Вирок № 86079358, 04.12.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1753/19

Номер провадження 1-кп/194/216/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.,

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року за № 12019040400000418 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернівка Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з базовою середньою освітою, не працюючої, розлученої, на утриманні нікого не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 20 липня 2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 14 лютого 2013 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 18 квітня 2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 28 жовтня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнилася 15 грудня 2017 року умовно-достроково на 2 місяця 15 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора - Олійникова Б.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02 вересня 2019 року о 21.00 год., знаходячись в гостях в домоволодінні АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , де по раптово виниклому умислу, направленому на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, з метою доведення свого умислу до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_2 покинув двір домоволодіння, залишивши ОСОБА_1 саму, та не міг спостерігати за її діями, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з гаманця, який знаходився на столі в альтанці, викрала гроші в сумі 500 грн., та с того ж стола викрала мобільний телефон «Nomi-i184», вартістю 203 грн. 33 коп., спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 703 грн. 33 коп.

Після чого ОСОБА_1 з місця події зникла та викраденим майном розпорядилася на свій розсуд.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просив кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, оскільки шкода йому відшкодовано добровільно ОСОБА_1 у повному обсязі. Покарання просив призначити на розсуд суду та не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро покаялася та пояснила у судовому засіданні, що дійсно, 02 вересня 2019 року о 21.00 год., перебуваючи в гостях у ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , викрала у нього з гаманця гроші в сумі 500 грн. та мобільний телефон марки «Nomi». З вартістю викраденого згодна. Пояснила, що телефон заклала в ломбард та сама через декілька днів його викупила та разом з викраденими грошовими коштами повернула потерпілому. Наполягала на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України та просила її суворо не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення, її свідчення відповідають суті обвинувачення, яка правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_1 скоїла злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона громадянка України, раніше судима, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням алкоголю, ремісія, за місцем мешкання характеризується посередньо, скарг не надходило.

З досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_1 , підготовленої 03 грудня 2019 року Павлоградським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З початку 2019 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП. Фактором, який підвищує ризик вчинення правопорушення, є відсутність офіційного місця роботи. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення – середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб – середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст.69 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує положення ст. 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_1 , те що вона раніше судима, в тому числі за злочини проти власності, обставини вчиненого правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, те, що обвинувачена щиро розкаялася, добровільно відшкодувала шкоду потепілому, за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, відсутність з боку потерпілого будь-яких претензій, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на певний строк із звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, тому підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/24060300), р/р 31117115004008, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 43/12.1/679 від 18 вересня 2019 року, грошові кошти у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон марки «Nomi-i184», сім-карту оператора «Водофон», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили – залишити законному володільцеві ОСОБА_2 .

- договір позики, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова