Рішення № 86081019, 28.11.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2197/19

Справа № 235/6978/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі -АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно укладеного договору б/н від 27.04.2011р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р. та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом в заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 31.08.2019р. утворилась заборгованість в сумі 185 227,90 грн, яка складається з наступного: 3 881,62 грн - заборгованість за кредитом, 179 346,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 000,00 грн - заборгованість за пенею та комісією. Однак законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача кредит на загальну суму 127 834,16 грн, з яких 3 881,62 грн - заборгованість за кредитом; 123 952,54 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом з 27.04.2011р. по 28.03.2019р.

Позивач надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, справу розглянути за відсутністю його представника.

Відповідач позов не визнала, надала відзив на позов, в якому послалась на те, що з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанк, яка нею підписана, не передбачена процентна ставка за користування кредитом. Долучений до позову витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» не є підставою для нарахування процентів та комісії з наступних підстав: витяг не відповідає періоду укладення договору, так як в ньому передбачене підвищення процентних ставок, щомісячний платіж, а також штрафні санкції вже після укладення договору, неможна вважати складовими частинами укладеного між нею та Банком кредитного договору, так як він не містить її підпису.

Таким чином, вважала, що нарахування відповідачем процентів за користування кредитом в розмірі 123 952,54 грн за період з 27.04.2011р. по 28.03.2019р. безпідставне.

Такі її доводи узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс/19).

Як вбачається з кредитної картки № НОМЕР_1 строк її дії 10/15.

Відповідно до п.2.1.1.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг, які затверджені Наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-568, карта діє до останнього дня місяця, вказаному на лицевому боці карти включно.

Згідно розрахунку заборгованості, наданому відповідачем 30 травня 2017 року, нею була внесена сума 300 грн, яка зарахована на погашення процентів. Сальдо поточної заборгованості за кредитом не змінилося.

Таким чином, строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по кредиту не перервався. Просила застосувати до вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» строк позовної давності, відмовити в позові повністю.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

27 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір б/н, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В підтвердження суми заборгованості по кредиту позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором б/н від 27.04.20113р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , яка станом на 31.08.2019р. становить 185 227,90 грн, яка складається з наступного: 3 881,62 грн - заборгованість за кредитом, 179 346,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 000,00 грн - заборгованість за пенею та комісією.

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанк, яка підписана відповідачем, не передбачена процентна ставка за користування кредитом.

Долучений до позову витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» не є підставою для нарахування процентів та комісії, у зв`язку з тим, що витяг не відповідає періоду укладення договору, так як в ньому передбачене підвищення процентних ставок, щомісячний платіж а також штрафні санкції вже після укладення договору, а також не можна вважати складовими частинами укладеного між відповідачем та Банком кредитного договору, так як не містить підпису ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку AT КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, нарахування відповідачем процентів за користування кредитом у розмірі 123 952,54 гривень за період з 27.04.2011 року по 28.03.2019 року безпідставне.

Зазначені висновки суду знаходяться у відповідності до висновків, що містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа N 342/180/17, провадження N 14- 131цс19).

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається із кредитної картки № НОМЕР_1 , строк її дії 10/15.

Відповідно до п.2.1.1.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг, які затверджені Наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-568, карта діє до останнього дня місяця, вказаному на лицевій стороні Карти, включно.

Згідно розрахунку заборгованості, наданому відповідачем 4 травня 2017 року ОСОБА_1 була внесена сума 300 грн, яка зарахована на погашення процентів. Сальдо поточної заборгованості за кредитом не змінилося.

Таким чином, строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з кредиту не перервався.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До ухвалення рішення у справі відповідачем зроблена заява про застосування позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 259, 264, 267, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28 листопада 2019 року. Повне судове рішення складено 3 грудня 2019 року.

Суддя Г.В. Назаренко