Ухвала суду № 86097780, 03.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000064

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 грудня 2019 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

розглянув у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” до Дрогобицької міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” до Дрогобицької міської ради Львівської області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення XXXVIII сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 27.06.2018 року №1264 “Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вулиці Самбірській, 3” в частині підпункту 1.10 пункту 1, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , прож. м.Дрогобич, земельну ділянку площею 1000 кв.м. на АДРЕСА_1 , як учаснику АТО.

В позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям визначеним п.1, 3, 5, 6 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки відповідач, як орган місцевого самоврядування, розглядаючи, зокрема питання надання дозволу про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за всіма обставинами справи не міг не знати про зміст Генерального плану м.Дрогобич, про стан забудови за адресою АДРЕСА_1 область та наявності на даній території нерухомого майна, а відтак і фактичну неможливість здійснення на цій території житлового будівництва. Позивач вказує, що на земельній ділянці, щодо якої оскаржуваними рішеннями надано третім особам дозволи на розробку проектів землеустрою, знаходиться комплекс нежитлових будівель і споруд, який не належить територіальної громаді м. Дрогобича, а належить на праві власності ТОВ “Люксорцентрторг”. Крім того зазначає, що до 2007 року нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці по вулиці Самбірській, 3 у м. Дрогобичі належало на праві власності ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607” (наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівської області № 90 від 26 січня 1996 року). Під час провадження в справі про банкрутство ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607” це майно відчужене ТОВ “Торговий дім “Макфа-Л” відповідно до біржового договору від 26 квітня 2007 року № 10-07/23 та договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу 29 травня 2007 року. В біржовому договорі зазначено, що до складу майна ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607”, зокрема, належить “територія парку, благоустрій території (проїзди, двори, промислові майданчики та аварійно - технічний виїзд з площадкою) площею 41973,0 кв.м. інв. № 413 вартістю 115796,22 гри. з ПДВ”. У відповідності до договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 07 червня 2007р. за № 507, ТОВ “Торговий дім “Макфа-Л” відчужено зазначене нерухоме майно ТОВ “Люксорцентрторг”. На підставі даного договору купівлі-продажу ТОВ “Люксорцентрторг” стало власником комплексу нежитлових будівель та споруд, у тому числі і замощення асфальтобетонне (літера І) площею 41973,0 кв.м., за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська 3. Право власності ТОВ “Люксорцентрторг” на вищезгадане нерухоме майно зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 червня 2007р. № 14823916 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 травня 2017 року № 88109126. Позивач зазначає, що в договорах купівлі-продажу від 26 квітня 2007 року та 07 червня 2007 року зокрема, зазначено, що нерухоме майно, яке було продане за цими договорами “знаходиться на земельній ділянці площею 5,2731 та, яка перебуває у користуванні продавця”. Нерухоме майно, яке за договором купівлі-продажу від 07 червня 2007 року перейшло у власність ТОВ “Люксорцентрторг” було зареєстроване у встановленому законом порядку. Як вбачається із зазначених договорів, попередні власники будівель і споруд, які розташовані по вулиці Самбірській, 3 у м. Дрогобичі Львівської області, а саме ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607” і ТОВ “Торговий дім “Макфа-Л” користувались даною земельною ділянкою на законних підставах. Позивач вважає, що Дрогобицька міська рада Львівської області прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ “Люксорцентрторг” на праві власності і яке не може бути відокремлене від вказаної земельної ділянки. Отже, зазначений проект з землеустрою розробляється з метою формування і відведення нової земельної ділянки за рахунок земельної ділянки, на якій знаходяться будинки і споруди, у тому числі і замощення асфальтобетонне площею 41973 кв.м., що належать ТОВ “Люксорцентрторг”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018р. у справі №813/2619/18, що набрало законної сили визнано протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” від 28.12.2017 року №1 про передачу в оренду земельної ділянки по вулиці Самбірській, 3 у м. Дрогобич Львівської області площею 4,979 га. кадастровий номер 4610600000:01:011:0170 та зобов`язано Дрогобицьку міську раду Львівської області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” від 28.12.2017 року № 1 про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Самбірській, 3 у м. Дрогобич Львівської області площею 4,979 га. кадастровий номер 4610600000:01:011:0170. На виконання вищезгаданого рішення Львівським окружним адміністративним судом 02.11.2018р. у справі № 813/2619/18 видано виконавчий лист, а ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року у справі № 813/2619/18 у виконавчому листі виправлено описку. Станом на 27.12.2018р. рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018р. у справі № 813/2619/18 не виконано, заява ТОВ “Люксорцентрторг” від 28.12.2017 року № 1 про передачу в оренду земельної ділянки по вулиці Самбірській, 3 у м. Дрогобич Львівської області площею 4,979 га. кадастровий номер 4610600000:01:011:0170 не розглянута.

Таким чином позивач вважає, що відповідач ухиляється від надання в оренду ТОВ “Люксорцентрторг” земельної ділянки для користування з метою, яка відповідає Генеральному плану м. Дрогобич та водночас оскаржуваним рішенням № 1264 надає дозвіл сторонній фізичній особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою, яка суперечить Генеральному плану м. Дрогобич, чим порушуються права ТОВ “Люксорцентрторг” на отримання в оренду земельної ділянки для обслуговування власного нерухомого майна, що на ній знаходиться.

Ухвалою від 09.01.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 31.01.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

26.02.2019 року протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою від 26.02.2019 року витребувано від Дрогобицької міської ради Львівської області (пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) матеріали на підставі яких прийнято оскаржуване рішення (належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 від 03.11.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із додатками).

11.04.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” до Дрогобицької міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 року скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.000064, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 21.11.2019 року продовжено розгляд справи та призначено судове засідання.

26.11.2019 року позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України та повернення сплаченого судового збору. Крім того, позивач просив розгляд клопотання проводити без участі позивача та представника позивача.

Сторони у судове засідання не прибули, повідомлялися належним чином про розгляд справи.

Розглянувши клопотання про закриття провадження та дослідивши надані документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративною справою відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно матеріалів справи, ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607” за адресою м. Дрогобич вул. Самбірська 3 відчужило комплекс будівель та споруд ТОВ “Торговий дім “Макфа-Л” відповідно до біржового договору від 26 квітня 2007 року № 10-07/23 та договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу 29 травня 2007 року.

У біржовому договорі зазначено, що до складу майна ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607”, зокрема, належить “територія парку, благоустрій території (проїзди, двори, промислові майданчики та аварійно - технічний виїзд з площадкою) площею 41973,0 кв.м. інв. № 413 вартістю 115796,22 грн з ПДВ”.

Відповідно до договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, посвідченого Лаганяк Т.І., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 07 червня 2007 року за № 507, ТОВ “Торговий дім “Макфа-Л” відчужено зазначене нерухоме майно ТОВ “Люксорцентрторг”.

Рішенням XXXVIII сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 27 червня 2018 року № 1264 “Про надання дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вулиці Самбірській, 3” надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прож. м. АДРЕСА_2 , площею АДРЕСА_3 , як учасникам АТО (підпункту 1.2., 1.9 пункту 1 оскаржуваного Рішення).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018р. у справі №813/2619/18, що набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” від 28.12.2017 року №1 про передачу в оренду земельної ділянки по вулиці Самбірській, 3 у м. Дрогобич Львівської області площею 4,979 га. кадастровий номер 4610600000:01:011:0170 та зобов`язано Дрогобицьку міську раду Львівської області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” від 28.12.2017 року № 1 про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Самбірській, 3 у м. Дрогобич Львівської області площею 4,979 га. кадастровий номер 4610600000:01:011:0170.

Суд зазначає, що рішенням XXXVIII сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 27.06.2018 року №1264 “Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вулиці Самбірській, 3” відповідач надав дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок конкретно визначеним фізичним особам, а отже владні управлінські функції відповідач здійснював приймаючи спірне рішення у відносинах з особами, яким надав дозвіл на виготовлення проектів відведення земельних відносин.

Позивач не є учасником вказаних правовідносин, які склалися між відповідачем та третьою особою. Рішення щодо позивача відповідач, як суб`єкт владних повноважень не приймав.

Однак, позивач є користувачем земельної ділянки, щодо частини якої відповідачем прийнято рішення про надання третій особі дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Таким чином, спірне рішення відповідача може порушувати права позивача на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні і на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, на яку позивач бажає оформити право оренди, з приводу чого звертався у грудні 2017 року до відповідача.

Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Велика Палата Верховного Суду у справі №2а-8868/11/2670 встановивши, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з рішеннями міськради про передання третій особі земельних ділянок, оскільки на них розміщено споруди, які належать позивачу, а він не давав добровільної відмови від права користування ними, зробила висновок: є невирішений спір про право на земельну ділянку, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд не може встановити (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Незважаючи на те, що оспорювані рішення міськради ще не було реалізовано (не укладено договори оренди з третьою особою), Велика Палата Верховного Суду вирішила, що спір є приватноправовим, оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушеного права користування земельною ділянкою позивача.

Отже, спір про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо прав на землю має бути вирішено в загальному чи господарському суді, якщо оскаржуване рішення має ненормативний характер і вичерпує свою дію після його реалізації (на виконання рішення укладено договір оренди, купівлі-продажу тощо), а особа набула права на земельну ділянку на підставі оскаржуваного рішення (або якщо оскаржуване рішення ще не реалізовано, однак уже порушує право позивача на землю).

Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю розпорядження органу місцевого самоврядування земельною ділянкою.

Отже, у даній справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду зокрема у Постанові від 29 травня 2018 року справа № 495/5913/14-а провадження № 11-298апп18, Постанові від 03 липня 2018 року Справа № 753/15528/16 Провадження № 11-462апп18, Постанові від 13 червня 2018 року Справа № 307/2765/15-ц Провадження № 14-206цс18, Постанові від 5 червня 2018 року Справа № 826/13628/16 Провадження № 11-538апп18, Постанові від 11 вересня 2018 року Справа № 910/21404/17 Провадження № 12-156гс18.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи з приводу порушеного права позивача на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у аналогічних категоріях справ, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції господарського суду в порядку визначеному Господарським процесуального кодексу України.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст. 239 КАС України).

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд згідно з ч.1 ст.239 КАС України повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз`яснює заявнику, що поданий ним позов має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Судовий збір в сумі 1921,00 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі підлягає поверненню відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.238, 239, 248, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про закриття провадження у справі – задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Люксорцентрторг” до Дрогобицької міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Люксорцентрторг" (вул. Городоцька 170, м. Львів, 79022; ЄДРПОУ: 34768703) з державного бюджету сплачений судовий збір сумі 1921,00 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.