Вирок № 86079343, 04.12.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1935/19

Номер провадження № 1-кп/194/228/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.,

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2019 року за № 12019040400000472 у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Сорокіна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 11 жовтня 2019 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись на майданчику, розташованому між другим та третім поверхами, шостого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , побачив дитячий велосипед та по раптово виниклому злочинному умислу, направленому на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_1 підійшов до велосипеду та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв велосипед та викотив його на вулицю, тим самим умисно, таємно викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме: дитячий триколісний велосипед марки «AZIMUTTRIKE», вартістю 560 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 560 гривень.

ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без її участі, претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має. Шкода їй відшкодована в повному обсязі. Покарання просила призначити на розсуд суду та не заперечувала проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно, 11 жовтня 2019 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, з останнього під`їзду будинку по бульвару Героїв Космосу в м АДРЕСА_1 викрав дитячий триколісний велосипед синього кольору, який перебував між другим та третім поверхом. З вартістю викраденого згоден. Просив його суворо не карати, оскільки він щиро кається та вважає, що став на шлях виправлення. Наполягав на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України та просив застосувати до нього покарання у вигляді штрафу.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, мешкає разом з матір`ю.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяття розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те що він вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, що він раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, має постійне місце проживання, де проживає разом з матір`ю та характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, думку потерпілої, яка вказує на відсутність з її боку будь-яких претензій до обвинуваченого,а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Клопотання щодо запобіжних заходів не надходило.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/24060300), р/р 31117115004008, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № 43/12.1/779 від 24 жовтня 2019 року, грошові кошти у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- дитячий триколісний велосипед марки «AZIMUTTRIKE», який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили – залишити законному володільцеві ОСОБА_2 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова