Вирок № 86081831, 03.12.2019, Селидівський міський суд Донецької області

239/395/18

1-кп/242/330/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурорів Желтухіна А.О., Пономарьова С.О., Осадчої О.О., Яворської Г.В., захисника Косенок О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050500000636 від 07.06.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новогродівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, раніше судимого: 27.02.2002 року Апеляційним судом Донецької області за ст.93 п. «а», «е», «і», 101 ч.3, 142 ч.3,42 (в ред.1960 року) до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 15.05.2010 року по відбуттю строку покарання; 23.05.2013 року Новогродівським міським судом Донецької області за ст.125 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт, покарання відбуте повністю; 14 квітня 2014 року Новогродівським міським судом Донецької області за ст.263 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки ; 22 жовтня 2018 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 1020 грн., який сплачено 03.12.2018 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше судима за ст.142 ч.3 КК України (в ред.1960 року), судимість не знята та не погашена, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 через віконну раму проник до середини, де в кухонній кімнаті будинку таємно, умисно, повторно, з корисливою метою за допомогою фізичної сили руками демонтував з вугільної печі 5 чугуних плит, з яких три пічні плити загальною вартістю 399,99 гривень, дві пічні плити загальною вартістю 286,66 гривень, та 4 одинарних колосників, загальною вартістю 126,68 гривень та з викраденим з місця вчинення злочину зник. В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 813,33 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 05.05.2018 року у вечорі він прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_2 , через віконну раму, де не було скла, заліз всередину, з печі в кухні будинку забрав 5 чугуних плит та 4 одинарних колосників, витягнувши їх через вікно. Його дії ніхто не бачив. Наступного дня здав викрадене на пункт прийому металобрухту. У вчиненому щиро розкаюється.

Зіставляючи та аналізуючи показання обвинуваченого, дані ним під час судового засідання, суд вважає, що при їх взаємозв`язку з іншими доказами, наведеними у даному вироку, вони надають повне уявлення про причетність обвинуваченого до скоєння злочину, характер дій, спрямованих на досягнення мети під час вчинення злочину.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , належить їй. В травні вона з друзями святкували в будинку, всі речі були на місцях. Через деякий час вона виявила, що з будинку зникли 5 пічних плит та 4 колосники. Було розбито вікно. Вона викликала поліцію.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

Згідно протоколу огляду місця події від 07.06.2018 року в присутності понятих, зафіксована обстановка та сліди злочину на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу огляду місця події від 08.06.2018 року в присутності понятих, зафіксована обстановка на території станції м. Новогродівка Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, де гр. ОСОБА_3 видав працівникам поліції металеві предмети в кількості 5 штук.

Згідно висновку експерта № 2/20-694 від 03.07.2018 року, ринкова вартість наданих на дослідження металевих виробів, на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 06.05.2018 року становить: трьох пічних плит - 399,99 грн., двох пічних плит - 286,66 грн., чотирьох одинарних колосників довжиною 35 см. - 126,68 грн.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 09.07.2018 року, за участю потерпілої ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_1 , останній пояснив та показав місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення 05.05.2018 року.

Суд звертає увагу на ту обставину, що всі перераховані вище документи, не тільки узгоджуються між собою, а й як окремо, так і в сукупності узгоджуються з показаннями обвинуваченого та потерпілої про обставини скоєння ОСОБА_1 злочину, що на думку суду свідчить не тільки про їх об`єктивність, але й у свою чергу підтверджує достовірність свідчень обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2

Оцінивши та об`єктивно з`ясувавши обставини кримінального правопорушення, наявність яких має суттєве значення для кримінального провадження і які підлягають доказуванню, суд прийшов до висновку про належність і допустимість зазначених в даному вироку доказів, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а тому вважає, що вина у вчинені інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення доведена.

Суд, надавши оцінку зазначеним доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності у сукупності з достатністю та взаємозв`язком, визнає доведеним, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий (має дві погашені та дві непогашені судимості, оскільки перебіг строку, що погашає судимість був перерваний скоєнням до закінчення строку погашення судимості нового злочину), на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, є інвалідом 3 групи. При призначенні покарання обвинуваченому суд також враховує його стан здоров`я.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку 22 жовтня 2018 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.185 ч.1 КК України, однак покарання за останнім відбуто повністю, суд вважає за можливе не призначити обвинуваченому покарання у відповідності з вимогами ст. 70 ч. 4 КК України.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією статті 185 ч.3 КК України. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги стан здоров`я обвинуваченого та процес позитивних змін, які відбулись в особистості обвинуваченого та які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи та дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи № 2/20 - 694 у розмірі 1144 грн. 00 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (за висновком експерта№ 2/20-694 від 03.07.2018 року) у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.

Речові докази: 5 чугуних пічних плит та 4 одинарних колосника, які повернуті потерпілій ОСОБА_2 , залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська