Рішення № 86096157, 16.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 160/5800/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С. за участі: представник позивача представник відповідача Шашликов Д.Г. Федущаку Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогою:

скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03 квітня 2019 року № 12351-58 на суму 98155,09 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03 квітня 2019 року № 12351-58 на суму 98155,09 грн. є протиправною з огляду на відсутність узгоджених грошових зобов`язань. Вказує, що податкові повідомлення - рішення не було направлено на зареєстровану адресу позивача, а направлялось на адресу, що не має відношення до позивача.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 16.08.2019 року.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року призначено розгляд адміністративної справи № 160/5800/19 за правилами загального позовного провадження, та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідачем 04.09.2019 року надано відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єктам оподаткування, які належать відповідачу. Вказує, що з урахуванням ст.56 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статус податкового боргу. Вказує, що станом на 16.08.2019 року за даними ІТС «Податковий блок» сума податкового боргу позивача складає 133181,33 грн.

10.09.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи відповідачів, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та не відповідають нормам чинного законодавства.

У судове засідання 16.10.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 зареєстрований 11.04.2007 року як фізична особа-підприємець, та перебуває на обліку в Нікопольському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнто податкові повідомлення-рішення:

- № 0000284-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 36660,80 грн.;

- № 0000288-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 2756,48 грн.;

- № 0000285-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 3687,04 грн.;

- № 0000286-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 1793,92 грн.;

- № 0000306-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 8147,20 грн.;

- № 0000307-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 558,72 грн.;

- № 0000305-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 201,60 грн.;

- № 0000289-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 1097,60 грн.;

- № 0000292-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 905,39 грн.;

- № 0000294-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 4161,28 грн.;

- № 0000293-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 35313,14 грн.;

- № 0000291-5850-0407 від 31.10.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 2974,72 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслано позивачу 02.11.2018 року на адресу: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 03.04.2019 року винесено податкову вимогу № 12351-58, якою повідомлено, що станом на 02.04.2019 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості становить 98155,09 грн.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 56.12 статті 56 Податкового кодексу України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 56.17.5 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з пункту 56.17.1 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що сума податкового боргу позивача у розмірі 98155,09 грн. виникла на підставі податкових повідомлень - рішень від 31.10.2018 р. № 0000284-5850-0407, № 0000288-5850-0407, № 0000285-5850-0407, № 0000286-5850-0407, № 0000306-5850-0407, № 0000307-5850-0407, № 0000305-5850-0407, № 0000289-5850-0407, № 0000292-5850-0407, № 0000294-5850-0407, № 0000293-5850-0407, № 0000291-5850-0407.

Відповідно до приписів пунктів 42.1 - 42.3 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення - рішення направлено на адресу АДРЕСА_2 .

При цьому, судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача з 06.10.2006 року є: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповідною відміткою у паспорті.

Крім того, ОСОБА_1 з 11.04.2007 року зареєстрований у якості суб`єкта підприємницької діяльності, місцем проживання якого зареєстровано АДРЕСА_1

Зокрема 23.01.2017 року ОСОБА_1 подавалась до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2016 рік, в якій відображено податкову адресу платника: АДРЕСА_1 .

12.02.2018 року ОСОБА_1 подавалась до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік, в якій відображено податкову адресу платника: АДРЕСА_1 .

Отже, з матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 31.10.2018 р. № 0000284-5850-0407, № 0000288-5850-0407, № 0000285-5850-0407, № 0000286-5850-0407, № 0000306-5850-0407, № 0000307-5850-0407, № 0000305-5850-0407, № 0000289-5850-0407, № 0000292-5850-0407, № 0000294-5850-0407, № 0000293-5850-0407, № 0000291-5850-0407 відповідач надіслав за адресою, за якою позивач не проживає.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав доказів надіслання (вручення) ОСОБА_1 вказаних податкових повідомлень-рішень за належною адресою, що свідчить про їх неотримання позивачем.

Таким чином, сума боргу у розмірі 98155,09 грн., яка виникла на підставі вище вказаних податкових повідомлень - рішень не може вважатися узгодженою станом на 02.04.2019 року, як зазначено в податковій вимозі від 03.04.2019 року № 12351-587.

Згідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З огляду на сукупність викладених обставин, оскільки відповідач. як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятої вимоги, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 981,55 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1386030685.1 від 19.06.2019 року та № 0.0.1403448636.1 від 09.07.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 981,55 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги - задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03 квітня 2019 року № 12351-58 на суму 98155,09 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 981,55 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 жовтня 2019 року.

Суддя Е.О. Юрков