Рішення № 86095764, 26.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 160/6189/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача представника відповідача Галкіної І.В., Андрусенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000225/2 від 02.02.2019 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00089 від 02.02.2019 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, покупець) та Bestway (Hong Kong) International Limited (Китай, продавець) було укладено контракт на поставку продукції № 3121-BW/CN (надалі - Контракт).

На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 04.12.2018 №2018ENT7770С, та специфікацією від 16.08.2018 р. №3 на умовах поставки CFR - Odessa, на адресу покупця була поставлена продукція: спорядження для кемпінгів: надувний матрац з ПВХ з одного боку покритий синтетичним текстильним матеріалом: матрац надувний 185x76x22 см, арт. 67000 - 2544 шт.; матрац надувний 191x137x22 см, арт. 67002 – 2000; матрац надувний 203x183x22 см, арт. 67004 - 1400 шт. виробник - Bestway Inflatabels and Material Corp (Китай). Загальна вартість поставленої партії товару склала 37353,11 дол. США. З метою митного оформлення товару, 30 січня 2019 року позивач подав відповідачеві митну декларацію № UA 500060/2019/002432 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач безпідставно відмовив позивачеві у митному оформлені вказаних товарів за наведеною митною декларацією, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000225/2 від 02.02.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2019/00089 від 02.02.2019 р..

Згідно з вимогами митного законодавства, в рішенні про коригування митної вартості митний орган зобов`язаний зазначити чітко, неподання яких саме основних документів, з тих, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України), унеможливило визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідач порушив вимоги ч. 2 ст. 55 МК України та Правил № 598, не вказавши: неподання яких саме основних документів унеможливило визначення митної вартості за ціною договору; обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, через що оскаржувані рішення не відповідають вимогам законодавства України.

Враховуючи наведені обставини, прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000225/2 від 02.02.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2019/00089 від 02.02.2019 є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/6189/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 31 липня 2019 року Останнє судове засідання відбулось 26 вересня 2019 року.

02 серпня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA 500060/2019/002432 від 30.01.2019 позивачем подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.10.2017 №3121- BW/СN, рахунок – фактура (інвойс) від 04.12.2018 № 2018ЕNT7770C та інші товарно-супровідні документи.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500060/2019/002432 від 30.01.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/002432 від 30.01.2019, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/3152 від 21.01.2019 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) згідно Специфікації №3 від 16.08.2018 передплата за товар повинна бути здійснена до 10.10.2018 у розмірі 261732,39 дол. США, а остання частина у розмірі 275482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента (дата коносаменту 20.12.2018). Документи, які підтверджують таку передплату, до митного оформлення не надавалися.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

До того ж у митниці наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами "надувні матраци" за виробником Bestway Inflatabels and Material Corp (Китай), торгівельна марка: Bestway, за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2), про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/000225/2 від 02.02.2019.

22 серпня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладені заперечення позивача проти доводів відповідача та вказано, що митна вартість товарів у поданій митній декларації № UА 500060/2019/002432 від 30.01.2019 р. розрахована позивачем згідно ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Документи, що подані позивачем не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. У той же час на думку позивача, у відповідача виникли необгрунтовані питання щодо складових митної вартості ввезеного товару.

Умовами контракту № 3121-BW/CN (п. 2.2) чітко та однозначно визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, а також визначати витрати на страхування при визначенні митної вартості. Позивач зазначив, що документи, які підтверджують передплату у розмірі 261732,59 грн. були надані до митного органу декларантом згідно з листом від 31.01.2019 № 3101/193. Окрім того, позивач вказав, що ним було подано до митного органу витребувані додаткові документи, які були в наявності.

Так, 30.01.2019 року відповідачем було надіслано позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У відповідь на повідомлення позивачем листом від 31.01.2019 вих. № 3101/193 було надано пояснення з питань, викладених у повідомленні та наступні документи: прайс-лист виробника товару б/н від 27.07.2018; комерційна пропозиція б/н від 01.08.2018; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару свіфт б/н від 09.10.2018, свіфт б/н від 18.01.2019. Разом з тим, усі обов`язкові документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, позивачем були надані відповідачу разом з митною декларацією.

03 вересня 2019 року представником відповідача надані заперечення проти доводів позивача та зазначено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, отже, наявність зазначених в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, унеможливило застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

У судовому засіданні 26 вересня 2019 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, покупець) та Bestway (Hong Kong) International Limited (Продавець), Китай було укладено контракт на поставку продукції № 3121-BW/CN (надалі - Контракт).

На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 04.12.2018 №2018ENT7770С, та Специфікацією від 16.08.2018 р. №3 на умовах поставки CFR - Odessa, (згідно з Incoterms 2000) на адресу покупця було поставлено спорядження для кемпінгів: надувний матрац з ПВХ з одного боку покритий синтетичним текстильним матеріалом: матрац надувний 185x76x22 см, арт. 67000 - 2544 шт.; матрац надувний 191x137x22 см, арт. 67002 – 2000; матрац надувний 203x183x22 см, арт. 67004 - 1400 шт..

Зазначені товари розроблені та виготовлені Bestway Inflatabels and Material Corp в Китаї. Товари сертифіковані згідно сертифіката якості від 04.12.2018 б/н.

Загальна вартість поставленої партії Товару склала 37353,11 дол. США.

З метою митного оформлення товару, позивач 30 січня 2019 року подав відповідачеві митну декларацію № UA 500060/2019/002432 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №3121-BW/CN від 25.10.2017р.; специфікація № 3 до нього від 16.08.2018р.; декларація походження товару № 2018ЕNT777ОС від 04.12.2018 р.; сертифікат якості від 04.12.2018р. рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2018ENT7770С від 04.12.2018р.; пакувальний лист (Packing list) б/н від 04.12.2018р.; коносамент (Bill of lading) № ONEYSH8AAG101802 від 20.12.2018р.; автотранспортна накладна №4247 від 29.01.2018р.; договір страхування від 01.03.2018р. №40-0197-18-00011; страховий сертифікат №40-0197-18-00011/31512 від 21.01.2019 р.

Судом встановлено, що документи на підтвердження оплати за товари позивачем митному органу не надавалися, оскільки за умовами контракту товар не був оплачений на момент оформлення митної декларації від 30 січня 2019 року № UA 500060/2019/002432, оскільки за умовами контракту (специфікації) оплата покупцем проводиться протягом 30 банківських днів від дати коносамента.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/3152 від 21.01.2019 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) згідно Специфікації №3 від 16.08.2018 передплата за товар повинна бути здійснена до 10.10.2018 у розмірі 261732,39 дол. США, а остання частина у розмірі 275482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента (дата коносаменту 20.12.2018). Документи, які підтверджують таку передоплату, до митного оформлення не надавалися.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС 30.01.2019 повідомлено декларанта (ідентифікатор повідомлення еf63a15f-526е-4t94-b2fе-60029872сf27) про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на повідомлення митного органу позивач листом від 31.01.2019 вих. № 3101/193 надав пояснення з питань, викладених у повідомленні та наступні документи:

- прайс-лист виробника товару б/н від 27.07.2018;

- комерційну пропозицію б/н від 01.08.2018;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару swift б/н від 09.10.2018, swift б/н від 18.01.2019.

За результатом проведеної митної оцінки відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 №UA500000/2019/000225/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу- методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.02.2019 № UA500060/2019/00089.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000225/2 від 02.02.2019, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції № 3121-BW/CN від 25.10.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, покупець) та Bestway (Hong Kong) International Limited (Продавець), Китай та Специфікації до нього від 16.08.2018 р. №3.

Відповідно до п. 2.2. Контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB Шанхай, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей у країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами контракту № 3121-BW/CN від 25.10.2017 визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування та маркування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки та маркування до ціни, що фактично сплачена за товар при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду у справах №815/5791/17 від 05.03.2019р., №815/4132/17 від 20.03.2018р., №815/3142/17 від 06.03.2018р.

Оцінюючи твердження митного органу з приводу того, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий позивачем страховий поліс 40-0197-18-00011/3152 від 21.01.2019 не відповідає вищезазначеним умовам, суд виходить з такого.

Відповідно до рахунку фактури (інвойсу) від 04.12.2018р. №2018ЕNТ7770C, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме: перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Окрім того, за умовами поставки CFR ані у продавця, ані у покупця немає обов`язку здійснити страхування товару, а отже, страхування товару будь-якою із сторін контракту може бути здійснене лише за бажанням (згодою) та у будь-який час.

У відповідності до специфікації від 16.08.2018 №3 до контракту № 3121-BW/CN від 25.10.2017 сторонами погоджено продаж товару на умовах поставки CFR – Odessa. Умови CFR - Odessa, на умовах яких здійснювалася поставка товару, не мають зобов`язання до Договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування.

Як випливає із матеріалів справи, позивач вирішив 01.03.2018 укласти з ПАТ «Страхова компанія Українська страхова група» Генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011, на виконання умов якого був складений Страховий сертифікат від 21.01.2019 №40-0197-18-00011/3152.

Оскільки умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) не передбачають обов`язку страхування товару, Bestway (Hong Kong) International Limited як постачальником вірно не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі № 820/734/17 від 25.04.2019р.

Відносно ненадання позивачем до митного органу документів, які підтверджують передплату, а саме: згідно специфікації №3 від 16.08.2018 передплата за товар повинна бути здійснена до 10.10.2018 у розмірі 261732,39 дол. США, а остання частина у розмірі 275 482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента, (дата коносаменту 20.12.2018) - суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.1. контракта № 3121-BW/CN від 25.10.2017: (мовою оригіналу) "Оплата товара по настоящему контракту осуществляется покупателем в валюте долларах США, код валюты 840, в форме банковского перевода на счет Продавца с следующем порядке, если иное не оговорено в спецификациях".

Разом із тим у специфікації від 16.08.2018p. №3 до вказаного контракту зазначені наступні умови оплати: оплата за товар повинна бути здійснена до 10.10.2018р. у розмірі 261 732,39 дол. США, а остання частина у розмірі 275 482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента. Дата коносаменту (Bill of lading №ONEYSH8AAG101802) - 20.12.2018р.

При цьому, загальна вартість товару за специфікацією складає 537 214,76 дол. США. Товар оплачено за платіжними документами: SWIFT від 09.10.2018 р. на суму 261732,59 дол. США та від 18.01.2019 р. на суму 275482,17 дол. США.

Позивач повідомляв відповідача про здійснення оплати та надавав йому банківські платіжні документи: SWIFT від 09.10.2018 р. на суму 261732,59 дол. США та SWIFT від 18.01.2019 р. на суму 275 482,17 дол. США.

Платіжні документи надавались згідно з листом за вих. № 3101/193 від 31.01.2019 р., тобто до прийняття відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500000/2019/00089 від 02.02.2019 р., а тому твердження відповідача про ненадання документів про внесення передплати у розмірі 261732,59 грн. до митного оформлення є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У ході коригування митної вартості товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 а). Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за ЕМД № UA500060/2019/002541 від 31.01.2019р. на рівні 3,10 дол. США/кг. На підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару відповідачем було надано витяг з цінової бази митного оформлення товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), зокрема, щодо ЕМД №UA500060/2019/002541 від 31.01.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000225/2 від 02.02.2019 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00089 від 02.02.2019 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4385, 85 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 03.07.2019 року № 622096.

Також позивачем у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України подано заяву до закінчення судових дебатів про надання часу для надання суду доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги.

За вказаних обставин, суд у відповідності до частини 6 статті 246 КАС України вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 10 жовтня 2019 року о 13:00 та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (пр.О.Поля, 40, м.Дніпро, 49000, і.к. 30487219) до Одеської митниці ДФС (вул.Гайдара, буд.21, корп. А, м.Одеса, 65078, і.к. 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС № UA500000/2019/000225/2 від 02.02.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500060/2019/00089 від 02.02.2019.

Призначити на 10 жовтня 2019 року на 13-00 год. судове засідання у даній адміністративній справі для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу та зобов`язати позивача до 30 вересня 2019 року включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідачу належним чином засвідчених копій вказаних документів. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 12.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (і.к. 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (і.к. 30487219) судові витрати з оплати судового збору 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) грн. 85 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Царікова