Ухвала суду № 86098536, 03.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9598/19

Провадження №: 1-кс/755/9135/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №42016000000000866 від 29.03.2016 року про проведення обшуку,

за участю учасників кримінального провадження:

слідчого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України звернувся до суду з вказаним клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000866 від 29.03.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-?, ч.3 ст.209 КК України.

Клопотанням обґрунтоване тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що у продовж 2018-2019 років невстановленими особами створено ряд юридичних осіб з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки.

Також зазначено, що підприємствами реального сектору економіки в період з 2018 до теперішнього часу проводяться операції з відображення у податковій звітності нереальних фінансово-господарських операцій з реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності з метою незаконного формування штучного податкового кредиту з ПДВ.

Використовуючи реквізити створених підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, відкриваючи для забезпечення злочинної діяльності та в подальшому використовуючи банківські рахунки в банківських установах, зазначені особи отримують готівкові кошти, які передають представникам реального сектору економіки. Для прикриття незаконної діяльності формуються та реєструються видаткові та податкові накладні по відображенню фіктивних оборудок, тобто, до офіційних документів вносяться завідомо неправдиві дані про нібито проведенні фінансово-господарські операції. Тим самим створюються документи «прикриття», що в подальшому призводить до штучного завищення податкового кредиту та валових витрат суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, з метою умисного ухилення від сплати податків.

У результаті аналізу фінансово-господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання встановлено, що вони: не мають виробничих потужностей та складських приміщень; не мають автотранспорту для перевезення вантажів: кількість співробітників на вказаних підприємствах - 1-2 робітники, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах; наявність «пересортиці» (в документах бухгалтерського обліку зазначених СГД з ознаками фіктивності зазначається надходження одного виду товару, а в наступному підприємствами у облікових документах відображується реалізація іншого виду товару); мають однакові ІР-адреси та розрахункові рахунки в одних банківських установах, одні й ті ж самі особи підприємств є службовими особами відразу на декількох підприємствах, що свідчить про їх підконтрольність одній групі осіб.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановлено, що до легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва причетні громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діючи в змові з іншими невстановленими особами організував схему по незаконному ввозу контрафактної продукції, а саме дитячі іграшки, господарчі товари та канцелярію та подальшу реалізацію по території України.

У подальшому збут товару фактично здійснюється за готівку. Документально ці операції оформлюються за підробленими документами по безтоварним операціям на адресу фіктивних підприємств.

Крім того встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організували незаконну реалізацію дитячих іграшок, господарчих товарів та канцелярських товарів і переховують незаконно виготовлену, ввезену контрафактну продукцію, речі, предмети та документи, первині фінансово-господарські, бухгалтерські та податкові документи, а також речі предмети та документи, грошові кошти, отримані злочинним шляхом в офісних та складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровані за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Також вказано, що іншим шляхом ніж проведення обшуку виявити речі, предмети, документи, чорнові записи, електронні носії інформації, а також грошові кошти, які мають незаконне походження, і які використовуватимуться як докази вчинення кримінального правопорушення під час судового розгляду неможливо, оскільки є ймовірність їх приховання та знищення.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, якими він обґрунтував клопотання, дослідивши надані копії документів, приходить до наступного.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У свою чергу, ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Водночас відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об`єкта обшук поділяється на три види: 1) обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій; 2) обшук місцевості /саду, городу, подвір`я, ділянок лісу, поля тощо/; 3) обшук особи /ч. 3 ст. 208 КПК/.

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини. Такі дані можуть бути одержані кримінальним процесуальним шляхом і міститися в матеріалах кримінального провадження /у показаннях та інших повідомленнях громадян і посадових осіб, заявах, поясненнях, рапортах/, у протоколах слідчих (розшукових), негласних слідчих /розшукових/ дій та ін.

Ці дані також можуть бути отримані оперативно-розшуковим шляхом.

У свою чергу, поняття житла, іншого володіння особи визначене у ч.2 ст.233 КПК, де вказано, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Окремо необхідно наголосити, що постанова Пленуму ВСУ від 28 березня 2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» звертає увагу судів на те, що згідно з практикою ЄСПЛ вжите у п.1 ст.8 Конвенції поняття «житло» охоплює не лише житло приватної особи.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Бакланов проти Росії» /рішення від 9 червня 2005 р./, так і в справі «Фрізен проти Росії» /рішення від 24 березня 2005 р./, ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, а тому клопотання прокурора про обшук, в рамках наявного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, слідчим у судовому засіданні доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні прокурора, а також про неможливість отримати речі і документи, зазначені у клопотанні, без проведення обшуку.

Згідно з ч.5 ст.236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Керуючись ст.ст. 110, 234-236 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №42016000000000866 від 29.03.2016 року про проведення обшуку задовольнити.

Надати дозвіл заступнику начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , або слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №42016000000000866 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на проведення обшуку офісних та складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності зареєстровані за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, з метою виявлення та вилучення знаряддя кримінального правопорушення, а саме дитячих іграшок, господарчих товарів, канцелярських товарів, документів фінансово - господарської діяльності, печаток та штампів, електронних носіїв інформації, що містять вищевказані документи в електронному вигляді, реєстраційних, статутних, документів юридичної справи.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має бути виконана з дотриманням порядку регламентованого ст.236 КПК України.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку виконання даного судового рішення, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя особи, в порядку виконання даного судового рішення, зобов`язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя