Рішення № 86098375, 04.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4318/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Євенко Н.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Полтавській області /далі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ./ про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4391,20 грн /а.с. 5-8/.

Позов обґрунтований тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 4391,20 грн, який виник у зв`язку з несплатою відповідачем єдиного податку з фізичних осіб.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи /а.с. 2-3/.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовну вимогу та просила її задовольнити у повному обсязі.

Поштовий конверт із судовою повісткою, що направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2, повернувся до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 27/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, судом вживались інші заходи щодо належного повідомлення відповідача про призначення розгляду справи в судовому засіданні шляхом передачі телефонограми, однак згідно з актом Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року телефон відповідача НОМЕР_2, який зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, не є дійсним, а телефон НОМЕР_3, зазначений у позовній заяві, належить іншій особі /а.с. 28/.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та про причини своєї неявки не повідомив, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,) зареєстрований як фізична особа-підприємець 14 квітня 2016 року та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Кременчуцькій ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з 14 квітня 2016 року /а.с. 34-37/.

ФОП ОСОБА_1 подав до Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №393 від 18 квітня 2016 року (вх. №Ш/12049 від 18 квітня 2016 року), в якій просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 травня 2016 року та повідомив про обрання ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи, за видами діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 45.20 "Технічне обслуговування та ремонт автомобільних автотранспортних засобів", 45.32 "Роздрібна торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів" /а.с. 15-16/.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі - ПК України/.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

З аналізу пункту 291.4 статті 291 ПК України слідує, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю та четверту групи платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 293.2 статті 293 ПК України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" №928-VIII від 25 грудня 2015 року установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" №1801-VIII від 21 грудня 2016 року установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Таким чином, сума щомісячного платежу з єдиного податку з фізичних осіб для ФОП ОСОБА_1 у 2016 році становила 275,60 грн, а у 2017 році - 640,00 грн.

За змістом пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, відповідачем обов`язок зі сплати єдиного податку за період з 20 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року у строк, визначений Податковим кодексом України, не виконано.

Наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 4391,20 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб /а.с. 30-33/.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №621-17 від 13 лютого 2017 року, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте податкова вимога повернута до контролюючого органу відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням строку зберігання" /а.с. 17/.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України (в редакції кодексу, діючій до 01 січня 2018 року) передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до абзацу третього пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на приписи наведених норм, податкова вимога форми "Ф" №621-17 від 13 лютого 2017 року вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, позовна вимога до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 4391,20 грн за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника у сумі податкового боргу 4391,20 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 4391,20 грн (чотири тисячі триста дев`яносто одна гривня двадцять копійок) за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб на розрахунковий рахунок UA898999980000031416699016008, одержувач: УК у м. Кременчук/м. Кременчук/18050400, код отримувача: 37965850, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації платежу: 18050400.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк