Ухвала суду № 86097331, 03.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2019 року м. Київ № 320/6565/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо порядку обчислення, нарахування та виплати їй пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно рішення суду у справі №2а-1208/11 ст.ст. 39, 51 за період з 01 січня по 2 серпня 2014.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, в тому числі ст.ст.160,161 КАСУ, суд констатує її невідповідність у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачці десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення його недоліків шляхом подання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог ст.ст.160, 161 КАСУ та зазначенням у ній: викладу обставин, якими позивачка обгрунтовує заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, але не виключно: коли та у зв`язку з чим вона стала на облік в органах ПФУ з наданням довідки про її перебування на обліку; конкретизацією позовних вимог, в тому числі, які дії відповідача необхідно визнати протиправними; загального розміру суми на виплату якої претендує позивачка із наданням його обгрунтованого розрахунку; яке рішення прийняло, дії чи бездіяльність вчинило ГУ ПФУ у Київській області відносно позивачки з їх конкретизацією та, які права, свободи чи інтереси у зв`язку з таким рішенням, дією чи бездіяльністю були порушення із розкриттям змісту порушених прав; зазначення загального розміру пенсійних виплат, які були одержані заявницею у період з 2010 по день звернення до суду з даним позовом із визначенням помісячних пенсійних виплат та наданням доказів, які підтверджують заявлений розмір (витяг про рух коштів банківської картки; довідки з відділень поштового звязку про розмір грошових переказів; прибуткові касові ордери тощо); конкретного визначення спірного періоду за який належить провести нарахування ( в рішенні суду зазначено липень 2010); надання розрахунку пенсійних виплат, які вже були одержані ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням у справі № 2а-1208/11 законної сили до моменту звернення до суду з позовом та визначенням всіх його складових у розрізі помісячних виплат.

При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обчислення параметрів певної суми із зазначенням механізму та/або методики обрахування суми; подання квитанції про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1536.80 грн.; зазначення місцезнаходження оригіналів документів копії яких долучено до справи.

Крім того, як слідує із позовних вимог Войнівська просить здійснити стягнення на її користь з 01.01.2014 по 02.08.2014, у звязку з чим, суд звертає увагу на таке:

згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До суду з цим адміністративним позовом Войнівська звернулась 28.11.2019 , тобто майже через п`ять років з моменту виникнення у неї права на звернення до суду, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом. Заявниця не обґрунтовує у позовній заяві причин пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин поважності причин пропуску строку.

Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, позивачка повинна обгрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали їй звернутися вчасно звернутися до суду, зокрема, після одержання чергових пенсійних виплат, розмір яких не відповідав сумі, встановленої судовим рішенням.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.

Одночасно, суд застерігає позивачку, що у разі подання позовної заяви за змістом аналогічного тому, який судом визнано невідповідним положенням ст.160 КАСУ та/або ненадання витребуваних документів, позовна заява буде повернута без розгляду.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243. 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.