Рішення № 86096789, 04.12.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 р. Справа№200/12295/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання надати інформацію за встановленою законодавством формою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною діяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, що полягає в наданні недостовірної інформації та зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області надати окремо довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем на запит про доступ до публічної інформації у відповіді надано недостовірну інформацію, а саме надано довідки про вид та розмір пенсії пенсіонера, які не відповідають Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1. Вважає, що відповідач, як розпорядник інформації, не виконав передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» дій. В зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на доступ до публічної інформації.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачу у червні 2018 року було призначено пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», відповідно у вересні 2018 року нарахована сума пенсії позивачу склала 7695,00 грн. та у жовтні 2018 року - 7695,00 грн. На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі №200/12295/19-а. Суд призначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач є пенсіонером згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 та перебуває на обліку Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

27.07.2019 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із запитом щодо доступу до публічної інформації відповідно до Додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1, а саме:

1. Надати окрему довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року.

2. Надати окрему довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року.

Листом від 06.08.2019 року №20095/02/14-50 Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало позивачу довідки від 06.08.2019 року за №№4788,4789.

09.09.2019 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із запитом щодо доступу до публічної інформації відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1, а саме:

1. Надати окрему довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року.

2. Надати окрему довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року.

Відповідачем було направлено позивачу лист від 13.09.2019 року №23487/02/14-50, в якому зазначено, що згідно ст.8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Також зазначено, що листом №20095/02/14-50 від 06.08.2019 року надана позивачу повна та вичерпна відповідь про розмір пенсії за вересень 2018 року та жовтень 2018 року з поясненнями.

Вважаючи вказану відмову необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ч.1 ст.4 Закону №2939-VI визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно ч.1 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, метою інформаційного запиту відповідно до Закону №2939-VI є одержання попередньо створеної чи одержаної інформації, в той час як метою звернень позивача є одержання довідок про вид та розмір пенсії пенсіонера, що потребує вчинення додаткових дій.

Крім того, згідно п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що суди під час розгляду справ повинні мати на увазі, що якщо запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР, то в такому разі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації необхідно відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.

З огляду на вищевикладені положення законодавства про доступ до публічної інформації, враховуючи зміст звернень позивача, суд констатує, що запитувана інформація не є публічною. Відтак в діях відповідача, що полягають у наданні відповіді на запити позивача, порушення права заявника на одержання саме публічної інформації відсутнє.

Отже, запити позивача за своїм змістом є звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Так, відповідно до ст.1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян, згідно зі ст.3 Закону України «Про звернення громадян», слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Статтями 4 - 6 Закону України «Про звернення громадян» регламентуються коло питань, рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, а також установлені вимоги до звернення, мова звернень і рішень та відповідей на них.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» установлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов`язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" установлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в якості підстави для звернення до суду позивачем зазначено недотримання вимог щодо повноти та достовірності запитуваної інформації.

Суд, проаналізувавши надані позивачу на його запити відповіді відповідача, дійшов висновку про те, що останні не відповідають за змістом запитуваній інформації.

Судом встановлено, що позивач в запиті від 27.07.2019 року просив надати окремі довідки про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1.

Відповідно до листа відповідача №20095/02/14-50 від 06.08.2019 позивачу були надані довідки від 06.08.2019 року №4788 та №4789.

Відповідно до запита від 09.09.2019 року позивач просив відповідача надати окремі довідки про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1.

Листом від 13.09.2019 року №23487/02/14-50 відповідач повідомив, що згідно ст.8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Також зазначено, що листом №20095/02/14-50 від 06.08.2019 року надана позивачу повна та вичерпна відповідь про розмір пенсії за вересень 2018 року та жовтень 2018 року з поясненнями.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.

Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.

Приписи абз.2 ч.5, ч.6 ст.17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначають, що інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Надання доступу до інформації з Державного реєстру здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, гарантуючи надання інформації з реєстру застрахованих осіб на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб, законодавець передбачив, що нормативне регулювання порядку реалізації права на отримання таких відомостей здійснюватиметься підзаконним актом Пенсійного фонду України.

Порядок формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб регламентовано затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1 Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Положення інформація з реєстру застрахованих осіб використовується з додержанням вимог Закону України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених статтею 17 Закону.

Абзацом 1 п.3 розділу ІІІ Положення передбачено, що застрахованій особі, яка особисто звернулася до органів Пенсійного фонду України, індивідуальні відомості надаються при пред`явленні паспорта, довідки органу доходів і зборів про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтва про загальнообов`язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення за місцем проживання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з метою забезпечення захисту інформації, яка міститься у реєстрі застрахованих осіб, яка у розумінні положень ч.ч.1-3 ст.21 Закону України «Про інформацію» належить до конфіденційної, законодавством передбачено особливий порядок реалізації права особи на її отримання шляхом особистого звернення до органів Пенсійного фонду України із наданням документів, які підтверджують особу. При цьому, на переконання суду, така особлива форма звернення для отримання інформації жодним чином не обмежує право особи на доступ до неї, водночас підвищує рівень безпеки щодо її збереження та нерозголошення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною діяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, що полягає в наданні недостовірної інформації, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що інформація надана відповідачем в довідках від 06.08.2019 року є недостовірною та не відповідає формі, що затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1.

Судом встановлено, що позивач в запиті від 27.07.2019 року просила надати окремі довідки про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1.

Додані позивачем до позовної заяви довідки від 06.08.2019 року №4788 та №4789 не відповідають встановленій в Додатку 11 до Положення формі довідки про розмір пенсії пенсіонера.

Слід зазначити, що в даній справі суд перевіряє саме дії відповідача щодо надання інформації позивачу на його запит від 27.07.2019 року, а не правильність нарахування пенсії позивача. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано позивачу довідку за формою, яка встановлена Додатком 11 до Положення, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає, що для захисту належним способом порушеного права позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання позивачу довідок про вид та розмір пенсії ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2018 року відповідно до додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати окремо довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до запита від 09.09.2019 року позивач просив відповідача надати окремі довідки про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення.

В переліку додатків до вказаного Положення, зокрема Додаток 13, міститься довідка для призначення субсидій.

Враховуючи, що довідки за формою, яка встановлена Додатком 13 до Положення, позивачу не надані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області надати вказані довідки за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що в довідках за вересень 2018 та жовтень 2018 року, які необхідно було надати відповідно до Додатку 11 та Додатку 13 до Положення повинні бути зазначені інші суми пенсій, оскільки судом вставлено, що відповідачем довідки за зазначеними формами позивачу не надавались.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року).

Однак, ст.6 п.1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, враховуючи, що відповідачем не доведено, що на запит ОСОБА_1 він надав повну інформацію, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, шляхом:

- визнання протиправними дій Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання ОСОБА_1 довідок про вид та розмір пенсії ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2018 року відповідно до додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1;

- зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області надати окремо довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до Донецького окружного адміністративного суду даної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400; юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання дій протиправними та зобов`язання надати інформацію за встановленою законодавством формою задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання ОСОБА_1 довідок про вид та розмір пенсії ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2018 року відповідно до додатку 11 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фону України від 18.06.2014 року №10-1.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області надати окремо довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за вересень 2018 року та довідку про вид та розмір пенсії пенсіонера ОСОБА_1 за жовтень 2018 року відповідно до Додатку 13 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400; юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) судовий збір у розмірі 512,27 грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.12.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька