Вирок № 86086455, 03.12.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/1735/19

Провадження №1-кп/460/605/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Сащука Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019260220000024 від 28.02.2019, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини А0998, учасника бойових дій, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в :

17.01.2017 обвинувачений ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В4680 за контрактом в умовах особливого періоду, умисно, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків без поважних причин не з`явився вчасно на службу з чергової відпустки за 2016 рік до військової частини польова пошта В4680, яка дислокується в м.Яворів Львівської області по вул.І.Хрестителя, 2 та по 31.01.2017 проводив службовий час на власний розсуд за місцем свого проживання.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно 17.01.2017 не з`явився вчасно на службу з чергової відпустки та по 31.01.2017 перебував за місцем свого проживання. Службу залишив у зв`язку із сімейними обставинами. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати та застосувати до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В4680 без поважних причин не з`явився вчасно на військову службу з відпустки.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивною службовою характеристикою, брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, є учасником бойових дій, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання не встановлено. Таким чином суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав суду заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» (22 грудня 2016 року № 1810-VIII) передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та статті 9 цього Закону).

Обвинувачений ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що стверджується виданим посвідченням серії НОМЕР_1 №079942.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 , на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримав статус учасника бойових дій, а також зважаючи на відсутність обмежень, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, тому є підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М.Карпин