Ухвала суду № 86096297, 04.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 грудня 2019 року Справа № 160/10884/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позиву протиправною;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене у листі відповідача від 31.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою від 08.11.2019 року Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду справу №815/1226/18 (провадження №К/9901/2338/19) за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Малиновського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85492847).

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що основним аргументом касаційної скарги є те, що суди дійшли помилкового висновку, що позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, а тому позовні вимоги задоволено частково, а саме з 26 липня 2017 року, оскільки у питанні поновлення виплати пенсії повинні бути застосовані строки у порядку, встановленому статтями 46 та 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також зазначено, що враховуючи встановлені судами обставини справи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та доводи касаційної скарги, суд вважає, що у справі № 815/1226/18 є необхідність відступити від позиції Верховного Суду України (рішення від 08 грудня 2015 року у справі №645/2730/15-а, на застосуванні якого наголошує відповідач у відзиві на касаційну скаргу від 25 лютого 2019 року), а тому справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, судом у вищезазначеній ухвалі зазначено, що Верховний Суд України в постанові від 08 грудня 2015 рок у справі № 21-5653а15, в якій спір є аналогічний тому, який розглядається у цій справі (№815/1226/18), тобто щодо поновлення раніше призначеної пенсії (але припиненої відповідно до пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») починаючи з 07 жовтня 2009 року - дати прийняття Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009, а не дати звернення із заявою про поновлення пенсії до органу Пенсійного фонду України, висловив правову позицію про те, що виниклі в зв`язку з цим спори мають вирішуватися з урахуванням норм процесуального права, - статей 99, 100 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2015 року).

Суд також звертає увагу, що така правова позиція в подальшому була неодноразово застосована Верховним Судом України (зокрема, в постановах від 12 квітня 2016 року у справі №462/9427/13-а, від 08 червня 2016 року у справі №505/2135/14-а та від 11 жовтня 2016 року у справі №404/4541/15-а) та Верховним Судом (зокрема, від 30 січня 2018 року у справі № 408/2861/17-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 757/12134/14-а, від 12 березня 2019 року у справі №441/1239/17, від 30 травня 2019 року у справі №552/1380/17, від 08 серпня 2019 року у справі №426/7157/16-а, від 04 жовтня 2019 року у справі №404/4541/15-а, від 31 жовтня 2019 року у справі №160/7699/18), тобто на сьогодні є сталою та підлягає застосуванню при вирішенні аналогічних спорів.

Таким чином, суд в ухвалі прийшов до висновку, що лише відступ від сформованого у постанові Верховного Суду України від 08 грудня 2015 рок у справі № 21-5653а15 висновку щодо застосування норм права забезпечить ефективний судовий захист позивача у справі, що розглядається Верховним Судом.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті «Судова влада» (https://court.gov.ua/fair/) справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду 14.11.2019 року.

Згідно п. 8 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану ухвалу про передачу справи №815/1226/18 (провадження №К/9901/2338/19) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, а позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Суд вважає, що з метою ефективного судового захисту права ОСОБА_1 на поновлення пенсії відповідно до статей 46, 49 Закону № 1058-IV, існує необхідність врахування позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у вищезазначеній ухвалі, а саме: відступити від висновку, згідно з яким «виниклі в зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року спори мають вирішуватися з урахуванням норм процесуального права, - статей 99, 100 КАС України», що сформований Верховним Судом України та міститься, зокрема, в постанові від 08 грудня 2015 рок у справі № 21-5653а15.

Також, підставою для відступу є, зокрема, зміни, що відбулися протягом останнього часу у праворозумінні, зумовлені розширенням сфери застосування в Україні таких принципів як «належного урядування», «мирного володіння майном», «захисту законних очікувань», «правової визначеності» та, у зв`язку з цим зміною доктринальних до підходів питання конституційних гарантій реалізації права людини на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що справа №815/1226/18 Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду була передана Великій Палаті Верховного Суду для перегляду судового рішення у подібних правовідносинах, а також обов`язковість врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду такої справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №815/1226/18 (провадження №К/9901/2338/19) або якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд - до постановлення ухвали про повернення (передачу) відповідній колегії суддів або палаті (об`єднаній палаті) для розгляду.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/10884/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - зупинити до набрання законної сили судового рішення/ухвали Великої Палати Верховного Суду у справі №815/1226/18 (провадження №К/9901/2338/19) за позовом ОСОБА_2 до Малиновського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно