Рішення № 86096862, 27.11.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 р. Справа№200/6339/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради (далі за текстом - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що результатами розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню», управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради листом від 14.03.2019 року № 24.2-14889-24.1, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням у перукарню» повернуто позивачу та повідомлено, що у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) недостатньо даних для подання інформації до Єдиного реєстру дозвільних документів, а саме: інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, зазначено не вірно, а саме: (з житлового функціонального призначення у нежитлове). Додатково повідомлено, що згідно п. 5 Постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, у зв`язку з чим просить суд визнати бездіяльність управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради протиправною та зобов`язати управління державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради надати до Державної архітектурно - будівельної інспекції України інформацію, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню» для внесення даних реєстрації до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року було закрито провадження у даній справі.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі № 200/6339/19-а скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду судом першої інстанції шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ствердження позивача про те, що при реконструкції квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню не змінюється функціональне призначення є хибним та необґрунтованим. Відповідач також зазначив, що не відповідає дійсності і ствердження позивача про те, що реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнання під перукарню є розміщенням в існуючому житловому будинку вбудованого приміщення громадського призначення, оскільки дана норма поширюється на житлові будинки, а не на квартири. Отже, реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню не відноситься до пункту 25 Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень. Отримання замовником вихідних даних для проектування у вигляді містобудівних умов та обмежень для даного виду робіт - є обов`язковим.

Таким чином, оскільки відповідачем не було порушено строків на розгляд повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відповідач не мав можливості для внесення даних до реєстру у зв`язку з їх неповнотою про що повідомив позивача у встановлений законом строк, ствердження позивача про бездіяльність відповідача, на думку представника відповідача, є хибними, неспроможними і необґрунтованими та враховуючи, що реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню» не відноситься до пункту 25 Порядку. Отримання замовником вихідних даних для проектування у вигляді містобудівних умов та обмежень для даного виду робіт - є обов`язковим. Отже, відповідач вважає, що управління державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради, діяло на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивачу, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 16.11.2017 року належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Зазначений договір зареєстровано 16.11.2017 року приватним нотаріусом Чекідой Олексієм Андрійовичем, Маріупольський нотаріальний округ, Донецька область.

07 березня 2019 року ОСОБА_1 подав через центр надання адміністративних послуг до управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальність) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню».

За результатами розгляду вищевказаного повідомлення позивача листом від 14.03.2019 року відповідачем зазначено, що у поданому повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) недостатньо даних для подання інформації до Єдиного реєстру дозвільних документів, а саме: інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, зазначено невірно, а саме пункт нормативно правового акту не відповідає найменуванню об`єкта будівництва, так як передбачається зміна функціонального призначення приміщень квартири у перукарню (з житлового функціонального призначення у нежитлове). Позивачу було повернуто повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням у перукарню» за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність бездіяльності відповідача, щодо не розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності ) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

Частиною 1 статті 41 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» № 294 від 09 липня 2014 року центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція).

Згідно із пунктом 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок № 466).

Пунктом 9 Порядку №466, обумовлено, що дані щодо отриманого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт; зареєстрованих декларацій; виданих, анульованих дозволів; повернення декларацій для усунення виявлених недоліків, відмови у видачі дозволів; отриманих повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт; отриманих декларацій про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін у повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларації у зв`язку з технічною помилкою; скасування реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларацій вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

Пунктом 13 Порядку № 466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1, 2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з частиною 3 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі по тексту - Порядок № 92).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 92, підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Так абзацом 1,2 пункту 15 Порядку № 466 визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1до цього Порядку в одному примірнику.

Також абзацами 3 та 4 пункту 15 Порядку № 466, передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

Так абзацами 7-10 пункту 15 Порядку № 466 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Отже суд, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, робить висновок, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) не може бути повернуто заявнику без реєстрації.

Якщо виявлені недостовірні дані у повідомленні, орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен тільки письмове повідомите про це заявника.

Крім того, суд зазначає, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням у перекураню», наданого ОСОБА_1 було розглянуто відповідачем 14 березня 2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а не відповідно до порядку № 466.

Відповідно до ст. 34 ч. 1 п. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до висновку № 5-дс судової будівельно - технічної експертизи від 06 червня 2019 року зовнішній геометричний розмір фундаменту при реконструкції квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням у перукарню згідно робочого проекту № 03-18-ЗП,03-18-АБ «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням у перукарню», що розроблений ФОП ОСОБА_3 у 2018 році, замовником якого є ОСОБА_1 , не зміниться.

При цьому частиною 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Підстав визначених частиною 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням викладеного, бездіяльність відповідача щодо не внесення даних (реєстрації) до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є протиправною.

Стосовно позиції суду направленої на зобов`язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в справі № 816/591/15-а.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція № 5/КЗ від 24.04.2019 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність управління Державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради протиправною.

Зобов`язати управління державного архітектурно - будівельного контролю Маріупольської міської ради надати до Державного архітектурно - будівельної інспекції України інформацію, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переобладнанням під перукарню» для внесення даних (реєстрації) до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місце знаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 33852448) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко