В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та додатковому аркуші до акту про проведення митного огляду товарів, які складено Львівською митницею ДФС при огляді придбаного позивачем ТЗ, митним органом зазначено, що при огляді ТЗ - легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску встановлено, що ТЗ має пошкодження та ознаки експлуатації, а саме: царапини лакофарбового покриття по кузову, забруднено та пошкоджено салон та сидіння, задні двері, заднє ліве крило, відсутнє скло в багажному відсіку, ліві розсувні двері, дах (а.с. 61 – 63).

Крім того, 11.05.2019 року уповноваженою посадовою особою Харківської митниці ДФС було проведено митний огляд ТЗ позивача, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу по МД UА807190/2019/012117 та додатковий аркуш до акту про проведення митного огляду товарів, в якому в графі "наявні пошкодження, ознаки експлуатації" зазначено наступне: «автомобіль після ДТП, наданий в частково розібраному вигляді в аварійному стані, перелік складових частин, які відсутні, або пошкоджені, наданий в висновку судового експерта №73В від 11.05.2019 року, а саме: деформація внутрішньої задньої панелі боковини, деформація панелі даху, відсутня центральна, ліва та права частини заднього бамперу, відсутні задні датчики системи паркування, деформація панелі задка, деформація двері задка, зруйновано заднє скло, зруйновано фонарь заднього тормозу, відсутні задні фонарі, деформація лівої задньої панелі боковини (зовнішня), деформація задньої лівої стійки кузова, зруйновано бокове заднє ліве скло, відсутній корпус кришки паливного баку, бокова подушка безпеки ліва (водійска сторона) спрацювала при ДТП та інші пошкодження (а.с. 142 – 143).

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (Замовник) та ФО-П ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір №49-1/19 від 10.05.2019 року про надання послуг з автотоварознавчого дослідження, предметом якого є визначення Виконавцем ринкової вартості автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 23.03.2016 року, ввезеного на митну територію України з Королівства Нідерладнів, для митного оформлення. Виконання умов вказаного договору №49-1/19 від 10.05.2019 року підтверджено рахунком – фактурою № 274 від 10.05.2019 року, актом прийому – передачі робіт від 11.05.2019 року та квитанцією (а.с. 65 – 69).

Судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво № 409 від 31.05.2013 року (дійсно до 27.05.2019 року), виданого на підставі рішення ЦЕКК при Міністерстві юстиції України) проведено огляд ТЗ позивача, за результатами якого складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 73В від 11.05.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 23.03.2016 року, ввезеного на митну територію України з Королівства Нідерладнів, для митного оформлення складає 92 524,02 грн. в еквіваленті 3 143,95 Євро (а.с. 34 – 40).

При визначенні ринкової вартості ТЗ позивача за формулою експерт виходив з таких технічних характеристик автомобіля, про що зазначив у експертному висновку № 73В від 11.05.2019 року, а саме: пробіг – 255 008 км., автомобіль має значну кількість ушкоджень та наданий в частково укомплектованому та аварійному стані. Перелік складових частин, які відсутні або пошкоджені, вказано в додатковому листі до акту огляду ТЗ № UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та встановлений в результаті візуального огляду ТЗ згідно таблиці, №1, яка міститься у експертному висновку. Несправність автомобіля позивача також підтверджено зробленою експертом фототаблицею ТЗ (додаток до висновку) зі значною частиною зовнішніх пошкоджень (а.с. 34 – 45).

Вказане свідчить про обґрунтованість визначення та підтвердження ціни автомобіля 3 200,00 Євро, сплачену позивачем при його придбанні у Нідерландах, зважаючи на те, що такий висновок складено до винесення митним органом спірного рішення.

Суд також зауважує, що до митного оформлення ТЗ позивач надавав копію вказаного вище висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 73В від 11.05.2019 року, що підтверджено представником відповідача у відзиві на позов. Проте, при здійсненні контролю за повнотою нарахування позивачем митних платежів та правильністю визначення митної вартості автомобіля позивача, з незрозумілих причин Харківська митниця ДФС не надавала оцінки вказаному експертному висновку № 73В від 11.05.2019 року та не враховувала його при визначенні митної вартості автомобіля позивача та винесення спірного рішення про коригування митної вартості ТЗ, зважаючи, шо на висновок експерта Харківська митниця ДФС зробила посилання в графі «наявні пошкодження, ознаки експлуатації» додаткового аркушу до акту про проведення митного огляду товарів від 11.05.2019 року.

Отже, позивачем належними та достатніми доказами доведено, що вартість придбаного ним у Нідерландах автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску становить 3 200,00 Євро.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Судом встановлено, що Харківською митницею ДФС визначено за резервним методом митну вартість придбаного позивачем автомобіля на рівні 9 000,00 Євро відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу по SCHWAKE № 10426681 від 11.05.2019 року (а.с. 140 – 141, 178 – 180).

Щодо обґрунтованості застосування митницею вказаного довідникового показника SCHWAKE, суд зазначає наступне.

Додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник “SuperSCHWAKE” - Eurotax, Швейцарія.

Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методика є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Суд зауважує, що в даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася.

Інформація щодо вартості аналогічних об`єктові оцінки товарів підлягає коригуванню по відношенню до конкретного об`єкту оцінку виходячи з причин різниці з пробігу, з причин різниці технічного стану, з причин функціонального зносу автомобіля та ін. Вартість автомобіля коригується відповідною грошовою гумою, яка враховує його комплектність, укомплектованість, наявність пошкоджень, які потребують відновлювального ремонту, відновлення і (чи) оновлення складників (розділ 3 Методики).

Таким чином, при визначенні вартості легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, 2016 року випуску, інформація щодо вартості аналогічного транспортного засобу за SCHWAKE має бути скоригована у відповідності із реальним технічним станом автомобіля з урахуванням його функціонального зносу та інших факторів, за умови проведення технічної експертизи та врахування всіх технічних недоліків або відхилень від комплектності конкретного автомобіля.

Однак, визначення митної вартості ввезеного та придбаного позивачем транспортного засобу - легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, 2016 року випуску згідно інформаційного довідника - каталогу “SCHWAKE” здійснене відповідачем без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану такого автомобіля, без врахування технічного стану ТЗ, зазначеного в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та додатковому аркуші до акту про проведення митного огляду товарів, в яких Львівською митницею ДФС зафіксовано певну кількість пошкоджень (царапини лакофарбового покриття по кузову, забруднено та пошкоджено салон та сидіння, задні двері, заднє ліве крило, відсутнє скло в багажному відсіку, ліві розсувні двері, дах). Відповідач не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу позивача була врахована при здійсненні оцінки за допомогою програмного продукту “SCHWAKE”.

Крім того, після проведеного митного огляду ТЗ позивача 11.05.2019 року уповноваженою посадовою особою Харківської митниці ДФС складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу по МД UА807190/2019/012117 та додатковий аркуш до акту про проведення митного огляду товарів, в якому заповнено графу "наявні пошкодження, ознаки експлуатації" та зазначено, що «автомобіль після ДТП, наданий в частково розібраному вигляді в аварійному стані, перелік складових частин, які відсутні, або пошкоджені, наданий в висновку судового експерта №73В від 11.05.2019 року».

З яких причин митний орган при визначенні митної вартості автомобіля позивача не врахував його реального технічного стану, наявні пошкодження, неповної комплектації, зважаючи на його огляд та фіксацію його стану в акті огляду, представник відповідача не зміг пояснити.

Інформація із каталогу програмного продукту “SCHWAKE” № 10426681 від 11.05.2019 року (а.с. 178 – 180) містить запис “за умови проведення технічного огляду”. Проте, технічний огляд автомобіля також зроблено не було.

Таким чином, митним органом не наведено правомірності проведеного ним розрахунку митної вартості придбаного позивачем транспортного засобу за вказаною методикою згідно каталогу “SCHWAKE”.

Суд зауважує, що реальна (фактична) вартість автомобіля згідно даних каталогу “SCHWAKE” визначається з обов`язковим коригуванням на пробіг конкретного автомобіля.

Згідно рахунку - проформи № 21/03/19 від 21.03.2019 року, пробіг придбаного позивачем ТЗ визначено як 250 000 км. В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/29762 від 02.05.2019 року та додатковому аркуші до акту про проведення митного огляду товарів, які складено Львівською митницею ДФС зафіксовано пробіг ТЗ позивача як 254 112 км., в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу по МД UА807190/2019/012117 та додатковому аркуші до акту про проведення митного огляду товарів, складених Харківською митницею ДФС – пробіг автомобіля позивача 255 008 км. (а.с. 61 – 62, 142 – 143, 165).

Тоді як згідно оцінки вартості вживаних автомобілів “SCHWAKE” № 10426681 від 11.05.2019 року, при визначенні вартості придбаного позивачем транспортного засобу як 9 000,00 євро митний орган використовував дані загального пробігу автомобіля 107 917 км. (а.с. 178 – 180).

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, чому при оцінці митної вартості ТЗ позивача митний орган керувався даними автомобіля з меншим пробігом.

Згідно оцінки вартості вживаних автомобілів “SCHWAKE” № 10426681 від 11.05.2019 року, митну вартість придбаного позивачем автомобіля визначено митним органом як 9 000,00 Євро. Вказана сума зазначена в графі "вартість продажу (SCHWAKE)". В графі "вартість покупки" вказано суму 7 000,00 Євро.

З чого виходив митний орган при формуванні митної вартості автомобіля позивача на рівні 9 000,00 євро застосувавши при цьому вартість продажу, в той час коли позивач придбав автомобіль, представник відповідача в судовому засіданні також не зміг пояснити.

Відповідач, в свою чергу, також не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу була врахована при здійсненні оцінки за допомогою програмного продукту “SCHWAKE”.

Таким чином, інформація щодо ТЗ позивача із каталогу програмного продукту “SCHWAKE”, надана позивачем та інформація з того самого каталогу “SCHWAKE”, надана митним органом до суду, містить суттєві розбіжності.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу із каталогу програмного продукту “SCHWAKE” для коригування митної вартості за другорядним методом.

Окремо суд зауважує, що позивач також надав до суду інформаційний довідник - каталог “SCHWAKE” №10426671 від 11.05.2019 року, згідно якого покупна вартість автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, 2016 року випуску визначена як 2 900,00 Євро, продажна вартість – 4 450,00 Євро. При оцінці вартості ТЗ враховувався пробіг як 254 112 км., вживаність такого автомобіля, а також технічний контроль ТЗ (а.с. 167 – 171).

Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості придбаного позивачем автомобіля в сторону більшого.

Доводи митного органу про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Суд також зауважує, що у митного органу була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки надані декларантом (його уповноваженою особою) документи містять відомості про продавця, його адресу та номер телефону, однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості придбаного позивачем ТЗ вжиті не були, причини невжиття відповідних заходів відповідачем суду не повідомлені.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.04.2019 року по справі № 809/784/16 (касаційне провадження №К/9901/17149/18), яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України врахувається судом при розгляді даної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що уповноваженою особою декларанта надано разом із митною декларацією № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року декларант позивача надав усі наявні та достатні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість придбаного позивачем транспортного засобу (автомобіля марки PEUGEOT, модель PARTHER, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску), в свою чергу митним органом безпідставно не враховано вказані документи в якості доказу оплати позивачем придбаного автомобіля та його вартості 3 200,00 євро.

Натомість, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена при придбанні ним автомобіля, чи такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу при визначенні митної вартості придбаного позивачем ТЗ в сторону більшого.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову шляхом визнати протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Вимога позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 576,90 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки вказана заява судом була розглянута, за результатами розгляду судом постановлено ухвалу від 12.06.2019 року про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення.

Вимога щодо стягнення з відповідача вартості наданих судовим експертом ОСОБА_4 послуг щодо проведення автотоварознавчого дослідження та складання висновку експертного дослідження № 73В від 11.05.2019 року, сума яких складає 3 500,00 грн. згідно квитанції № 316700, також є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки такі послуги надавалися до звернення позивача до митного органу щодо митного оформлення ТЗ та не пов`язані із розглядом даної справи.

Суд зазначає, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 536,00 грн. згідно квитанції № 12387 від 31.05.2019 року за дві вимоги немайнового характеру. Враховуючи, що ухвалою суду від 13.08.2019 року в частині позовних вимог про зобов`язання Харківської митниці ДФС вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених сум митних платежів при ввезенні па митну територію України легкового автомобіля закрито провадження, позивачу підлягають поверненню 50% сплаченого судового збору – 768,40 грн. відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39534151, адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-Б), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947, адреса: вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61000) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UА807000/2019/002120/2 від 13.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39534151).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко