
Справа № 191/4452/13-ц
Провадження № 6/191/50/19
У Х В А Л А
іменем України
29 листопада 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Гречко Ю.В.
при секретарі – Борисовій О.В.
зглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видача дубліката виконавчого листа, обґрунтовуючи заяву тим, що 09.12.2013 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області видав по цивільній справі №191/4452/13-ц ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості у розмірі 26208,46 грн. виконавчий лист. “Зазначений виконавчий документ було втрачено при пересилці простою поштою між ЯВС. До Банку виконавчий документ не надходив з адреси ДВС.” У відповідності до ч.1 ст. 370 ЦПК України (ч.1 ст. 120 ГПК України, якшо втрачено судовий наказ) замість втраченого виконавчого документу суд, який видав виконавчий документ, має право за заявою стягувана видати його дублікат. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання судових рішень — протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Згідно зі ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено; заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суд>‘ за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Заочне рішення по даній справі було постановлено без участі сторін по справі. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання судових рішень — протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Згідно ст.433 ЦПК України, у разі пропуску для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку- для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до . виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ІЩК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду із заявою “про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання” та в обґрунтування своїх вимог позивач надає докази належним чином завірені копії наказів про звільнення співробітників, яким актом прийому-передачі були передані вищезазначені виконавчі листи. Вона так і не отримувала назад у роботу цей виконавчий лист (вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х річного віку з 26.01.2016 року мала бути до 21.11.2018, але достроково приступила до своїх обов`язків 02.10.2017 року). Пояснюють наступне: Після її повернення їй стало відомо, що старший юрисконсульт ОСОБА_2 яка виконувала обов`язки по відпрацюванню її району, а саме Синельниківський район Дніпропетровській області, була звільнена за угодою сторін (п.1 ст. 36) у травні 2016 року. Після неї відпрацьовував активи, які були закріплені за нею - менеджер ОСОБА_3 до жовтня 2016 року, тому як був звільнений за власним бажанням (ст.. 38). Тобто, всі документи, відповідно до внутрібанківської інструкції, кожен співробітник зобов`язаний передати актом прийому-передачі документи для відпрацювання відповідними співробітниками, які відповідальні за відповідний район. Вона відповідальна за відпрацювання боржників, які мають адресу реєстрації у Синельниківському районі Дніпропетровській області та або проживають фактично у цьому ж районі починаючи з 2013 року (у суді та мотивація здійснення погашення боржниками (окрім виконавчого провадження) заборгованості). Після виходу з відпустки у жовтні 2017 року вона здобула посаду спеціаліст Legal Collection / юрисконсульт (а з 10.09.2018 року Старший спеціаліст / Старший юрисконсульт) та тепер має обов`язок мотивувати здійснення погашення боржниками не тільки через судову процедуру, а й при необхідності шляхом відкриття, при примусовому виконанні через державну та приватну виконавчу службу, виконавчого провадження. При звільненні ОСОБА_4 , усі документи були передані менеджеру ОСОБА_5 , який актом прийому-передачі передав їй 12.10.2017 року усі наявні в нього документи по відпрацюванню Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідно до якого вона отримала виконавчі листи, які по сьогоднішній день не були подані до примусового виконання, (але в цьому акті прийому-передачі не вбачалося листа по справі №191/4452/13-ц). Згодом ОСОБА_5 був звільнений з посади у 2018 році. Їй, отримати пояснення з усіх вищезазначених співробітників, не було можливим, з приводу не пред`явлення до виконання відповідних виконавчих листів та пропуску строку для його пред`явлення. 24.03.2014 Синельниківським ДВС МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №42082266 та встановлено, що відповідно до відповіді державної податкової інспекції боржник працевлаштований у ТОВ “Служба безпеки “Альянс-Гарант”, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Богдана Хмельницького, 16, що відноситься до території Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Але банк не отримував ані листа постанови разом з виконавчим листом та грошових коштів в рахунок погашення боргу. Нею було направлено запит до Індустріального відділу державної виконавчої служби ДМУЮ та отримано відповідь, в якому зазначено, що такого виконавчого листа в них на виконанні не перебуває.” Банку відомо що боржник працює у ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЯВІР-2005", але умисно не виконує рішення суду. Нею було направлено запит до Синельниківського відділу державної виконавчої служби ДМУЮ та отримано відповідь, в якому зазначено що 30.03.2015 щодо виконавчого документу №191/4452/13-ц, виданого 15.01.2014 року на суму 34497,01 грн. з боржника ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження 46718684 та закінчено 30.06.2015 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження”, у зв`язку із тим, що згідно відповіді Державної податкової інспекції боржник працевлаштований у ТОВ “Служба Безпеки” Альянс-Гарант”, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Богдана Хмельницького, 16, що відноситься до території Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Виконавчий документ №191/4452/13-ц виданий 15.01.2014 року Синельниківським МР судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” про стягнення 34497,01 грн. був направлений до Індустріально ВДВС Дніпропетровського МУЮ з залишком боргу 26208,46 грн. простою кореспонденцією та було втрачено при пересилці. Додатково повідомляють, що позивач повторно звернеться до Індустріального ДВС з метою надання відповіді відносно виконавчого листа №191/4452/13-ц, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області 15.01.2014 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 у розмірі 26208,46 грн. Просить видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа по рішенню Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 року по справі №191/4452/13-ц за позовом ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 про стягнення заборгованості у розмірі 26208,46 грн.; Визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документу до виконання; Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів з виконання рішення Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі №191/4452/13-ц за позовом ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 про стягнення заборгованості у розмірі 26208,46 грн.
ОСОБА_1 до початку судового засідання надала відзив на заяву, яку обґрунтовує тим, що зазначена заява є безпідставною, незаконною та такою, що підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно вимогам ч. ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Разом з тим, відповідно до вимог ч. З ст. З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Тому, в даному випадку слід застосовувати положення ЦПК України в редакції від 11 березня 2017 року. Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 368 цього Кодексу питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. На підставі ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». На час видачі виконавчого листа та можливості пред`явлення його до виконання діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно вимогам п. 1 ч. 2 цієї статті строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в раз якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 201І року у цивільній справі № 191/4452/13-ц набрало законної сили 20 грудня 2013 року. Таким чином, за вимогами законодавства України, які були чинні на тої час, спірний виконавчі лист мав був пред`явлений до виконання не пізніше 21 грудня 2014 року ( про це також має бути зазначено в цьому виконавчому листі). Стягувач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та про поновлення строку для його пред`явлення до виконання лише 16 серпня 2019 року, тобто через 4 роки і вісім місяців після закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. У цій заяві заявник зазначає, що «в обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник (тобто, АТ КБ «ПриватБанк») не надав жодного доказу неподання виконавчих листів до примусового виконання у встановлений строк. На даний час строк для пред`явлення виконавчого листа пропущений. Враховуючи викладене, заявником не доведено наявність поважних причин, які об`єктивно перешкоджали реалізації його права на виконання судового рішення, тобто, відсутні обставини, які можна вважати такими, що унеможливлювали своєчасне пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки протягом трьох років заявник не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконання цього листа до виконання заявник звернувся лише у серпні 2019 року, тобто після спливу більше трьох років з дня набрання рішенням суду законної сили. Належних, достовірних та достатніх доказів в обгрунтування своїх вимог представником акціонерного товариства комерційний банк «Привабанк» до суду не надано». Таким чином, заявник визнав у письмовій заяві по суті справи ту обставину, що він не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів на обгрунтування своїх вимог. Вона також повністю згідна з доводами заявника в цієї частині і підтримує їх. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обстав або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Особисто у неї не викликають сумніви щодо достовірності цих обставин або добровільності ї визнання. Дійсно, заявником не надано суду жодного доказу стосовно обставин, що підлягають доказуванню в даній справі, а саме: чи дійсно виконавчий лист загублений, коли саме, кім та за яких обставин ( він тільки зазначив, що виконавчий документ було втрачено); поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у річний строк з дня набрання чинності рішенням суду; поважність причин не звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа протягом встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України); інші обставини, що мають значення у справі. За таких обставин немає обґрунтованих сумнівів щодо достовірності доводів скаржника, викладених у заяві по суті справи. Відомостей про те, що заявник складав заяву по суті справи під тиском, під дулом автомата чи іншим незаконним впливом, не мається, тому у суду не повинні бути викликані сумніви щодо добровільності визнання очевидних обставин заявником. Якщо сторонами у належній формі визнано, що вимоги заявника не підтверджені жодним належним, достовірним, допустимим доказом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні вимог заявника у зв`язку з їх недоведеністю. На спробу обґрунтувати поважність причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник зазначає, що якийсь старший юрисконсульт ОСОБА_2 була звільнена з роботи, якийсь менеджер ОСОБА_4 також був звільнений з роботи, якийсь менеджер ОСОБА_5 також був звільнений з роботи, якийсь юрисконсульт ОСОБА_6 здобула посаду у жовтні 2017 року тощо. Але, заявнику мабуть невідомо, що стороною у справі є не окремі фізичні особи, а юридична особа - AT КБ «Приватбанк», і ротація кадрів юридичної особи не є предметом розгляду даної справи, тому вона не має юридичного значення для вирішення даної справи. Вважає, що посилання заявника на те, що якийсь працівники банку до теперішнього представника допустили недбалість, з невідомих причин не пред`явили виконавчі документи до виконання, невідомо коли втратили виконавчий документ тощо не можуть бути прийняти до уваги і ці обставини не можуть бути признані судом поважними з наступних підстав. Як вбачається з рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року позивачем є юридична особа - ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до заяви від 16 серпня 2019 року заявником є також юридична особа - ПАТ КБ «Приватбанк». Наведені заявником особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 тощо, не є позивачами у цивільній справі, не є стягувачами за виконавчими документами. Внутрівідомчі стосунки між працівниками юридичної особи стосуються лише цієї юридичної особи і не можуть впливати на правовідносини цієї юридичної особи з іншими юридичними та фізичними особами (в тому числі, з судами, органами виконавчої служби тощо). Вважає, що якщо юридична особа вважає, що діями (бездіяльністю) її працівники спричинили юридичній особі матеріальну шкоду, вона має право відшкодувати збитки за рахунок таких працівників в межах внутрівідомчих відносин. Представник заявника посилається на те, що вона не отримувала за актом прийому-передачі спірний виконавчий лист, тому вона помилково вважає, що мається поважна причина для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така позиція є хибною, оскільки належна сторона у цивільній справі та виконавчому провадженні - ПАТ КБ «ПриватБанк» отримав виконавчий лист своєчасно мав реальну можливість пред`явити його до виконання в межах строку, встановленого законом. Ніяких інших причин неподання виконавчих документів до виконання заявник не навів і не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів і вимог. Поважність причини пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які в свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно позиції Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій та підтверджені належними доказами. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції ( п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із сплином часу ( п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Так, в рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд ( ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»). Європейський суд зазначає, якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Як вбачається із заяви та доданих до неї доказів, представником заявника не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причини втрати виконавчого листа та відповідно пропуску строку пред`явлення його до виконання. Крім того, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-УШ від 03.10.2017 року котрим ЦПК України викладено в новій редакції. Згідно ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа; виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Видача дублікату виконавчого листа за ЦПК України в новій редакції не передбачена, однак,: но п. 17.4 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа ( який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав викої чий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець звернувся і: заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до конання. У зв`язку з тим, що стягував звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчих документів після спливу строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконай правові підстави для видачі дублікату виконавчих листів відсутні. Частиною З статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обстави які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Із заяви та доданих до неї доказів не вбачається коли було втрачено виконавчий лист та чому грудня 2013 року до 20 грудня 2014 року він не був пред`явлений до виконання, не наведено поважності причина пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Фактично заява містить лише вимогу про видачу дублікату та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання без будь-якого обгрунтування та відповідних доказів про втрату виконавчої листа та поважності причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконав. Вважає, що за таких обставин заява представника АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікат виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання підлягає залишенню без задоволення у зв`язку з її недоведеністю. Просить відмовити в задоволенні заяви.
Представник заявника ОСОБА_6 до початку відкритого удового засідання надала відповідь на відзив в якій посилається на те, що “Зазначений виконавчий документ було втрачено при пересилці простою поштою між ДВС. До Банку виконавчий документ не надходив з адреси ДВС.” При генерації Заяви про видачу дублікату та поновлення строку виконавчого документу було допущено помилку. Банком було підготовлено та направлено до суду уточнену заяву. Надають до суду наступні пояснення. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання судових рішень — протягом З- X років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Так, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством. Банком було направлено запит до Синельниківського відділу державної виконавчої служби ДМУЮ та отримано відповідь 15.08.2019 в якій зазначено, що 30.03.2015 щодо виконавчого документу №191/4452/13-п виданого 15.01.2014 року на суму 34497.01 грн. з боржника ОСОБА_7 було відкрито виконавче провадження 46718684 та закінчено 30.06.2015 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження”, у зв`язку із тим, що згідно відповіді Державної податкової інспекції боржник працевлаштований у ТОВ “Служба Безпеки” Альянс-Гарант”, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ. Індустріальний р-н. вул. Богдана Хмельницького. 16, що відноситься до території Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Виконавчий документ №191/4452/13-п виданий 15.01.2014 року Синельниківським МР судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” про стягнення 34497.01 грн. був направлений до Індустріально ВДВС Дніпропетровського МУЮ з залишком боргу 26208,46 грн. простою кореспонденцією та було втрачено при пересилці. Додатково повідомляють, що Банк повторно звернеться до Індустріального ДВС з метою надання відповіді відносно виконавчого листа №191/4452/13-п виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області 15.01.2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 у розмірі 26208.46 грн. Стосовно строків на захист порушеного права та інтересу, повідомляють, що до серпня 2019 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не знав та не міг знати про втрату виконавчого документа при пересилці, а отже й не робив спроб отримання дублікату виконавчого листа. Вважають, що строк банком не порушений, адже за загальним правилом він починається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення права чи інтересу. Просить задовольнити заявлені вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Заявник в судове засідання не з`явився, але надав заяву про можливість розгляду заяву без його участі.
ОСОБА_1 та представник ОСОБА_8 до початку судового засідання надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Таким чином суд, вивчивши заяву, встановив наступне.
15 січня 2014 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист по справі №191/4452/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 26208,46 гривень. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 грудня 2014 року.
Згідно відповіді Синельниківського МРВ ДВС, щодо виконавчого документу 191/4452/13-ц, виданий 15.01.2014 на суму 34497,01 грн., що з боржника ОСОБА_1 , повідомляють, що 03.03.2015 було відрито виконавче провадження 46718684 та закінчено 30.06.2015 на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України « Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що відповіді Державної податкової інспекції боржник працевлаштований у ТОВ « Служба Безпеки «Альянс-Гарант», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровьск, Індустріальний район, вул.. Богдана Хмельницького, 16, що відноситься до території Індустріального ВДВС Дніпропетрвоського МУЮ. Виконавчий документ № 191/4452/13-ц, виданий 15.01.2014 Синельниківським міськрайонним судом був направлений до Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ з залишком боргу 26208,46 простою кореспонденцією та було втрачено при пересилці.
Згідно відповіді Індустріального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 18.10.2019, виконавчий лист №191/4452/13-ц від 09.12.2013, виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 26208,46 перебував на виконанні у даному ВДВС в період з 01.04.2014 по 18.02.2015, виконавче провадження № 42781918. 18.02.2015 винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження та даний виконавчий лист направлено до Синельниківського ВДВС за місцем реєстрації боржника. В період з 18.02.2015 по теперішній час вищевказаний виконавчий лист до Індустріального ІДВС не надходив та на виконанні не перебуває.
Згідно п.5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно п. 17.2 Перехідних положень ЦПК України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, заявником не доведено поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання на протязі встановленого строку, а тому заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, ст. 12, п.5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 433, п.17.2 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після її розгляду апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.
Головуючий суддя: Ю. В. Гречко
Судове рішення № 86079149, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 29.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 191/4452/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: