Рішення № 86087258, 04.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.12.2019

Справа №489/4426/19

Провадження №2-о/489/122/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Середою А.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою, зацікавлена особа – Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, якою просив визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою та передати її територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. Мотивуючи свої вимоги тим, що спірна квартира належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору міни від 28.03.1994 року. Відповідно до Акту перевірки житлових умов від 21.06.2019 року було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає з 1998 року. Квартира належала на праві власності ОСОБА_2 , також на її імя відкрито особовий рахунок. Власниця знаходилася на повному державному утриманні в геріатричному пансіонаті з 1998 року, спадкоємців у неї немає, ніхто її не відвідував. Похованням ОСОБА_1 здійснював геріатричний пансіонат. Відповідно до інформації з ДНАП ММР станом на 05.07.2019 року відсутні відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_1 , ніхто зі спадкоємців за законом та за заповітом не прийняв спадщину. Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо права власності на спірну квартиру відсутні.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору міни квартири на частину житлового будинку від 28.03.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Сиряковою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4-1083.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .

Похованням ОСОБА_1 займався геріатричний пансіонат, що підтверджується рахунком замовлення № 03278 від 07.06.2018 року; актом № ОУ-000403 здачі - прийняття робіт від 11.06.2018 року.

Відповідно до довідки Миколаївського геріатричного пансіонату Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.10.2018 року за вих. № 667/01-03, ОСОБА_1 була підопічною Миколаївського геріатричного пансіонату та знаходилася на повному державному утриманні з 29.08.1998 року. Після померлої залишилося нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 . Інформація щодо спадкоємців відсутня.

Заявник в своїй заяві посилається на Акт перевірки житлових умов від 21.06.2019 року, встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає з 1998 року. Квартира належить на праві власності ОСОБА_1 , яка знаходилася на повному державному утриманні в геріатричному пансіонаті з 1998 року.

Проте даний доказ судом не береться до уваги, оскільки, в Акті від 21.06.2019 року, на який посилається заявник, не зазначено, яка саме комісія здійснювала вихід, не зазначено посаду членів комісії, свідків, які підписували даний акт не було встановлено належним чином. Крім того, даний акт не містить печатки установи чи підприємства, члени якого складали відповідний акт.

Заявник зазначає, що за життя ОСОБА_1 заповітів не складала. У встановлений законом строк, ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки Комунального підприємства Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.11.2018 року за вих. 2906, вбачається, що інвентаризація квартири АДРЕСА_1 проведена 02.03.1994 року, право власності станом на 28.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_1 , на підставі договору міни від 28.03.1994 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 02.11.2018 року, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутня.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30.08.2019 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними

Положення ст.1277 ЦК України визначають, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільним і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суди повинні враховувати, що відповідно до ч.1ст.1277ЦивільногоКодексу України суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ст.ст.1 ч.1 абз.1, 60 ч.1 Закону).

Отже, територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради є універсальним правонаступником відумерлого майна, яке на час відкриття спадщини знаходилось на території міста Миколаєва – квартира АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору міни від 28.03.1994 року.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, визначеного у ст. 13 ЦПК України, сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов`язками щодо предмета спору, а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав та виконанню обов`язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 у встановленому на той час законом порядку, права на спадщину ніхто не оформив, в період з 03 червня 2018 року до 03 червня 2019 року право власності на спадщину квартири АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку свідоцтво не отримано, то станом на час подачі заяви до суду і на час розгляду справи в суді є належні та допустимі докази того, що спадщина є відумерлою, заява Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою з передачею у комунальну власність територіальної громади обґрунтована, доведена, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 141, 89, 259, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою, зацікавлена особа – Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області – задовольнити.

Визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою та передати її територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заявник: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Зацікавлена особа: Друга миколаївська державна нотаріальна контора, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 8, ЄДРПОУ 02892646.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «04» грудня 2019 року.