Ухвала суду № 86079382, 04.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15619/19

Провадження № 2-ві/263/13/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Кияна Д.В., за участю секретаря Рябова С.М., у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі заяву представника відповідача адвоката Балашова Юрія Вячеславовича про відвід судді Папаценка Павла Ілліча у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

03.12.2019 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Балашова Ю.В. надійшла заява про відвід судді Папаценко П.І. В обґрунтування заяви зазначено, що суддею одночасно з відкриттям провадження по справі задоволено заяву ТОВ «ФПГ Металпромресурс» про забезпечення позову та накладено арешт на майно, однак суд окрім відповідності такої заяви вимогам закону, мав обов`язково пересвідчитися у тому, що майно, на яке просив позивач накласти арешт з забороною відчуження, належить відповідачу ОСОБА_1 . Дану ухвалу суду постановою Донецького апеляційного суду від 20.11.2019 року частково скасовано. Такі дії суду на думку представника відповідача свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, оскільки цим судом під головуванням судді Папаценко П.І. раніше неодноразово слухались справи між тими ж сторонами, в яких вживались заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 або розглядалось питання про їх скасування.

Відповідно до ухвали від 03.12.2019 року Жовтневого районного суду м.Маріуполя під головуванням судді Папаценко П.І. суд ухвалив, що заява про відвід є необгрунтованою та заяву передано для розгляду питання для відвід іншим суддею.

Сторони надали до суду заяви, в яких просили провести розгляд заяви про відвід за їх відсності.

Дослідивши заяву про відвід, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України, відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частинами 8, 11 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз змісту заяви про відвід судді Папаценко П.І. не дає жодних підстав для висновку, що існують об`єктивно обґрунтовані обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Папаценко П.І. та можливість допущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірність очікування законності можливого рішення суду. Незгода відповідача із ухвалою суду, якою було забезпечено позов шляхом накладення арешту, не підтверджує наявність будь-якої упередженості судді у вирішенні спору, заявленого у позові, по суті.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для відводу судді Папаценко П.І. в задоволенні заяви слід відмовити за її необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 36, 39,40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Балашова Юрія Вячеславовича про відвід судді Папаценка Павла Ілліча у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Киян