Ухвала суду № 86083107, 03.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12700/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі – Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чопської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача Чопської міської ради, про визнання незаконним, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

29.12.2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В подальшому, відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №381 від 20.03.2019 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, матеріали вказаної справи підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв`язку з закінченням п`ятирічного строку повноважень судді Світлик О.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019 року, головуючим суддею визначено Малюк В.М. та передано дані матеріали для розгляду.

22.03.2019 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Малюк В.М. вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

В судові засідання призначені на 19.04.2019 р., 14.06.2019 р., 07.10.2019 р., 06.11.2019 р., 20.11.2019 р. та на 03.12.2019 р. позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися повторно, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, в тому числі шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб. сайті судової влади України.

Представник Чопської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився потворно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.

Дослідивши матеріали справи,оцінивши наявні докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.240 КАС України, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Європейський Суд з Прав Людини у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивач, як ініціатор звернення має з`являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні. Позивач мав реальну можливість прибути на слухання та виконати покладений на нього ст. 44 КАСУ обов`язок сприяння суду своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно розглянути справу, проте цього не зробив.

Судом здійснювалися виклики позивача, за адресою вказаною ним у позові та шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб. сайті судової влади України, однак ні позивач, ні його представник жодного разу в судові засідання не з`явилися, а тому суд позбавлений іншої можливості забезпечити явку позивача в судове засідання.

Зважаючи на те, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання, причини поважності своєї неявки не повідомили суд, не направили до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності чи про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що поданий ОСОБА_1 , адміністративний позов, на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАСУ, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.240 ч.1 п.4, 248, 250, 251, 289, 294 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чопської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії– залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя В.М. Малюк