Вирок № 86082487, 04.12.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 9 Провадження №1-КП/303/373/19

Справа №303/2032/19

Номер рядка статистичного звіту 90

Іменем України

вирок

04 грудня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12019070040000282 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бухара, Республіка Узбекистан, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні малолітня дитина, раніше судимого:

- 18 квітня 2017 року Ірпінським міським судом Київської області за частиною 2 статті 186 КК України - 4(чотири)роки позбавлення волі із застосуванням статті 75,76 КК України, громадянина України;

- 28 березня 2019 року Мукачівським міськрайонний судом за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України до 4 років одного місяця позбавлення волі із застосуванням статті 70,71 КК України (вирок законної сили не набув), громадянина Республіки Узбекістан,

- обвинуваченого за частиною 1 статті 162, частиною 3 статті 185 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бринчак О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисників Стегура Н.Р.

Мушак К.М.

перекладача Сокаль Г.М.

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2019 року близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях підвального приміщення вказаного будинку проник в середину звідки, таємно викрав рекламний щит. вартість якої становить 1000 гривень 00 копійок, чим самим завдав матеріальну шкоду на вказану вище суму потерпілому ОСОБА_2 , якому належить вказане приміщення та майно.

2 із 9

Крім цього, 06 лютого 2019 року, близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях підвального приміщення АДРЕСА_3 вказаного будинку проник в середину звідки, таємно викрав металеву ванну, вартість якої становить 500 гривень 00 копійок, чим самим завдав матеріальну шкоду на вказану вище суму потерпілій ОСОБА_5 , якій належить вказане приміщення та майно.

Також, 06 лютого 2019 року, близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях підвального приміщення АДРЕСА_3 вказаного будинку проник в середину звідки, таємно викрав жіночий велосипед марки «Dorozhnic LUX», бувший у використанні, вартість якого становить - 2324 гривень 00 копійок; мікрохвильову піч марки «LG», бувшу у використанні, вартість якоїстановить - 1500 гривень 00 копійок; електричку дриль іноземного виробника, бувшу у використанні, вартість якої становить - 500 гривень 00 копійок; 40 пляшок горілки торгівельної марки «Статус» об`ємом 0,5 літра, вартість якої становить - 3600 гривень 00 копійок;

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_4 , якому належить вказане приміщення підвалу та майно, матеріальної шкоди на загальну суму 7924 гривень 00 копійок.

Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 04 лютого 2019 року, близько 03 години 00 хвилин знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях підвального приміщення АДРЕСА_4 вказаного будинку проник в середину звідки, таємно викрав: лижі марки «Rossignol», бувші у використанні, вартість яких становить - 1600 гривень 00 копійок; лижні черевики марки «Salomon», бувші у використанні, вартість яких, становить - 550 гривень 00 копійок; набор столового сервізу марки «ARCOPAL», бувший у використанні, вартість якого, становить - 325 гривень 00 копійок.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 , якій належить вказане приміщення підвалу та майно, матеріальної шкоди на загальну суму 2475 гривень 00 копійок.

Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за частиною 3 статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

12 лютого 2019 року близько 23 години 20 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях підвального приміщення АДРЕСА_5 вказаного будинку за допомогою металевого лому, всупереч волі володільця, незаконно проник до вказаного підвалу, що належить потерпілій ОСОБА_6 , де був затриманий працівниками поліції.

Такі дії, ОСОБА_1 , кваліфіковані за частиною 1 статті 162 КК України - тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав. Підтвердив, що він дійсно раніше неодноразово судимий як за місцем свого народження в Республіці Узбекістан, так і Ірпінським міським судом Київської області за частиною 2 статті 186 КК України. Проте, у подальшому відмовся надавати будь-які показання, відповідно до статті 63 Конституції України.

3 із 9

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, звернулися з клопотаннями про здійснення судового розгляду в їх відсутності.

Щодо епізоду стосовно таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в підвальне приміщення, яке належить потерпілому ОСОБА_2 судом встановлено наступне.

Потерпілий ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснив, що в січні 2019 року, точної дати не пам`ятає, виявив, що з дверей приміщення, яке використовується його родиною, як підвальне приміщення по АДРЕСА_2 зірвано замок та викрадено рекламний щит з логотипом компанії «Лукойл». Через декілька днів після виявлення крадіжки з ним зв`язалися працівники правоохоронних органів та повідомили,що рекламний щит знайдено,пошкоджень не виявлено.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила, що знайома з обвинуваченим, він декілька разів приходив до неї, жалівся, що немає де жити, голодує. Вона, жаліючи його декілька разів йому робила чай, годувала. Підтвердила, що на початку 2019 року мав місце випадок коли обвинувачений запропонував їй придбати у нього лампу та рекламний щит. Вона придбала у нього за 100 гривень лампу, яку через деякий час вилучили в неї працівники поліції.

Також, свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні надав аналогічні покази, зазначивши що є знайомим ОСОБА_7 і бачив, як до неї приходив ОСОБА_1 , вона йому робила чай, оскільки йому було голодно і холодно. Підтвердив, що мав місце випадок коли ОСОБА_1 приходив до ОСОБА_7 і пропонував купити лампу і рекламний щит. Вона казала, що їй ці речі не потрібні, але потім придбала лампу, оскільки пошкодувала його, так-як він говорив, що не має кошти купити продукти харчувапння.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25 березня 2019 року ОСОБА_9 , повідомила в ніч з 08 на 09 січня 2019 року невідома особа проникла в належне їм підвальне приміщення за адресою АДРЕСА_2 , звідки викрала рекламний щит з логотипом компанії «Лукойл», та мав індивідуальні ознаки.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 квітня 2019 року свідок ОСОБА_7 упізнала обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, у якої вона придбала рекламний щит.

Висновком експерта від 09 квітня 2019 року підтверджується, що вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_2 рекламного щита, становить 1000 гривень 00 копійок

Таким чином, наданими суду стороною обвинувачення доказами, показаннями свідків та потерпілого підтверджується, що саме ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення рекламного щита з проникненням до підвального приміщення по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 .

Щодо епізоду стосовно таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в підвальне приміщення, що належить потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом встановлено наступне.

Потерпілий ОСОБА_4 під час судового розгляду пояснив, що 10 лютого 2019 року приблизно о 13 годині спустився у підвал та виявив, що двері у приміщення відкриті, замки зламані, одразу зателефонував у поліцію. Зазначив, що були викрадені: велосипед, мікрохвильова піч, дриль, два ящики горілки«Статус». Через деякий час один ящик горілки торгової марки «Статус» йому повернуто. Також, були пошкоджені двері сусідського підвального приміщення, що належить ОСОБА_5 , яка вже має досить поважний вік, більше ніж вісімдесят років. На даний час потерпіла ОСОБА_5 з важким переломом ноги прикута до ліжка, тому не може прибути в судове засідання.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06 лютого 2019 року ОСОБА_4 , повідомив про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що з підвального приміщення (АДРЕСА_3) викрадено велосипед, мікрохвильову піч, електродриль, два ящики горілки торгової марки «Статус».

4 із 9

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06 лютого 2019 року ОСОБА_5 , повідомила про вчинення кримінального правопорушення, а саме, про викрадення з підвального приміщення ( АДРЕСА_3) належних їй речей.

У ході огляду місця події від 06 лютого 2019 року слідчим, оглянуто підвальне приміщення будинку АДРЕСА_3, тобто зафіксовано місце вчинення крадіжки речей у потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з проникнення у підвальне приміщення.

Висновком експерта від 25 березня 2019 року підтверджується, що вартість викраденої у потерпілої ОСОБА_5 металевої ванни білого кольору, бувшої у користуванні становить 500 гривень 00 копійок.

Висновком експерта від 25 березня 2019 року підтверджується, що вартість викрадених у потерпілого ОСОБА_4 жіночого велосипеда марки «Dorozhnie LUX», бувшого у користуванні, становить 2324 гривень 00 копійок, мікрохвильової печі марки «LG», бувшої у користуванні, становить 1500 гривень 00 копійок, електродрилі, бувшої у користуванні становить 500 гривень 00 копійок, горілки марки «Статус» 40 пляшок об`ємом 0.5 літра,становить 3600 гривень 00 копійок.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 лютого 2019 року свідок ОСОБА_10 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 , серед інших осіб пред`явлених для впізнання. Проте, суд враховує позицію сторони захисту щодо визнання даного доказу недопустимим, оскільки такий складний з порушенням вимог статті 228 КПК України. Таким чином, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 лютого 2019 року щодо свідка ОСОБА_10 слід визнати недопустимим доказом

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 березня 2019 року свідок ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 за загальними рисами обличчя, як особу, у якої 06 лютого 2019 року придбав 20 пляшок горілки.

Протоколом огляду місця події від 21 березня 2019 року, підтверджується що в гаражному приміщення за місцем проживання ОСОБА_11 по АДРЕСА_6 , виявлено та вилучено 20 пляшок горілки торгової марки «Статус», яку вона придбала у невідомого громадянина, якого потім впізнала під час проведення впізнання за фотознімками

Таким чином, наданими суду стороною обвинувачення доказами, показаннями свідків та потерпілого підтверджується, що саме ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення майна потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з проникненням до підвального приміщення по АДРЕСА_3.

Щодо епізоду стосовно таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в підвальне приміщення, що належить потерпілій ОСОБА_3 судом встановлено наступне.

Потерпіла ОСОБА_3 під час судового розгляду пояснила, що взимку цього року, точної дати не пам`ятає, близько сьомої години вечора спустилася у належне їй підвальне приміщення по АДРЕСА_7 і побачила, що замок на вхідних дверях пошкоджено. У подальшому виявила викрадення належних їй речей, а саме: лижі, лижні черевики та столовий сервіз. На теперішній час викрадені у неї речі не повернуті.

Крім того, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07 лютого 2019 року ОСОБА_3 , повідомила про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що з підвального приміщення ( АДРЕСА_7 ) викрадено лижі, лижні черевики та сервіз.

У ході огляду місця події від 07 лютого 2019 року слідчим, оглянуто підвальне приміщення будинку АДРЕСА_7, тобто зафіксовано місце вчинення крадіжки речей у потерпілої ОСОБА_3 з проникненням у підвальне приміщення.

5 із 9

Висновком експерта від 25 березня 2019 року підтверджується, що вартість викрадених у потерпілої ОСОБА_3 лиж марки «Rossignol», бувших у користуванні, становить 1600 гривень 00 копійок, лижних черевиків марки «Solomоn», бувших у користуванні, становить 550 гривень 00 копійок, столового сервізу марки «Arkopal», бувшого у користуванні становить 325 гривень 00 копійок.

Щодо епізоду стосовно незаконного проникнення до підвального приміщення ОСОБА_6 судом встановлено наступне.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що є поліцейським взводу реагування Мукачівського МВ УПО. У лютому 2019 року прибув за викликом по АДРЕСА_5, де в підвальному приміщенні було виявлено сторонню особу, яка проникла туди шляхом злому замків на дверях. У подальшому було встановлено, що це ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13 лютого 2019 року ОСОБА_6 , повідомила 12 лютого 2019 року о 23:30 годині невідома особа проникла в належне їй підвальне підвального приміщення за адресою АДРЕСА_5 .

Згідно рапорту інспектора роти №3 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Чікало М.Г. від 12 лютого 2019 року та рапорту поліцейського-водія взводу реагування Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Микуланинець В.Б. від 12 лютого 2019 року під час виїзду на місце події за адресою: АДРЕСА_5 в підвальному приміщення вказаного будинку знаходилась особа, яка мала при собі металевий лом та викрутку. Особу встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом огляду місця події від 13 лютого 2019 року, підтверджується в підвальному приміщенні за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_5, виявлено чоловіка, який представився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомив що проник у приміщення з метою крадіжки. Поряд з ним виявлено та вилучено металевий лом та викрутку, що належать ОСОБА_13 .

Таким чином, наданими суду стороною обвинувачення доказами, підтверджується що саме ОСОБА_1 вчинив незаконне проникнення до підвального приміщення, що належить ОСОБА_6 по АДРЕСА_5.

Оцінивши вищевказані зібрані та перевірені докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно з вимогами частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Надаючи оцінку позиції обвинуваченого ОСОБА_1 щодо непричетності до непричетності до вчинення злочинів, суд ставиться критично та розцінює це винятково, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчиненні злочини.

6 із 9

Судом встановлено, що наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, показаннями свідків та потерпілих підтверджується, що саме ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення майна потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_2 з підвальних приміщень, розташованих в АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2.

При цьому суд враховує позицію, викладену в пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06 листопада 2009 за №10, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Також, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні незаконного проникнення до підвального приміщення, що належить ОСОБА_6 по АДРЕСА_5. Зокрема його вина доведена показаннями свідка ОСОБА_14 та наданими суду письмовими доказами.

Слід зазначити, що стаття 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Проникнення в житло (або інше володіння) сторонніх можливе лише за добровільною згодою власника на таку дію, тому незаконним є будь-яке проникнення до житла проти волі власника та всупереч чинному законодавству.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий на місці вчинення злочину, а саме в підвальному приміщенні, що належить ОСОБА_6 по АДРЕСА_5.

Також, суд зазначає, що позиція обвинуваченого щодо непричетності його до таємного викрадення майна, що належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 з проникненням у підвальне приміщення та незаконного проникнення до підвального приміщення, що належить ОСОБА_6 спростовується показаннями потерпілих, свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Суд вважає недоведеними твердження сторони захисту щодо відсутності слідів злому на дверях в підвальне приміщення, оскільки при дослідженні протоколів огляду місця події встановлено, що замки на дверях входу в підвальне приміщення пошкоджені, також, допитані під час судового розгляду потерпілі підтвердили, що проникнення до підвальних приміщень відбулося шляхом пошкодження навісних замків.

Щодо причетності обвинуваченого до кримінального правопорушення вчиненого стосовно потерпілої ОСОБА_3 суд приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме

7 із 9

національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Одночасно слід зазначити, що у своєму рішенні у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Безумовно під час судового розгляду знайшов підтвердження факт наявності події злочину щодо потерпілої ОСОБА_3 , це підтверджується показаннями потерпілої, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07 лютого 2019 року, протоколом огляду місця події та висновком експерта щодо вартості викраденого майна.

На підтвердження своїх доводів, щодо причетності ОСОБА_1 до таємного викрадення з підвального приміщення майна ОСОБА_3 , шляхом пошкодження навісного замка та проникнення до даного приміщення сторона обвинувачення надала суду протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події та висновок експерта щодо вартості викраденого майна, жодного іншого доказу суду не надано.

Суд, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до переконання що доказів вини ОСОБА_1 щодо причетності його до вчинення кримінального правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_3 стороною обвинувачення не надано. Всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, тому в цьому випадку особа визнається невинуватим з огляду на принцип презумпції невинуватості в доказовому плані - недоведеність вини означає доведеність невинуватості.

Частиною 1 статті 373 КПК України визначено в разі, якщо не доведено що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Таким чином, ОСОБА_1 слід визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 185 КК України (епізод щодо потерпілої ОСОБА_3 ) та виправдати.

Разом з тим, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України (епізоди щодо потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ОСОБА_2 ) - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Також суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у незаконному проникненні до іншого володіння особи, його дії вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 162 КК України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

8 із 9

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та враховує дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно статті 66 КК України, суд визнає часткове відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого майна.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує данні про особи, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв злочини, передбачені частиною 1 статті 162 та частиною 3 статті 185 КК України, один з яких в силу статті 12 КК України є тяжким злочином.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, також не має статусу безробітної особи, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який частково відшкодував заподіяну шкоду шляхом повернення викраденого, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті.

Оскільки обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання належить призначити йому із застосуванням статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком, при визначенні розміру якого належить врахувати визнанні судом обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як зазначено вище вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі . На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

При цьому суд враховує, що 28 березня 2019 року Мукачівським міськрайонний судом за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України ОСОБА_1 засуджено до 4 років одного місяця позбавлення волі із застосуванням статті 70,71 КК України. Захисником обвинуваченого в порядку статті 393 КПК України подано апеляційну скаргу.

При призначенні покарання суд враховує позицію, викладену в пунктах 21,25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання», де зазначено, що при вирішенні питання про те, який із передбачених статтею 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо. Крім того, за сукупністю вироків (стаття 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статті 70 КК України, та вважає, що його виправлення можливе винятково в ізоляції від суспільства.

9 із 9

При цьому, суд не враховує при призначенні покарання вирок Мукачівського міськрайонного суду від 28 березня 2019 року, оскільки апеляційною інстанцією не прийнято остаточне рішення, а покарання ОСОБА_1 за наявністю кількох вироків може бути застосовано за правилами пункту11 частини 1 статті 537 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Запобіжний захід, стосовно ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 185 КК України (епізод щодо потерпілої ОСОБА_3 ) та виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів та призначити йому покарання за частиною 1 статті 162 КК України - 2(два) роки обмеження волі; за частиною 3 статті 185 КК України (епізоди щодо потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ОСОБА_2 ) - 4(чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речовий доказ: рекламний щит, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути власнику.

Речовий доказ: 20 пляшок горілки «Статус» об`ємом 0,5 літра ,які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - повернути власнику.

Речовий доказ: навісний замок зі слідами пошкодження, металевий лом та викрутку, які передано на зберігання до кімнати речових доказів Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Запобіжний захід, стосовно ОСОБА_1 , не застосовувався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.І.Маргитич