Рішення № 86078809, 04.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31216/19

Провадження № 2-а/127/529/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Волошина С.В.,

за участі секретаря Рудої В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Грубеляса О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Вінницької митниці ДФС України Калашнікова Валентина Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил № 0900/40100/19,

В С Т А Н О В И В :

18.11.2019 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до начальника Вінницької митниці ДФС України Калашнікова В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил № 0900/40100/19. В обґрунтування позову зазначив, що 12.09.2019 старшим державним інспектором митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці ДФС Чернятинським Я.Ю. щодо ОСОБА_1 складено протокол №0900/40100/19 за ознаками порушення митних правил, що передбачено ст. 485 МК України. 05.11.2019 начальником Вінницької митниці ДФС Калашніковим В.В. на підставі зазначеного протоколу була винесена оскаржувана постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення митних правил, що передбачено ст. 485 МК України. Складаючи на позивача протокол про порушення митних правил на підставі якого в подальшому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 363073,77 грн., відповідач зазначив, що при переміщенні через митний кордон України ТЗ «АUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 (країна реєстрації Велика Британія), кузов WAUZZZ4F46N005209, з метою ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Великої Британії, який є підставою для надання пільг, а саме незастосування заходів гарантування при ввезенні ТЗ особистого користування, маючи при цьому статус резидента, тобто на думку відповідача, позивач навмисно здійснив перетин митного кордону України з паспортом громадянина Великої Британії, а вивозив автомобіль як резидент України, пред`явивши старшому державному інспектору митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці ДФС Чернятинському ОСОБА_2 Ю. паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Вказану постанову позивач вважає незаконною, та такою що підлягає скасуванню враховуючи те, що не визнає себе винуватим у порушенні митних правил, з огляду відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Так, позивач зазначає що в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, оскільки в ході розгляду протоколу про порушення митних правил не встановлено та не доведено, що він діяв з умислом, тобто цілеспрямовано та усвідомлено чинив так, щоб уникнути сплати митних платежів. Позивач зазначає, що він дійсно є громадянином Великої ОСОБА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина цієї держави. З листа Консульства Великої Британії в Україні від 11.06.2018 вбачається реальна неможливість довести місце реєстрації позивача у Великій Британії, через відсутність центрального реєстраційного органу, який міг би видати документ ОСОБА_1 про зареєстроване місце проживання. Підставою накладення адміністративного стягнення стало те, що позивач має паспорт громадянина України, а тому є резидентом у розумінні митного законодавства України. Підтвердженням того, що позивач є громадянином Великої Британії та постійно проживає на території цієї держави є свідоцтва про народження на території Великої Британії двох його дітей, картка постійного місця проживання у Великій Британії та договір лізингу офісу та обладнання на 5 років. Поважною причиною пропуску законного перебування автомобіля позивача на території України є те, що ТЗ перебував під арештом з січня 2019 року по 05.09.2019. Як підставу протиправності оскаржуваної постанови позивач також зазначає не наведення у постанові порядку розрахунку штрафної санкції у розмірі 300% від суми митних платежів станом на час вчинення правопорушення (що впливає на визначення суми штрафу), не зазначено посилань на звіт експерта про визначення митної вартості. Розрахунок митних платежів здійснено на підставі службової записки відділу митних платежів та митно – тарифного регулювання Вінницької митниці ДФС від 04.11.2019, що на думку позивача є також неправомірним.

Враховуючи наведені обставини позивач просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0900/40100/19 від 05.11.2019 та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи адміністративного позову підтримав, просив позов задоволити з підстав, що у ньому наведено, а оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача Грубеляс О.І. заперечував проти задоволення адміністративного позову, в його задоволенні просив відмовити з підстав, що наведено у відзиві на адміністративний позов. Згідно доводів відзиву відповідач вважає, що не зважаючи на набуття позивачем громадянства Великої Британії у правових відносинах з Україною він вважається громадянином України і є резидентом, оскільки у нього наявний паспорт громадянина України, а також він має постійне місце проживання в Україні. Таким чином, переміщуючи транспортний засіб через митний кордон України позивач зобов`язаний сплачувати необхідні митні платежі, проте, маючи статус громадянина-резидента, останній вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання паспортного документу громадянина Великої Британії. Крім того, під час провадження у справі про порушення митних правил, митним органом була дотримана встановлена законом процедура забезпечено права позивача, а вартість транспортного засобу та відповідно сума митних платежів, що підлягала сплаті і відповідно розмір штрафу розраховано відповідно до вимог закону на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Суд, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи а також докази в їх сукупності та взаємозв`язку встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою начальника Вінницької митниці ДФС № 0900/40100/19 від 05.11.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 363073,77 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а/с 13).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.09.2019 о 12.26 год. в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць» митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці ДФС, з метою перетину митного кордону, в напрямку «виїзд з України», прибув легковий автомобіль марки «АUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Велика Британія), кузов НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що слідував з України до Республіки Молдова. До митного контролю громадянин ОСОБА_1 подав паспорт громадянина України для виїзду за кордон FC НОМЕР_5 , виданий 30.03.2016 органом 0523, Україна. Даний документ був наданий ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що паспорт гр. Великої Британії НОМЕР_6 , що виданий 31.05.2017 органом HMPO на ім`я ОСОБА_4 , було вилучено Державною прикордонною службою України 12.09.2019 протоколом про адміністративне правопорушення № 151949 від 12.09.2019.

На підставі інформації АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ розділ «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» було встановлено, що гр. ОСОБА_1 при ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки «АUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Велика Британія), кузов WAUZZZ4F46N005209, через міжнародний пункт пропуску «Болган – Хрістова» митного поста «Піщанка» Вінницької митниці ДФС в митному режимі «тимчасове ввезення» до одного року, з метою особисте користування, як підставу ввезення надав паспорт громадянина Великої Британії НОМЕР_6 , виданий 31.05.2017 органом HMPO на ім`я ОСОБА_4 .

Таким чином за результатами митних процедур встановлено, що, маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на вказаному транспортному засобі громадянин України ОСОБА_1 використав документ зі статусом "нерезидента" - паспорт громадянина Великої Британії.

З метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України щодо вищевказаного транспортного засобу, ОСОБА_1 надав паспортний документ зі статусом «нерезидент».

Таким чином, під час ввезення транспортного засобу марки «АUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Велика Британія), кузов НОМЕР_4 , через митний кордон України ОСОБА_1 маючи статус "резидента", надав документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування.

Статтею 485 Митного кодексу України (МК України) визначено, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, з об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Згідно з п. 1 ст. 377 МК України товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів. Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Згідно з матеріалами справи, позивачем не надано суду жодних належних доказів, які підтверджують факт постійного проживання за кордоном. Довідка посольства Великої Британії в м. Києві про відсутність центрального реєстраційного органу, який може видати документ із зазначенням зареєстрованої адреси проживання жодним чином не свідчить про наявність такого місця проживання у позивача по справі на території Великої Британії. В усіх представлених позивачем документах, що видані на його ім`я компетентними органами Великої Британії така адреса відсутня. Посилання позивача на наявність у нього картки постійного проживання у Великій Британії серії НОМЕР_7 , як на доказ постійного місця проживання у Великій Британії не приймається судом до уваги, оскільки згідно автентичного перекладу напису, що здійснено на вказаній картці «indefinite leave to remain» ОСОБА_1 має «безстроковий дозвіл на залишення». Копії свідоцтв про народження дітей позивача, що видані компетентним органом Великої Британії свідчать виключно про факт народження його дітей на території Великої Британії, однак не свідчать про постійне місце проживання позивача саме на її території.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 , будь-які відомості на підтвердження того, що позивач звертався із заявою про виїзд на постійне місце проживання з України матеріали справи не містять.

Копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон як документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, позивачем не надано.

Таким чином, митний орган обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач під час ввезення транспортного засобу марки «АUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Велика Британія), кузов WAUZZZ4F46N005209, через митний кордон України, маючи статус "резидента", безпідставно надав документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що громадянин України ОСОБА_1 при наявності паспортів двох держав - України та Великої Британії свідомо подав при в`їзді на територію України саме паспорт громадянина Великої Британії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів. Саме на ухилення від сплати обов`язкових платежів були спрямовані дії позивача, що підтверджує наявність в його діях умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачено ст.485 МК України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 751/809/16-а.

Суд також погоджується з висновком митного органу щодо відповідності розміру встановлених митних платежів, які підлягали до сплати позивачем, виходячи з такого.

Пунктом 1 ч. 1 ст.50 МК України визначено, що для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Інформація, щодо митної вартості транспортного засобу може бути визначена лише з технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, визначено, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ (п. 7.35).

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс - листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Як вбачається зі змісту службової записки начальника відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Г. Гольовської вказані фактори, які б дали можливість більш точно визначити митну вартість автомобіля та сума митних платежів визначена орієнтовно. Таким чином, митна вартість транспортного засобу та, як наслідок, сума митних платежів визначена відповідачем з урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.

Аналогічної позиції з даного питання дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема у Постанові від 07.11.2019 (справа № 725/4971/19).

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що позивачем не представлено доказів постійного проживання на території Великої Британії, а як наслідок наявності у нього статусу нерезидента, адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9,38,251,258,280,287-289,293 КУпАП, ст.ст. 241-247, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Вінницької митниці ДФС України Калашнікова Валентина Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил № 0900/40100/19 – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: