Рішення № 86098309, 27.11.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6617/19 Справа №754/10733/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Таран Н.Г.

за участю секретаря судових засідань - Раєвського П.А.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту - МТСБУ, Позивач) звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути в порядку регресу з відповідача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 53491,00 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідно кошти у розмірі понесених витрат необхідно стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник Позивача - МТСБУ не з`явилася, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином. Відповідно до заяви, що міститься в матеріалах позову остання просить розглядати справу у її відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомляв. Будь-яких заяв чи клопотань зі сторони відповідача на адресу Деснянського районного суду м. Києва не надходило.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду також не повідомляв.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечувала представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2017 року, близько 01 год. 10 хв. на пр. Романа Шухевича в м. Києві з вини відповідача - ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2018 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Як не було і підтверджено наявність діючого на момент дорожньо-транспортної пригоди сертифікату «Зелена картка».

В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджено декілька автомобілів, у тому числі і автомобіль марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», згідно полісу №АК/44039204, строк дії якого з 27.04.2017 року по 26.04.2018 року.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Звіту № 18-004536 від 22.01.2018 року, складеного спеціалістом ТОВ «Автопартнер-Центр», розмір завданих збитків визначений згідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та склав 105306,00 грн., що дорівнює його ринковій вартості.

При цьому ліміт відповідальності МТСБУ становить 1000000,00 грн.

Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет середня ринкова вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди становить 53415,00 грн.

При цьому потерпілою особою були понесені витрати за послуги евакуатора в розмірі 600,00 грн., що підтверджується копією квитанції №1306702 та витрати за експертизу в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №12 від 22.01.2018 року.

Таким чином розмір регламентної виплати склав суму 53491,00 грн. (105306,00 грн. -53415,00 грн. = 51891,00 грн.) (51891,00 грн. + 600,00 грн.+1000,00 грн. = 53491,00 грн.).

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 35.2. зазначеної статті передбачено, що до заяви додаються: документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування 18.12.2017 року звернувся до МТСБУ з повідомленням про настання порожньо-транспортної пригоди та 21.02.2018 року із заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди.

Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно з п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 вказаного Закону, МТСБУ 29.03.2018 року на підставі Наказу №48122 від 28.03.2018 року, відповідно до платіжного доручення №903280 від 29.03.2018 року здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 у розмірі 53491,00 грн.

Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок кошті в фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Відповідно до ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до п. 38.2.1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.

При цьому, станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 53491,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 354, Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 38, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, п/р НОМЕР_3 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 суму завданої майнової шкоди в розмірі 53491,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Н.Г. Таран