Рішення № 86083991, 04.12.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

пр. № 2/317/922/2019

Справа № 317/2241/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі судового засідання Герман Н.П.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бакум Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, третя особа: Новоолександрівська ОТГ Запорізького району, про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, -

ВСАТНОВИВ:

У липні 2019 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, третя особа: Новолександрівська ОТГ Запорізького району Запорізької області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.05.2010 року позивач уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Масловець Л.С. реєстровий М0269. Право власності на вказаний будинок зареєстровано за позивачем в ТОВ «ЗМЕТІ». Позивач як власник житлового будинку, на підставі ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України звернувся до Григорівської сільської ради Запорізького району, із заявою про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,2116 га., кадастровий номер 0322182400:02:001:0255, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Григоривська сільська рада розглянула заяву позивача та винесла Рішення № 382 від 26.07.2010 року «Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 », яким надала дозвіл на розробку та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку. Технічна документація виготовлена та погоджена з Відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області. Рішенням №3 від 15.09.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 », Григорівська сільська рада затвердила технічну документацію із землеустрою на вказану земельну ділянку та передала позивачу безоплатно у власність земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2116 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Разом з жилим будинком, господарськими будівлями і спорудами, відповідно до ч.2 ст. 120 ЗКУ, до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Відповідно до ч.6 ст. 120 ЗК України до укладення договору купівлі-продажу від 29.05.2010 року земельна ділянка, якою користувалась ОСОБА_4 , і право на яку перейшло до позивача, була виділена в окрему земельну ділянку та їй був присвоєний кадастровий №2322182400:02:001:0255.

14.12.2017 року позивач звернуся до Державного земельного кадастру з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо отримання кадастрового номеру на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 На що отримав відмову у зв`язку з перетином ділянок наданих на реєстрацію з ділянкою кадастровий №2322182400:03:002:0125.

З огляду на вищевикладене позивач просить суд визнати недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий Службі автомобільних доріг у Запорізькій області площею 26,6479 га. виданий відповідно до розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. № 14/151 розташований на території Григорівської сільської ради, зареєстрований в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 030926000001 від 29.01.2009 р.

Обґрунтовуючи необхідність визнати недійсним вказаний Державний акт позивач посилається на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 10.12.2012 р. винесену у справі №2-а-1947/2011 в якій встановлено, що Державний акт не міг бути підписаний головою Запорізької районної державної адміністрації ОСОБА_6 та начальником Запорізького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_5. Оскільки наказом Держкомзему України від 06.09.2006 р. №325-к ОСОБА_5 був звільнений з посади начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів Запорізької області ще за три роки до виписки цього акту. У 2009 р. ОСОБА_5 не мав повноважень для підписання акту. Це підтверджується листом Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 09.03.2011 р. №08-08-44/0870.

Державний акт також не підписаний головою Запорізької районної державної адміністрації ОСОБА_6. Це підтверджується показаннями самого ОСОБА_6 , який був допитаний в судовому засіданні у якості свідка та Висновком експерта від 27.08.2012 р. №85/л, наданим за результатами судової почеркознавчої експертизи проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області на підставі Ухвали суду.

Відповідно до цього висновку «підпис від імені гр.. ОСОБА_6 в графі «Голова Запорізької районної державної адміністрації» в державному акті від 29.01.2009 р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 26,6479 га, розміщеною на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, виданому Службі автомобільних доріг Запорізької області розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. №14/151, виконаний не гр. ОСОБА_6 , а іншою особою».

Справу було призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про застосування строків позовної давності, до якого додав копію рішення про відмову ОСОБА_3 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 22.06.2013 р., та зазначив, що саме з цієї дати позивач був обізнаний про те, що його земельна ділянка та земельна ділянка Служби автомобільних доріг перетинаються, у зв`язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

Крім того, в ході підготовчого засідання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, з порушення строків, надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідно до положення про Головне управління Держгеокадастру, останнє здійснює ведення Державного земельного кадастру, забезпечує здійснення інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами у встановленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмеження у їх використанні. При цьому, відповідно до п. 130 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженому Постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 передбачено, що відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до п. 113 цього Порядку. Пунктом 113 Порядку передбачено, що після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі. Тобто для внесення відомостей про власника або користувача земельної ділянки, кадастровий реєстратор має отримати інформацію про власника земельної ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач - Служба автомобільних доріг у Запорізькій області жодних заяв або клопотань в ході підготовчого засідання до суду не надавало, в судове засідання не з`являлось, причин неявки суду не повідомляло.

Третя особа - Новолександрівська ОТГ Запорізького району Запорізької області в ході підготовчого засідання жодних клопотань або заяв до суду не надсилала, в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила.

Однак від Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в особі адвоката Лишенко С.С. надійшла заява, в якій останній просив справу слухати без їхньої участі, про задоволення позову заперечував, жодних обґрунтувань своїх заперечень не навів.

Ухвалою суду від 07.11.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гречиха С.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - Бакум Д.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, просила застосувати строк позовної давності. Додатково пояснила, що вважає ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області неналежним відповідачем у вказаній справі, посилаючись на доводи викладені у відзові зазначила, що позивачем не оскаржуються жодні дії ГУ Держгеокадастр та до них не висуваються жодних вимог.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

В ході розгляду справи судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Державного акту від 29.01.2009 р. Службі автомобільних доріг у Запорізькій області передано у постійне користування земельну ділянку площею 26,6479 га. (а.с. 37)

Вказаний Державний акт видано на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. № 14/151.

Відповідно до витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно від 01.06.2010 р. № 26271078 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.02.2013 р. вбачається, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . (а.с. 15, 16)

Підставою для реєстрації за ОСОБА_3 права власності на вказаний житловий будинок є договір купівлі-продажу житлового будинку від 29.05.2010 р. згідно до якого позивач придбав вказаний будинок у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-14)

В п. 1 договору купівлі-продажу вказано, що житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2116 га.

В п. 2 вказаного договору купівлі-продажу зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, виданого Виконавчим комітетом Григорівської сільської ради 30.04.2010 р., зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ 07.05.2010 р.

26.07.2010 року відповідно до рішення № 2 сорокової сесії п`ятого скликання Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації по передачі у безоплатну власність земельної ділянки площею 0,21 га. та дозволено ОСОБА_3 виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 21)

15.09.2010 р. рішенням № 3 сорок другої сесії п`ятого скликання Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області затверджено ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2116 га. (а.с. 22)

Згідно до акту про погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами (землевласниками) встановлено, що межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з жодним суміжним власником не погоджувались, вказаний акт підписав голова квартального комітету ОСОБА_7 (а.с. 25)

Згідно до рішення № РВ-2300469862017 від 14.12.2017 р. встановлено, що державним кадастровим реєстратором Лісовим О.К. було відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 2322182400:03:002:0125, площа співпадає на 100 %. (а.с. 38)

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , разом з земельною ділянкою площею 0,2116 га. розташований в межах земельної ділянки площею 26,6479 га. яка перебуває у постійному користуванні Служби автомобільних доріг Запорізької області.

При цьому право власності на вказаний житловий будинок у ОСОБА_4 , а згодом і у ОСОБА_3 виникло вже після виникнення право постійного користування у Служби автомобільних доріг.

Так само слід зазначити, що ухвалюючи рішення про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки Григорівська сільська рада не звернула увагу на те, що межі земельної ділянки площею 0,2116 га. не були погоджені з жодними суміжними землекористувачами.

Таким чином можна дійти висновку, що розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. № 14/151 про передачу у постійне користування Службі автомобільних доріг земельної ділянки площею 26,6479 га. на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області не були порушені майнові права ОСОБА_3 , оскільки право власності на земельну ділянку площею 0,2116 га., яка розташовується в межах земельної ділянки площею 26,6479 га., на той час ще не існувало.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так відповідно до постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 10.12.2012 р. винесеною за наслідками розгулу справи № 2-а-1947/2011 по справі за позовом ОСОБА_3 до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Відділ Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області, Запорізька транспортна прокуратура Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень встановлено, що спірний Державний акт не міг бути підписаний головою Запорізької районної державної адміністрації ОСОБА_6 та начальником Запорізького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_5. Оскільки наказом Держкомзему України від 06.09.2006 р. №325-к ОСОБА_5 був звільнений з посади начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів Запорізької області ще за три роки до виписки цього акту. У 2009 р. ОСОБА_5 не мав повноважень для підписання акту. Це підтверджується листом Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 09.03.2011 р. №08-08-44/0870.

Державний акт також не підписаний головою Запорізької районної державної адміністрації ОСОБА_6. Це підтверджується показаннями самого ОСОБА_6 , який був допитаний в судовому засіданні у якості свідка та Висновком експерта від 27.08.2012 р. №85/л, наданим за результатами судової почеркознавчої експертизи проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області на підставі Ухвали суду.

Відповідно до цього висновку «підпис від імені гр.. ОСОБА_6 в графі «Голова Запорізької районної державної адміністрації» в державному акті від 29.01.2009 р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 26,6479 га, розміщеною на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, виданому Службі автомобільних доріг Запорізької області розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. №14/151, виконаний не гр.. ОСОБА_6 , а іншою особою».

Разом з тим слід зазначити, що суд погоджується з доводами представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з приводу того, що вони не є належними відповідачами у вказаній справі, оскільки як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_3 жодних дій або бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не оскаржує, жодних вимог до нього не висуває.

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області жодного відношення до видачі оскаржуваного Державного акту не має.

Відповідно до п. 9 Положення про ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, управління забезпечує здійснення інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами у встановленому законом порядку

Відповідно до п. 11 вказаного Положення ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

При цьому відповідно до п. 130 порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 передбачено, що відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.

Відповідно до п. 113 вказаного Порядку визначено, що державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Разом з цим згідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України (в редакції станом на 26.04.2006 р.) визначено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 ЗК України (в редакції станом на 26.04.2006 р.) районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено в ході розгляду справи земельна ділянка площею 26,6479 га. надана в постійне користування Службі автомобільних доріг у Запорізькій області на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 26.04.2006 р. за № 14/151, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що належним відповідачем у справі є саме Запорізька районна державна адміністрації Запорізької області.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається зі змісту ст.51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Крім того слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Служби автомобільних доріг площею 26,6479 га. позивач посилається на те, що він не може зареєструвати земельну ділянку площею 0,2116 га. передану йому безоплатно у власність згідно до рішення Григорівської сільської ради № 3 від 15.09.2010 р., при цьому посилаючись на відмову Державного кадастрового реєстратора оформлену рішенням № РВ-2300469862017 від 14.12.2017 р., згідно до якої наявний перетин земельних ділянок. площа співпадає на 100%.

В судовому засіданні встановлено, що фактично земельна ділянка площею 0,2116 га. знаходиться в межах земельної ділянки площею 26,6479 га., однак суд вважає, що визнання недійсним Державного акту на право постійного користування 26,6479 га. в цілому є неспівмірним з захистом права власності позивача на земельну ділянку площею 0,2116 га.

Так само слід зазначити, що в ході розгляду справи позивачем не обґрунтовано яким чином виникло накладення меж земельних ділянок, з чиєї вини, в якому місці відбувається накладення меж та яким чином можливо відновити порушене право, зокрема шляхом проведення відповідної земельно-технічної експертизи.

Аналізуючи досліджені у справі докази суд дійшов до висновку, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги, тому вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

Що стосується застосування строків позовної давності слід зазначити, що суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що про перетин земельних ділянок ОСОБА_3 був обізнаний ще у 2013 р., оскільки рішенням № РВ-2300024202013 від 22.06.2013 р. ОСОБА_3 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину земельних ділянок (а.с. 75), а так само про наявність спірного Державного акту позивачу було відомо ще у 2011 році під час розгляду справи № 2-а-1947/2011 (а.с. 34-36).

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити у застосуванні строків позовної давності оскільки вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 21.05.2019 р., орган що видав 2316) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул.. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689), Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул.. Українська, 50 ЄДРПОУ 25891336, третя особа: Новоолександрівська ОТГ Запорізького району (70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул.. Центральна, 60, ЄДРПОУ 04352842), про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено 04.12.2019 р.

Суддя Р.В. Мінгазов