Рішення № 86093479, 04.12.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3340/19

2/705/1964/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.06.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.05.2019 року має заборгованість 242039,40 грн., яка складається з наступного: 4977,35 грн. - заборгованість за кредитом; 234662,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2400,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією. В позові звернуто увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 127291,31 грн., яка складається з наступного: 4977,35 грн. - заборгованість за кредитом; 122313,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 06.06.2013 року по 31.07.2018 року. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

На цих підставах просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 127291,31 грн. за кредитним договором № б/н від 06.06.2013 року, яка складається з наступного: 4977,35 грн. - заборгованість за кредитом; 122313,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 03.06.2013 року по 31.07.2018 року, та судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою судді від 27.09.2019 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Враховуючи те, що згідно відповіді виконавчого комітету Уманської міської ради відповідач 12.03.2019 року знята з реєстрації за місцем свого проживання з 12.03.2019 року, а судом не встановлено зареєстроване місце проживання відповідача, тому згідно вимог ч.11 ст.128 ЦПК України було здійснено повідомлення відповідача про дату та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Оголошення розміщено на веб-сайті суду 01.10.2019 року, тому з цієї дати вважається, що відповідач належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 06.06.2013 року відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі - Анкета-заява). У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що підписант згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг.

При цьому, в Анкеті-заяві, копія якої додана позивачем до позовної заяви, наявний запис про те, що бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою визначено в 0 гривень, хоча позовна заява містить посилання на встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 5000 гривень. Тобто, позивачем не підтверджено, що сторонами було узгоджено кредитний ліміт на картку в сумі, зазначеній у позовній заяві.

Крім того, Анкета-заява не містить посилань на умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом.

До позовної заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, до позовної заяви не додані документи, які підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви 06.06.2013 року відповідач ознайомилася з тими Тарифами і Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, витяги з яких долучено до позовної заяви.

Розрахунок заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви, не підтверджено жодним первинним документом. Крім того, не містить посилань на відомості, які б дали змогу ідентифікувати особу, відносно якої такий Розрахунок складений, так як суд допускає існування і іншої фізичної особи з такими ж прізвищем, ім`ям та по батькові, яка 06.06.2013 року також могла укласти з банком певного виду договір.

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно п.2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, які позивач сам надав до позовної заяви та посилається на них в обґрунтування позовних вимог, датою укладення договору є дата отримання Карти, зазначеної у заяві.

У матеріалах позовної заяви відсутні докази, які б вказували на факт отримання відповідачем кредитної картки та підтверджували дату її отримання. Тобто, позивач взагалі не підтвердив доказами, що Договір між банком та клієнтом був укладений.

Враховуючи те, що позивач не підтвердив доказами факт укладення кредитного договору, фактичне отримання коштів на підставі такого кредитного договору, тому суд не знайшов підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Відповідно, не підлягає стягненню і заборгованість по процентам, так як не підтверджено сам факт укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити повністю в позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Суддя О.В.Корман