Вирок № 86082281, 04.12.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/1402/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого Г. І. Рішко

секретар судового засідання Стрижак О.М.,

за участю прокурора Ракущинець С.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Мелая Є.М., потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження №12019070000000117 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Виноградів Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27 лютого 2019 року, близько 19 години 20 хвилин, керуючи технічно-справним належним йому автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався на ділянці автодороги між населеними пунктами зі сторони с.Руська ОСОБА_3 в напрямку с.Підвиноградів Виноградівського району. Під час руху, будучи засліпленим зустрічним невстановленим слідством легковим автомобілем, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року, продовживши рух керованого автомобіля, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалась, внаслідок чого допустив у своїй смузі руху наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який в той час з велосипедом в стані алкогольного сп`яніння знаходився в горизонтальному положенні на дорожньому покритті.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 04 квітня 2019 року, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покривів чола по центру, лобно-скроневої ділянки зліва, скроневої ділянки зліва з поширенням у верхню повіку, спинки носа, лівої щоки, підборіддя по центру, правого стегна в верхній третині по передній поверхні, в ділянці обох колінних суглобів по передній поверхні; забійно-рваної рани шкірних покровів правої гомілки в нижній третині по передньо-внутрішній поверхні; відкритого поперечного перелому кісток правої гомілки в нижній третині; крововиливу на внутрішній поверхні м`яких покровів голови в потиличній ділянці від центру вправо; відкритого перелому кісток основи черепа; тотального субарахнаїдального крововиливу з проривом в шлуночки головного мозку; забою базально-стовбурових відділів головного мозку; закритих переломів ребер: справа 1-4 по ключичній лінії, 5-10 по під пахвинній лінії, з 1-10 по біля хребетній лінії; зліва - переломи всіх ребер по ключичній, передньо-підпахвинній та біляхребетній лініях з розривами пристінкової та вісцеральної плеври, розриву перикарду та серця, розриву легенів.

Дані тілесні ушкодження є такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, могли виникнути у велосипедиста при падінні з велосипеду, в результаті чого від контакту рухомими деталями велосипеду виникли тілесні пошкодження у вигляді «забійно-рваної рани шкірних покровів правої гомілки в нижній третині по передньо-внутрішній поверхні та відкритого поперечного перелому кісток правої гомілки в нижній третині», а від удару головою в тверде підлегле покриття при падінні з висоти велосипеду виникли тілесні ушкодження у вигляді «відкритої черепно-мозкової травми», з послідуючим переїздом транспортним засобом через тіло, яке лежало в поперечному напрямку відносно напрямку руху автомобіля, при цьому місцем первинного контакту тіла з автомобілем була бокова поверхня грудної клітини зліва, з послідуючим тертям-ковзанням тіла при переміщенню по підлеглому дорожньому покритті, при русі транспортного засобу, внаслідок чого виникли тілесні ушкодження у вигляді «саден шкірних покровів».

Згідно судово-токсикологічного дослідження крові взятої від трупа ОСОБА_4 виявлено 3.52 %0 етилового спирту, що у живих осіб відповідає тяжкому отруєнню алкоголем.

Своїми діями ОСОБА_5 згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №9811 від 02.04.2019 року грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України:

п.2.3 ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.2 ПДР - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п.12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.19.3. ПДР - у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтвердив обставини пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України, визнав вину у вчиненні цього кримінального правопорушення частково. Пояснив, що дійсно, 27.02.2019 року біля 19 години керував автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 на ділянці автодороги с.Руська Долина - с.Підвиноградів Виноградівського району. Рухаючись в напрямку с.Підвиноградів він був засліплений зустрічним автомобілем, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_4 , який знаходився на проїждій частині дороги у лежачому нетверезому стані, не одягнений у світло-відбиваючий жилет. Вважає, що внаслідок грубого порушення ПДР та безвідповідального ставлення до правил безпеки, потерпілий ОСОБА_6 , поставив себе у небезпечне становище, створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху, що знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, в результаті якої останній загинув.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що претензій майнового і немайнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, примирилася з ним. Вказала, що обвинувачений прийняв усіх належних від нього заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що 27.02.2019 року у темну пору доби, він разом із ОСОБА_1 їхали на автомобілі марки ВАЗ із смт.Вілок у напрямку с.Підвиноградів. Видимість була поганою. На відрізку дороги с.Р.Долина-с.Підвиноградів їх засліпив зустрічний автомобіль, після чого відбувся наїзд на пішохода, який в той час з велосипедом в стані алкогольного сп`яніння знаходився в лежачому стані на дорожньому покритті. Він негайно викликав швидку допомогу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :

- рапорт оперативного чергового Виноградівського ВП від 27.02.2019 року про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що 27.02.2019 року о 19 год. 22 хв. у с.Підвиноградів, вул.Головна, між м.Підвиноградів та с.Фанчиково, автомобіль із номерним знаком НОМЕР_3 , наїхав на невідомого (а.п.7);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.02.2019 року зі схемою та фототаблицями, яким встановлено місце ДТП - ділянку автодороги між населеними пунктами с.Р.Долина - с.Підвиноградів Виноградівського району (а.п.8-18);

- висновок щодо результатів медичного огляду №12 від 27.02.2019 року згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 27.02.2019 року перебував у тверезому стані, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (а.п.23);

- висновок експерта №38 (вих. №165 від 03.04.2019 року), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27.02.2019 року ОСОБА_4 було спричинено такі тілесні ушкодження: саден шкірних покривів чола по центру, лобно-скроневої ділянки зліва, скроневої ділянки зліва з поширенням у верхню повіку, спинки носа, лівої щоки, підборіддя по центру, правого стегна в верхній третині по передній поверхні, в ділянці обох колінних суглобів по передній поверхні; забійно-рваної рани шкірних покровів правої гомілки в нижній третині по передньо-внутрішній поверхні; відкритого поперечного перелому кісток правої гомілки в нижній третині; крововиливу на внутрішній поверхні м`яких покровів голови в потиличній ділянці від центру вправо; відкритого перелому кісток основи черепа; тотального субарахнаїдального крововиливу з проривом в шлуночки головного мозку; забою базально-стовбурових відділів головного мозку; закритих переломів ребер: справа 1-4 по ключичній лінії, 5-10 по під пахвинній лінії, з 1-10 по біля хребетній лінії; зліва - переломи всіх ребер по ключичній, передньо-підпахвинній та біляхребетній лініях з розривами пристінкової та вісцеральної плеври, розриву перикарду та серця, розриву легенів. Дані тілесні ушкодження є такі що небезпечні для життя в момент їх спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, могли виникнути у велосипедиста при падінні з велосипеду, в результаті чого від контакту рухомими деталями велосипеду виникли тілесні пошкодження у вигляді «забійно-рваної рани шкірних покровів правої гомілки в нижній третині по передньо-внутрішній поверхні та відкритого поперечного перелому кісток правої гомілки в нижній третині», а від удару головою в тверде підлегле покриття при падінні з висоти велосипеду виникли тілесні ушкодження у вигляді «відкритої черепно-мозкової травми», з послідуючим переїздом транспортним засобом через тіло, яке лежало в поперечному напрямку відносно напрямку руху автомобіля, при цьому місцем первинного контакту тіла з автомобілем була бокова поверхня грудної клітини зліва, з послідуючим тертям-ковзанням тіла при переміщенню по підлеглому дорожньому покритті, при русі транспортного засобу, внаслідок чого виникли тілесні ушкодження у вигляді «саден шкірних покровів. Причиною смерті ОСОБА_4 явилася тупа травма грудної клітки з множинним переломом ребер з пошкодженням пристінкової та вісцеральної плеври, розривом легенів, перикарду та серця, що супроводжувалося внутрішньою кровотечею і утворенням гемотораксу, що ускладнилися розвитком шоку, який явився безпосередньою причиною смерті і є в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Судово-токсикологічним дослідженням крові взятої від трупа ОСОБА_4 виявлено 3.52 %0 етилового спирту, що у живих осіб відповідає тяжкому отруєнню алкоголем (а.п.51-55);

- висновок судової транспортно-трасологічної експертизи №9800 від 01.04.2019 року з фототаблицями, згідно з яким зіткнення автомобіля «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 з велосипедистом (лежачим пішоходом) знаходиться на правій смузі по напрямку руху в сторону с.Підвиноградів, в місці першої подряпини на асфальті, позначеної цифрою «4» (а.п.61-68);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №9801 від 01.04.2019 року з фототаблицями, згідно якого на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «ВАЗ-2107» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані (а.п.75-80);

- протокол огляду предмету від 12.03.2019 року з фототаблицями, предметом огляду якого є велосипед марки «Україна» жіночого типу, який знаходиться на штрафмайданчику Виноградівського ВП, на якому виявлено численні пошкодження (а.п.87-90);

- протокол огляду транспортного засобу від 12.03.2019 року з фото таблицями, об`єктом огляду якого є автомобіль марки «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 , бежевого кольору, у якого виявлено наступні пошкодження: деформований передній реєстраційний номер, пошкоджена передня декоративна решітка, деформований передній бампер у місцях кріплення номерного знаку, пошкоджені переднє та заднє праві колеса (а.п.91-94);

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.03.2019 року (а.п.95-98, 100-103);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №9811 від 02.04.2019 року, згідно якого в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог пунктів 12.2, 12.3 та 19.3 ПДР України. Для забезпечення безпеки дорожнього руху велосипедист (пішохід) ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п.4.14 (г) ПДР України. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на велосипедиста шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. З технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії (бездіяльність) водія автомобіля «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування (а.п.111-114).

Дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються, як дата, час, місце, так і спосіб вчинення злочину, тобто обставини визначені ст.91 КПК України.

Окрім того, судом досліджені матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 :

- характеристика Фанчиківської сільської ради Виноградівського району №02-10/101 від 04.03.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 зарекомендував себе із позитивної сторони (а.п.127);

- характеристика ПрАТ «Гроно-Текс» №17 від 05.03.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони (а.п.128);

- довідка Виноградівської районної поліклініки від 12.03.2019 року №146/23-09, згідно якої ОСОБА_1 на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Є інвалідом третьої групи з дитинства, протипоказана робота пов`язана з довгою ходою (а.п.124, 125);

- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_1 , 1996 р.н., раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.п.119).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вирішив наступне.

Досліджені в судовому засіданні докази, як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Часткове визнання обвинуваченим своєї провини узгоджується з показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої щодо обставин кримінального правопорушення. Ці свідчення об`єктивно підтверджуються протоколом огляду місця пригоди від 27.02.2019 р. та доданою до нього схемою місця ДТП. Зазначене також узгоджується з висновками судової автотехнічної експертизи від 01.04.2019 р. та висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 01.04.2019 р., якими встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди та відповідно до яких причиною ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_1 . Правилам дорожнього руху України. Факт спричинення тілесних ушкоджень, їх локалізація та інтенсивність підтверджує висновок експерта №38 від 04.03.2019 року. Всі ці докази є належними та допустимими, не суперечать одне одному та узгоджуються між собою.

Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 є активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги досудову доповідь уповноваженого органу пробації, згідно якої виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, врахувавши думку сторін та інших учасників судового провадження, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Враховуючи тяжкість злочину, основне покарання за який встановлено в межах позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, особу винного, який є молодим за віком, вчинив злочин вперше, характеризується позитивно, та інші обставини справи, а саме характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення обвинуваченого до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про доцільність застосування додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд враховує обставини вчинення злочину, тяжкі наслідки, а відтак визнає за можливе застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстав для обрання більш м`якого покарання суд не знаходить.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що накладений у ході досудового слідства арешт на майно слід скасувати.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувався та підстави для його застосування, до набрання вироком законної сили відсутні.

З огляду на вищевказане, керуючись статтями 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/2359/19 від 05.03.2019 року на велосипед «Україна», жіночого типу, зеленого кольору, який належав ОСОБА_4 (а.п.44-45).

Речовий доказ - велосипед «Україна», жіночого тпипу, зеленого кольору, повернути потерпілій ОСОБА_2 (а.п.40).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОК НОМЕР_4 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №9800 від 01.04.2019 у розмірі 1570,00 (одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.60).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОК НОМЕР_4 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №9801 від 01.04.2019 у розмірі 1570,00 (одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 00 коп.) (а.п.74).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОК НОМЕР_4 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №9811 від 02.04.2019 у розмірі 1570,00 (одна тисяча п`ятсот сімдесят грн. 00 коп.) (а.п.74).

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору та засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийГ. І. Рішко