Вирок № 86087389, 27.11.2019, Старобільський районний суд Луганської області

27.11.2019

ЄУН 431/1396/19

Провадження 1-кп/431/179/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Колядова В.Ю.,

за участі секретаря Петренко К.С.,

прокурора Стародубцевої О.М.,

н/л потерпілого ОСОБА_1 ,

законного представника н/л потерпілого ОСОБА_2 .

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,

законного представника н/л обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Алєксандрової А.Є.,

представника служби у справах дітей

Старобільської РДА Артеменко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження № 12018130580000943 за обвинуваченням

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, який навчається у ВП «РЦ ПО ЛНУ ім. Т. Шевченка» на першому курсі за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій категорії «С», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

18 грудня 2018 року близько 18 години 00 хвилини, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальна провадження, який не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, разом з неповнолітнім ОСОБА_3 в силу особистої неприязні з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_1 , знаходячись біля бібліотеки, яка розташована по вул. Горького м. Старобільськ Луганської області, ОСОБА_3 штовхнув потерпілого ОСОБА_1 двома руками в область грудної клітини від чого останній впав, продовжуючи свій намір на нанесення умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 наніс один удар лівою ногою в область правого ока та один удар головою в область носу, від якого потерпілий ОСОБА_1 відчув гостру фізичну біль. Після чого особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальна провадження наніс останньому один удар кулаком в область обличчя з лівої сторони та один удар кулаком в область живота, які згідно з висновком експерта № 41 від 19.02.2019 року, неповнолітній ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні КУ «Старобільське РТМО» з 18.12.2018 року по 21.12.2018 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Виявленні «множинні садна обличчя».

Згідно висновку судово-медичного експерта № 41 від 19.02.2019 року встановленні у ОСОБА_1 ушкодження за своїм характером згідно пункту 2.3.3.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судової - медичної служби України», слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку прокурора та роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд дослідивши всі докази по справі окремо та в їх сукупності, приходить до висновку, що дії неповнолітнього обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. Згідно ст.12 КК України ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості.

Законний представник н/л потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні просили суд задовольнити їх цивільний позов у повному обсязі, та призначити ОСОБА_3 покарання на розсуд суду.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку своєї матері.

Представник служби у справах дітей Старобільської РДА Артеменко В.В. в судовому засіданні пояснила, що неповнолітній ОСОБА_3 на обліку у службі у справах дітей Старобільської РДА не перебуває, вона згодна з прокурором щодо міри покарання, стосовно цивільного позову поклалася на розсуд суду.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд строго не карати, проведена профілактична бесіда, здійснюється постійний контроль за поведінкою неповнолітнього. Цивільний позов прокурора Старобільської місцевої прокуратури в інтересах Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об`єднання» про відшкодування витрат на лікування потерпілого визнала в повному обсязі, цивільний позов визнали частково, оскільки вона ОСОБА_3 виховує сама та у неї є ще одна дитина, яка навчається, а саме тільки витрати на медичне лікування в сумі 2059 гривень, виплатити моральну шкоду у них не має можливості.

Захисника Алєксандрова А.Є. в судовому засіданні підтримала думку прокурора щодо призначення покарання ОСОБА_3 , оскільки можливе виправлення, цивільний позов вирішити на підставі наявних в матеріалах справи доказів в межах розумності та справедливості.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд на підставі ст.65, 103 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного, обставини, які впливають на його покарання, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку.

Під час судового розгляду судом встановлено, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується опосередковано, проживає у прийомній сім`ї, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, умови життя неповнолітнього обвинуваченого суд розцінює як такі, що є достатніми для його повноцінної життєдіяльності, розвитку, дорослих підбурювачів до вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення судом не встановлено, кримінальне правопорушення вчинив вперше.

До обставин, які пом`якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, неповнолітній вік.

Обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи неповнолітнього обвинуваченого, доповідь Старобільського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи думку потерпілого, який просив призначити покарання на розсуд суду, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання у вигляді штрафу в дохід держави.

Цивільний позов прокурора Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах: Старобільська районна рада Луганської області - Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об`єднання» до неповнолітнього ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування н/л потерпілого ОСОБА_1 , завданих внаслідок вчинення кримінального злочину, у сумі 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 96 (дев`яносто шість) коп., що підтверджується довідкою Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об`єднання» № 01-06 від 06.03.2019 року, підлягає задоволенню.

Цивільний позов законного представника н/л потерпілого ОСОБА_2 до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_4 про відшкодування матеріального та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, у сумі 12 059 (дванадцять тисяч п`ятдесят дев`ять ) гривень, з яких матеріальна шкода в сумі 2 059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень, яка підтверджується чеками та моральної шкоди у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

При розв`язанні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільним судочинством закріплено принцип змагальності сторін.

Крім того, за загальними принципами цивільного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Позивачем в обґрунтування зазначеного в позові розміру суми спричиненої матеріальної шкоди, суду було надано фіскальні чеки на загальну суму 2059 дві тисячі п`ятдесят дев`ять) грн. 96 (дев`яносто шість) копійок, що підтверджують розмір спричиненої матеріальної шкоди, а отже цивільний позов в частині матеріальної шкоди є обґрунтованим, та з урахуванням позиції неповнолітнього обвинуваченого та його представника - цивільних відповідачів, що визнали позов в частині матеріальної шкоди, підлягає задоволенню та стягненню з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_4 на користь н /л потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 2059 дві тисячі п`ятдесят дев`ять) грн. 96 (дев`яносто шість) копійок, що є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Завдану моральну шкоду потерпілий мотивує тим, що він зазнав душевних страждань, не мав можливості повноцінно працювати на протязі двох тижнів, факт нападу спаплюжив його гідність, він довгий час не міг прийти до тями.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 р., суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Суд погоджується з тим, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправної дії обвинуваченого, потерпілий зазнав больових та душевних страждань, однак це до істотних змін в його житті не призвело.

Тому виходячи з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, засад розумності, виваженості та справедливості, а також характеру немайнових витрат і їх тривалості, вважає, що розмір заявленої моральної шкоди необхідно задовольнити частково в розмірі 2000 тисяч гривень, зважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог та характеру діяння неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, конкретних обставин справи. Визначаючи розмір цього відшкодування, суд виходить, з засад справедливості та розумності.

Речові докази по справі не значяться.

Запобіжний захід неповнолітньому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 484-497 КПК України, суд

ухвалив:

Неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та на призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі сімдесяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень.

Цивільний позов прокурора Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах: Старобільська районна рада Луганської області - Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об`єднання» до неповнолітнього ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 , завданих внаслідок вчинення кримінального злочину - задовольнити.

Стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об`єднання» в рахунок відшкодування витрат на лікування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 від злочину у розмірі 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 96 (дев`яносто шість) коп. (р/р 35414075233139, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, ідентифікаційний код 01983714 з посиланням на ПІБ особи, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні).

Цивільний позов законного представника н/л потерпілого ОСОБА_2 . в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь н/л потерпілого ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди сумі 2 059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень.

Стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь н/л потерпілого ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя В.Ю. Колядов