
Дата документу 03.12.2019
ЄУН № 320/5726/19
Провадження № 1-кс/320/3801/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - слідчого судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Горбань Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою, в якій просить зобов`язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, які містяться у його заяві, посилаючись на те, що 09.07.2019 року він звернувся із заявою до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, із заявою про вчинення начальником Першого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365, 366 КК України. В обґрунтування поданої заяви вказує, що 03.07.2019 року він отримав листа за підписом ОСОБА_2 , відповідно до якого його повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливих неправомірних дій слідчого ТУ ДБР ОСОБА_3 У зв`язку з викладеним заявник вбачає в діях начальника Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365, 366 КК України. Однак відомості про вказані кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованим листом, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності від заявника до суду не надходило. Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року, за клопотанням заявника, судове засідання, призначене на 03 грудня 2019 року о 16 годині 30 хвилин, вирішено проводити у дистанційному режимі відеоконференції з Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області. Однак у призначений час заявник ані до Мелітопольського міськрайонного суду, ані до Кам`янсько-Дніпровського районного суду не з`явився з невідомих причин, хоча був особисто повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить його особистий підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях Суд зазначає, що заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Разом з тим, розгляд скарги розпочато ще у липні 2019 року, заявник не відмовлявся в будь-який опосередкований спосіб від своїх вимог, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату ним інтересу до власної скарги, а відтак, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені строки розгляду зазначеної категорії справ, суддя вважає можливим провести судовий розгляд скарги за відсутності заявника ОСОБА_1
Від слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, надійшла заява про розгляд скарги за її відсутності, просить у задоволенні вимог скарги відмовити, оскільки відсутні правові підстави для внесення зазначених відомостей, передбачені КПК України та Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, участь особи у судовому засіданні при розгляді даної категорії справ є обов`язковою, неявка заявника ОСОБА_1 у судове засідання свідчить про не підтримання ним вимог, викладених у скарзі.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому слідстві можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду встановлено, що 09.07.2019 року на адресу ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_1 подано заяву, в якій він просив внести до ЄРДР відомості про вчинення начальником Першого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364-366, ч.2 ст. 375 КК України, та розпочати досудове розслідування.
Зі змісту скарги не встановлено як фактичних, так і достатніх обставин, які б свідчили про наявність ознак складу злочину, на підставі чого зроблено висновок про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
За правилами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016, № 139 (зареєстрований в Мінюсті України 05.05.2016 за № 680/28810), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.
Крім того відповідно до пункту 14 глави 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016, № 139 При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості (із змінами, внесеними згідно з Наказом Генеральної прокуратури № 16 від 31.01.2019).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.
У даному випадку заява ОСОБА_1 не відповідає вищевикладеним вимогам чинного законодавства, в ній не наведено об`єктивних даних, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-366 КК України начальником Першого слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_2
Так, частиною 1 ст. 364 КК України передбачена кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем,тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осі.
Стаття 365 КК України взагалі передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, а ст. 366 службове підроблення.
Стаття 366 КК України передбачає кримінальну відповідальність за службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
За диспозиціями ст.ст. 364, 365, 366 КК України вказані злочини характеризуються тільки прямим умислом.
При дослідженні змісту заяви ОСОБА_1 про злочин встановлено, що її суть зводиться до незгоди заявника з процесуальним рішенням начальника Першого слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_2
У скарзі відсутні передбачені ч. 5 ст.214 КПК України відомості та фактичні обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-366 КК України.
Припущення заявника про зловживання службовим становищем ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про злочин обставин, оскільки злочинність дій ОСОБА_2 не підтверджується жодними об`єктивними даними, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
У цьому контексті необхідно враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
За таких обставин слідчий суддя вважає, що невнесення уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 засновано на положеннях ч. 1 ст. 214 КПК України, ч. 1 ст.2 та ст.11 КК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 № 139, оскільки заява не свідчить про факти вчинення начальником Першого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.
Таким чином, суть заяви ОСОБА_1 зводиться до незгоди заявника з прийнятим процесуальним рішенням.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.214, 303-307 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна
Судове рішення № 86084192, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 03.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/5726/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: