Рішення № 86075976, 26.11.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5072/19

(2/199/2753/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника позивача Подольського А.Ю. , відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них заборгованості в сумі 950130,58 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № 148/05-ФЛ/04 від 01.12.2005 року. Згідно умов п.п. 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, поворотності, платності кредитні ресурси в розмірі 35700,00 доларів США з оплатою по відсотковій ставці 12% річних, строк повернення до 30 листопада 2025 року. Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по Кредитних ресурсах в складі щомісячного Ануїтетного платежу, розмір якого за цим Договором становить 398 (триста дев`яносто вісім) доларів США 00 центів. У складі Ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування Кредитними ресурсами. Відповідно до п.п. 4.1., 4.2 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитним ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці 12,0 % процентів річних. Нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позикового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Відповідно до 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.4, 4.3., 4.4., 4.6.,4.7.,4.8 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених Кредитним договором. Також, 25.07.2007 р. та 06.04.2015 р. до кредитного договору укладено ряд додаткових угод.

У забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 , був укладений Договір поруки № 148/05/03/04 від 01 грудня 2005 р., за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором. 06.04.2015 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладена Додаткова угода № 1 до Договору поруки № 148/05/03/04 від 01.12.2005 р.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 148/05/01/04 від 01.12.2005 р.

11 лютого 2015р. між позивачем та AT Банк «Фінанси та Кредит» укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В.

Пунктом 1.2. Договору відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами вказаних у додатках до цього договору, включаючи кредитний, договір поруки та іпотечний договір ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 2.1 Договору відступлення п. 1.2. Договору набирає чинності в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних. Постановою № 612 Національного Банку України від 17 вересня 2015р. ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних. Отже, починаючи з 17 вересня 2015 року позивач набув усі права вимоги за Кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_2 . Також, згідно Договору відступлення права вимоги Установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Через неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 20.05.2019 р. складає 950130,58 грн., з яких: по сумі основного боргу - 448 453,75 грн., прострочені відсотки за користування кредитом станом па 20.05.2018 р. - 162 355,13 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 113 231,54 грн., інфляційні втрати - 226 090,16 грн. Дану суму позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на норми Закону України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № 148/05-ФЛ/04 від 01.12.2005 року. Згідно умов п.п. 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, поворотності, платності кредитні ресурси в розмірі 35700,00 доларів США 00 центів з оплатою по відсотковій ставці 12% річних, строк повернення до 30 листопада 2025 року зі сплатою 12% річних.

У забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 , був укладений Договір поруки № 148/05/03/04 від 01 грудня 2005 р., за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором. 06.04.2015 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладена Додаткова угода № 1 до Договору поруки № 148/05/03/04 від 01.12.2005 р.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 148/05/01/04 від 01.12.2005 р. Згідно п.1. Іпотечного договору ОСОБА_2 передає в заставу ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

11 лютого 2015р. між позивачем та AT Банк «Фінанси та Кредит» укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В.

Пунктом 1.2. Договору відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами вказаних у додатках до цього договору, включаючи кредитний, договір поруки та іпотечний договір ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 2.1 Договору відступлення п. 1.2. Договору набирає чинності в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних. Постановою № 612 Національного Банку України від 17 вересня 2015р. ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних. Отже, починаючи з 17 вересня 2015 року Установа набула усі права вимоги за Кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_2 . Також, згідно Договору відступлення права вимоги Установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.4 договору відступлення права вимоги №17/4-В, на дату набрання чинності п. 1.2 договору, вартість прав вимоги визначається як загальна сума заборгованості первісного кредитора за кредитним договором, зазначеної у вимозі про погашення заборгованості за фінансовим кредитом, надісланої первинному кредитору новим кредитором. Загальна сума заборгованості первісного кредитора за кредитним договором складається з: непогашеної суми основного боргу, суми нарахованих процентів, суми розрахованих пені і штрафів.

Згідно довідки про залишки заборгованості по кредитам, наданої позивачу АТ «Банк «Фінанси і кредит» залишок основних зобов`язань боржника ОСОБА_2 у валюті кредиту станом на 17.09.2015 року становить 20549,07 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 448453,75 грн. Проте, позивачем не надано доказів, з чого саме складається вказана заборгованість з урахуванням умов договору про складові заборгованості (непогашена сума основного боргу, сума нарахованих процентів, сума розрахованих пені і штрафів)

У той же час відповідно до розрахунку заборгованості позивачем самовільно було змінено умови кредитування, а саме переведено заборгованість по кредиту з доларів США на національну валюту - гривню, та нараховуються щомісячні проценти відповідно до умов кредитного договору в розмірі 12%, проте на заборгованість, яка вже складається з непогашеної суми основного боргу, суми нарахованих процентів, суми розрахованих пені і штрафів станом на 17.09.2015 року

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами позовні вимоги щодо відповідачів.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача ОСОБА_2 в частині нікчемності договору відступлення права вимоги, оскільки згідно ст. 7 Закону України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вимога цього закону щодо неможливості кредитній установі уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору відносяться за рахунок позивача

Керуючись ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя