Рішення № 86086542, 22.10.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7109/19

н.п. 2/415/1974/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить змінити розмір стягуваних аліментів з неї на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 жовтня 2009 року. У вересні 2018 року шлюб розірвано рішенням Лисичанського міського суду. Від спільного подружнього життя сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час ОСОБА_5 проживає з позивачкою, а ОСОБА_6 - з відповідачем. 18.06.2019 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_7 26.07.2019 з позивачки стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі ј частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.07.2019 та до досягнення дитиною повноліття. На даний час позивачка є фізичною особою – підприємцем, має невеликий дохід. Враховуючи те, що з позивачкою проживає неповнолітня ОСОБА_8 , яка є спільною донькою сторін, яка також потребує належного рівня матеріального забезпечення, у звязк4у з підвищенням тарифів оплати комунальних послуг, доходів позивачки бракує тому вона не має змогу сплачувати аліменти у розмірі ј частини доходу. Вважає, що існуючий розмір аліментів прямо порушує права позивачки на гідне існування, а виплату аліментів на одну дитину в такому розмірі прямо порушують права іншої дитини. Тому позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Відповідачем на позовну заяву надано відзив, в якому зазначив, що сторони є батьками двох дітей, при цьому одна дитина – ОСОБА_8 проживає з позивачкою, а ОСОБА_6 проживає з відповідачем. Судовим наказом Лисичанського міського суду від 21.11.2018 з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання дитини, ОСОБА_9 , у розмірі ј частини від всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Судовим наказом Лисичанського міського суду від 26.07.2019 з позивачки стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , у розмірі ј частини від всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Тобто на кожну дитину стягнуто аліменти в рівних частках встановлених законом. Проте, позивачка бажає обмежити другу свою дитину, ОСОБА_3 , розміром стягуваних аліментів, що є неприпустимим та дискримінаційним по відношенню до другої дитини. Позивачка є працездатною особою, будь-яких доводів для зменшення розміру аліментів суду не надала. Крім того, позивачка уклала шлюб з іншим чоловіком, тому він повинен приймати участь в утриманні позивачки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.7 ч.13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 12 вересня 2018 року (справа № 415/4391/18) /а.с.7-8/.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.9,10/.

Малолітня ОСОБА_8 проживає разом з ОСОБА_1 /а.с.11/.

21 листопада 2018 року Лисичанським міським судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.10.2018 та до досягнення дитиною повноліття.

18 червня 2019 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с.14/.

26 липня 2019 р. Лисичанським міським судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.07.2019 та до досягнення дитиною повноліття /а.с.15/.

Згідно довідки, виданої ФОП ОСОБА_10 , вбачається, що ОСОБА_11 є фізичною особою – підприємцем з 29.05.2018. Загальна сума доходів з 01.01.2019 по 31.07.2019 складає 26061 грн., 3723 грн. на місяць /а.с.13/.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що розмір аліментів, стягуваних з неї за судовим наказом є значним, тому просить зменшити розмір стягуваних аліментів з неї на користь відповідача на утримання малолітньої дитини.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу обов`язку позивачки утримувати свою малолітню дитину, а саме з приводу розміру аліментів, які стягуються з позивачки на користь відповідача за судовим наказом. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У разі пред`явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі. Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Дослідивши письмові докази, а також враховуючи те, що кожен з батьків, а саме позивач та відповідач, разом з якими проживає одна спільна дитина, скористались правом стягнення аліментів та звернулись до суду із заявами про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, відповідно до вимоги ст. 183 СК України, позивач отримує стабільний дохід, будь-яких вагомих доказів зміни матеріального стану позивачкою суду не надано, суд доходить висновку про те, що зменшення розміру аліментів вочевидь не відповідатиме вимогам Декларації прав дитини та Конвенції про права дитини про належне матеріальне забезпечення кожної дитини та забезпечення найкращих інтересів дитини, у зв`язку з чим суд вважає, що справедливим та таким, що відповідатиме вимогам закону буде відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: