Рішення № 86097694, 29.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002897

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача Хомик Н.А., представника третьої особи Шарана М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , позивачі) 10.06.2019 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідач). Позивачі об`єднали в одній позовній заяві такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови в наданні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району (відповідно до графічних даних наданих до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області видати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району (відповідно до графічних даних наданих до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області протиправно відмовило позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Позивачі, з посиланням на статтю 118 Земельного кодексу України, вказують на вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу це - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. Вважають протиправним посилання відповідача, як на правову підставу відмови, на дані державної статистичної звітності з земельних ресурсів форми 6-зем про те, що бажані земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів. Звертають увагу суду, що наказ Державного комітету статистики України №377 від 05.11.1998 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем. ба-зем, 6б-зем, 2-зем)» втратив чинність з 01.01.2016. Останнім звітнім періодом державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем є 2015 рік (станом на 01.01.2016). За наведених обставин позивачі вважають протиправним дії ГУ Держгеокадастру у Львівській області, що полягали у ненаданні їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожному із позивачів для ведення особистого селянського господарства; для належного захисту своїх прав позивачі просять суд зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області видати кожному з позивачів дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району (відповідно до графічних даних наданих до ГУ Держгеокадастру у Львівській області).

Відповідач позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 47-49), вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенні. Відповідач вказує, що за результатами розгляду клопотань заявників повідомив їх листами про відмову в задоволенні звернення на підставі частини сьомої статті 118 ЗК України. Посилається на інформацію, надану відділом Держгеокадастру у Жовківському районі та зазначає, що бажані земельні ділянки, щодо котрих заявники звернулися за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, знаходяться в межах земельної ділянки державної форми власності, що перебуває на праві постійного користування в Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України. У зв`язку з цим звертає увагу суду, що до своїх клопотань заявники в порушення частини другої статті 123 ЗК України не надали засвідченої нотаріальної згоди користувача земельної ділянки.

Ухвалою від 30.07.2019 суд залучив до участі у справі Інститут біології тварин Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - Інститут біології тварин НААН, третя особа). Третя особа 20.08.2019 подала письмове пояснення №389 від 19.08.2019 (том 1 а.с. 148-152). В поясненні зазначила, що у свій час Львівський біотехнологічний центр Української академії аграрних наук здійснював землекористування земельною ділянкою площею 314,7 га, що знаходиться на території Грядівської та Грибовицької селищних рад на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 21.08.1996 серія II-ЛВ №004380. Вказує, що Інститут біології тварин НААН є правонаступником Львівського біотехнологічного центру УААН щодо землекористування земельною ділянкою площею 314,7 га, що знаходиться на території Грядівської та Грибовицької селищних рад Жовківського р-ну Львівської області на підставі низки постанов Президії УААН, перелічених ним у поясненні. Третя особа зауважує, що заявники бажають отримати дозвіл на розробку проектів землеустрою з метою подальшого отримання у власність земельних ділянок, що розташовані в межах земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Інституту біології тварин НААН на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №004380; ця земельна ділянка з користування третьої особи не вилучалась, заяви про відмову від права користування вищевказаною земельною ділянкою третя особа не подавала. 27.09.2019 третя особа надіслала суду письмові докази з метою підтвердження тієї обставини, що Інститут біології тварин НААН фактично використовує земельну ділянку (визначену в Державному акті на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №004380 від 21.08.1996) за цільовим призначенням.

Представник позивачів подав відповідь на відзив та додаткові пояснення (том 1 а.с. 133-137, том 2 а.с. 26-28), з переліченням низки постанов Президії УААН, вказує на відсутність належних доказів набуття Інститутом біології тварин НААН України права користування земельною ділянкою, якою користувався Львівський біотехнологічний центр УАНН. Вказує, що відмовляючи позивачам у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на дані форми державної статистичної звітності 6-зем, відповідач вийшов за межі повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є громадянами України, що підтверджується їх паспортами громадянина України (том 1 а.с. 10-11, 13-14, 16-17, 18-19). Позивачі є учасниками бойових дій, що підтверджується посвідченнями (том 1 а.с. 33-36) та довідками про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності (том 1 а.с. 29-32).

Кожен із позивачів в квітні 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням: ОСОБА_2 від 10.04.2019 (вх.№ Б-4142/0/36-19-СГ від 19.04.2019), ОСОБА_3 від 12.04.2019 (вх.№ М-4147/0/36-19-СГ від 19.04.2019), ОСОБА_4 від 09.04.2019 (вх.№ К-4145/0/36-19-СГ від 19.04.2019), ОСОБА_5 від 09.04.2019 (вх.№ Я-4144/0/36-19СГ від 19.04.2019), просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу на території Грядівської сільської ради Жовківського району за межами населеного пункту (том 1 а.с. 21-24). До клопотань позивачі додали графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; з відповідними особистими документами (копія паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера).

ГУ Держгеокадастру у Львівській області листами від 15.05.2019 №№Б-4142/0-2640/0/37-19 (адресований ОСОБА_2 ), М-4147/0-2643/0/37-19 (адресований ОСОБА_3 ), К-4145/0-2642/0/37-19 (адресований ОСОБА_4 ), №Я-4144/0-2641/0/37-19 (адресований ОСОБА_5 ) повідомило заявників про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність; відмова мотивована тим, що запропоновані позивачами до відведення земельні ділянки перебувають у користуванні (власності) третіх осіб для дослідницьких та навчальних цілей. При наданні відповіді ГУ Держгеокадастру у Львівській області взяло до уваги інформацію, надану відділом у Жовківському районі Львівської області у листі від 26.04.2018 №873/405-19-0.23 та доданих державним кадастровим реєстратором документів (том 1 а.с. 50-60).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята та одинадцята статті 118 ЗК України).

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521). У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 №600 затверджено Типову інструкцію з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру. Ця Типову інструкцію містить такі положення: - накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань (п.84); - службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи (п.123).

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.12.2018 в справі № 509/4156/15-а дійшов таких правових висновків щодо застосування норм ст. 118 ЗК України:

« 42. Верховний Суд вважає, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження» […] 45. […] У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України» […] 72. […] відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови» […] 75. Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення».

При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та правові висновки Верховного Суду та керується такими мотивами:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є громадянами України та кожен має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

В квітні 2019 року позивачі звернулися до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожному з позивачів для ведення особистого селянського господарства. Відповідач листами повідомив про відмову позивачам у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок, при цьому рішення (наказ) з цього приводу не приймалося та не оформлялося.

Оцінюючи такі дії ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо розгляду клопотань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд керується такими міркуваннями:

в частині сьомій статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому нормами ЗК України не передбачено право відповідного органу виконавчої влади відступати від положень цієї статті ЗК України.

Суд констатує, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотань ОСОБА_2 від 10.04.2019, ОСОБА_3 від 12.04.2019, ОСОБА_4 від 09.04.2019, ОСОБА_5 від 09.04.2019, а надіслав позивачам листи щодо розгляду їх заяв. З цього приводу суд вважає, що такі дії відповідача не є законним способом поведінки державного органу. Застосовуючи наведені вище норми Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру суд дійшов висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у його наданні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом ГУ Держгеокадастру в області. Суд встановив відсутність наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або про відмову в його наданні після спливу встановленого строку розгляду клопотання позивачів, а отже - відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні цього спору суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема «…передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...».

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені у частині сьомій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивачів є спонукання/зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняти відповідне вмотивоване та законне рішення, з урахуванням позиції суду. Суд вважає, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області повинно повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 10.04.2019, ОСОБА_3 від 12.04.2019, ОСОБА_4 від 09.04.2019, ОСОБА_5 від 09.04.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому суд наголошує, що відповідачеві при повторному розгляді клопотань позивачів слід зважати на принцип «належного урядування» та прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України) та приписам статті 118 ЗК України та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Так, з огляду на аргументи учасників цієї справи, відповідачеві належить дати належну оцінку тому, чи дійсно: - бажані до відведення земельні ділянки розташовані в межах земельної ділянки, що надана у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №004380; - чи є Інститут біології тварин НААН правонаступником Львівського біотехнологічного центру УААН. У зв`язку з цим суд також зауважує, що прийняття такого рішення не є втручання у дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Львівській області, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України, а саме - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою або відмовити в його наданні. За встановлених судом обставин справи суд вважає передчасним прийняття рішення про зобов`язання відповідача надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожному із позивачів для ведення особистого селянського господарства, - адже відповідач ще не прийняв рішення з цього питання у встановленому законом порядку. Суд також звертає увагу відповідача на те, що частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачів та можливості контролю за виконанням рішення суду суд вважає за необхідне встановити порядок виконання цього рішення суду: за наслідками розгляду заяв позивачів відповідач повинен прийняти одне із передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень у формі розпорядчого документу (наказу).

Враховуючи приписи частини сьомої статті 118 ЗК України про те, що заява позивачів повинна бути розглянута органом виконавчої влади у місячний строк, з врахуванням висновків суду у цій справі та забезпеченням реального виконання судового рішення, на підставі частини другої статті 14 та частини першої статті 382 КАС України суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для подання звіту суд встановлює строк - тридцять календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. При цьому суд попереджає відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивачі згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, 382, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо прийняття рішення за клопотаннями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, пр. В.Чорновола, буд. 4, ідентифікаційний код 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.04.2019 (вх.№ Б-4142/0/36-19-СГ від 19.04.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, пр. В.Чорновола, буд. 4, ідентифікаційний код 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.04.2019 (вх.№ М-4147/0/36-19-СГ від 19.04.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, пр. В.Чорновола, буд. 4, ідентифікаційний код 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) від 09.04.2019 (вх.№ К-4145/0/36-19-СГ від 19.04.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, пр. В.Чорновола, буд. 4, ідентифікаційний код 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 09.04.2019 (вх.№ Я-4144/0/36-19СГ від 19.04.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для особистого селянського господарства на території Грядівської сільської ради Жовківського району.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Встановити порядок та спосіб виконання рішення суду - за наслідками розгляду заяв позивачів відповідач повинен прийняти одне із передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень у формі розпорядчого документу (наказу).

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - тридцять календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2019.

Суддя Москаль Р.М.