Рішення № 86074405, 03.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/13543/19Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Київ

до Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ

про стягнення 88 328,98 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 88 328,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку Акціонерного товариства "Українська залізниця" цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 88 328,98 грн, у зв`язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.10.2019 відкрито провадження у справі №910/13543/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050923081 отримав ухвалу суду від 04.10.2019 про відкриття провадження у справі 07.10.2019.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 22.10.2019 року (включно).

Відповідач правом на подачу до суду відзиву не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: №№ 62119011, 62965710, 56937147, 61842233, 61845103, 63253173, 53485140, 55331987.

На станції Бурштин було виявлено пошкодження (розкомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення пошкодження авторежиму, відсутності головної частини, опробування гальм, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме: №9870 від 31.03.2019, №9869 від 31.03.2019, №9936 від 05,04.2019, №9938 від 05.04.2019, №9937 від 05.04.2019, №9933 від 05.04.2019, №9940 від 05.04.2019, №9999 від 10.04.2019.

З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М ТОВ "Лемтранс" письмово звернулось з заявами вих. №2425/ДВ від 07.05.2018 до начальника станції Бурштин виробничого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця», та заявою №2426/ДВ від 07.05.2019 до начальника виробничого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Коломия» регіональної філії "Лвівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

На вказані заяви ТОВ "Лемтранс" відповіді не отримало.

Крім того, ТОВ «Лемтранс» звернулось до начальника структурного підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргою №2777/ДВ від 24.05.2019 на дії начальника станції Бурштин виробничого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» у зв`язку з тим, що зазначеною особою було відмовлено представникам ТОВ «Лемтранс» у складанні актів.

На скаргу вих. №2777/ДВ від 24.05.2019 року ТОВ "Лемтранс" отримало відповідь вих. №ДН-4-2/1367 від 14.06.2019 року, відповідно до якої зазначено, що підстави для складання станцією Бурштин комерційних актів форми ГУ-22 для засвідчення обставин, зазначених ТВ «Лемтранс», відсутні.

Комерційні акти відповідачем складені не були.

Виробничим структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» складені акти про пошкодження вагонів (форма ВУ-25М), а саме: №62119011 від 30.03.2019, №62965710 від 29.03.2019, №56937147 від 29.03.2019, №61842233 від 03.04.2019, №61845103 від 02.04.2019, №63253173 від 12.04.2019, №53485140 від 04.04.2019, №55331987 від 06.04.2019.

Внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів ТОВ «Лемтранс» було змушене передати виробничому структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності ТОВ «Лемтранс».

ТОВ «ЛЕМТРАНС» було придбано деталі які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах.

На підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №27 від 01.06.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- головна частина 270.023-1 у кількості 4 шт. на загальну суму 19 877,66 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №6861 від 04.09.2018 року.

На підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №28 від 01.06.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- магістральна частина 483.010-01 у кількості 1 шт. на загальну суму 5 670,30 грн. Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 6861 від 04.09.2018 року.

На підставі договору поставки № 59/14 від 10.02.2014 року та специфікації № 38 від 10.04.2018 року у ТОВ «Укртранспневматика» було придбано:

- авторежим 265 А-1 у кількості 3 шт. на загальну суму 10 789,20 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 3242 від 24.04.2018 року на підставі виставленого рахунку № ТП000000213 від 20.04.2018 року.

На підставі договору поставки №235/16 від 13.04.2016 року та специфікації від 17.04.2018 року у ПрАТ «ХМЗ» було придбано:

- гайка МІ2 ТОСТ 5915:2008 у кількості 0,25 кг на загальну суму 9,24 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №3973 від 18.05.2018 року на підставі виставленого рахунку № 1004 від 12.04.2018 року.

На підставі договору поставки № 773/12 від 15.11.2012 року та специфікації від 05.11.2018 року у ТОВ «НВК ХАРКІВТРАНС» було придбано:

- гайка конусна для корпусу магістральної (головної) частини повітророзподілювача В2-1-22- ГОСТ 2879-2006 у кількості 10 шт. на загальну суму 353,40 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №9476 від 05.12.2018 року на підставі виставленого рахунку № 1014 від 31.10.2018 року.

На підставі Договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №23 від 01.03.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- муфта тяги 532.40.052-0 у кількості 1 шт. на загальну суму 268,80 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №3480 від 03.05.2018 року.

На підставі Договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №20 від 02.01.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- затяжка горизонтальних важелів 532.40.100-0сб у кількості 2 шт. на загальну суму 2 760,00 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №520 від 22.01.2018 року.

На підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №12 від 03.05.2017 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- валик 36x75 у кількості 4 шт. на загальну суму 128,64 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №6172 від 04.07.2017 року.

На підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №23 від 01.03.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- валик 30x75 у кількості 2 шт. на загальну суму 62,40 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №2381 від 27.03.2018 року.

На підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016 року та специфікації №23 від 01.03.2018 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано:

- тяга гальмівна 726.40.071 у кількості 1 шт на загальну суму 290,40 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №3480 від 03.05.2018 року.

На підставі Договору поставки №59/14 від 10.02.2014 року та специфікації №33 від 30.06.2017 року у ТОВ «Укртранспневматика» було придбано:

- авторегулятор РТРП-675М у кількості 1 шт на загальну суму 3 297,60 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжних доручень №6182 від 05.07.2017 року, №7374 від 01.08.2017 року на підставі виставленого рахунку №ТП000000297 від 03.07.2017 року.

Також на вагони були встановлені шпильки М12х70, які виготовляються у вагонному депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії ТОВ «Лемтранс» для встановлення на власні вагони, передача стороннім організаціям відбувається тільки з метою встановлення їх на власний (орендований) рухомий склад ТОВ «Лемтранс». Для виготовлення шпильки М12х70 на підставі договору поставки №77/15-ПР-М від 09.02.2015 року та специфікації від 17.09.2018 у АТ «УТМК» було придбано:

- арматура 12 мм А240 ДСТУ 3760:2006, ГОСТ 7566-94 (сплачена згідно платіжного доручення №7507 від 27.09.2018 на підставі виставленого рахунку-фактури №Дн000007960 від 17.09.2018).

Таким чином, на вагони були встановлені шпильки М12х70 у кількості 20 шт на загальну суму 20,64 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, загальна вартість придбаних позивачем деталей становить 120 985,29 грн.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Між ТОВ «ЛЕМТРАНС» та AT «Укрзалізниця» (регіональна філія «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця») укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № Л/В- 19145/НЮ від 06.03.2019 року. Відповідно до цього договору Підрядник зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням Вагонів Замовника: ТОв-1 або ТОв-2 силами та на базі структурних підрозділів Підрядника - вагонних депо (Виробничий структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Клепарів» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», Виробничий структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», Виробничий структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Ковель» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», Виробничий структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», Виробничий структурний підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Ужгород» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця»),

Деталі, придбані ТОВ «ЛЕМТРАНС» для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані Виробничому структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» філії «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до акту від 14.05.2019 року зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає ТОВ «Лемтранс» для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договору № Л/В-19145/НЮ від 06.03.2019 року.

У зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Коломия" філії "Львівська залізниця АТ "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, за наслідком виконання яких були понесені відповідні витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони у розмірі 22 459,27 грн.

Також ТОВ «Лемтранс» були понесені виртати на транспортування пошкоджених вагонів в ремонт на загальну суму в розмірі 14 615,07 грн, а саме:

- витрати на транспортування вагону №62119011 за залізничною накладною №38247854 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №62965710 за залізничною накладною №38247888 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №56937147 за залізничною накладною №38247896 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №61842233 за залізничною накладною №38247821 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №61845103 за залізничною накладною №38247839 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №63253173 за залізничною накладною №38247870 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №53485140 за залізничною накладною №38247862 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ);

- витрати на транспортування вагону №55331987 за залізничною накладною №38247847 понесені на суму в розмірі 1 826,88 грн (з ДПВ).

Оплата зазначна у графі №34 «Усьго сплачено відправником (промисом)» залізничних накладних, зазначено суму без ПДВ яку сплачено за перевезення по залізнічній накладній. На підтвердження того, що витрати з транспортування пошкоджених вагонів в ремонт було сплачено позивачем у графі 13 «платник» залізничних накладних вказано платником ТОВ «Лемтранс».

Окрім того, між ТОВ «Лемтранс» (замовник) та ПАТ «Укрзалізниця» (перевізник) укладено Договір про надання послуг №08890/ЦТЛ-2018 від 12.02.2018 року, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 2.1.6. зазначеного Договору Замовник зобов`язаний оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п 4.2. зазначеного договору, Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника.

Відповідно до п. 4.7. по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, Перевізник надає Замовнику в електронному вигляді …виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладанням ЕЦП.

На підтвердження того, що позивачем було сплачено вартість транспортування вагонів до місця ремонту надав копію особового рахунку №8208503 (розширений) за квітень 2019 року та переліки №20190410 від 10.04.2019.

Також при проведенні технічного обслуговування вагонів ТОВ «Лемтранс» понесені витрати з подавання та забирання вагонів на загальну суму 7 726,39 грн з ПДВ, що підтверджується Актами №269/05 від 07.05.2019 року та №280/05 від 14.05.2019 року на загальну вказану суму.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім в результаті заміни розукомплектованих деталей на загальну суму 88 328,98 грн. (придбані деталі - 43 528,28 грн. + технічне обслуговування - 22 459,27 грн. + витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту - 14 615,04 грн + витрати з подавання та забирання вагонів - 7 726,39).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: №№ 62119011, 62965710, 56937147, 61842233, 61845103, 63253173, 53485140, 55331987.

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Як встановлено судом, у квітні 2019 року на станції Бурштин було виявлено пошкодження (розкомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності головної та магістральної частин повітророзподільника, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме: №9870 від 31.03.2019, №9869 від 31.03.2019, №9936 від 05,04.2019, №9938 від 05.04.2019, №9937 від 05.04.2019, №9933 від 05.04.2019, №9940 від 05.04.2019, №9999 від 10.04.2019.

Виробничим структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Коломия» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» складені акти про пошкодження вагонів (форма ВУ-25М), а саме: №62119011 від 30.03.2019, №62965710 від 29.03.2019, №56937147 від 29.03.2019, №61842233 від 03.04.2019, №61845103 від 02.04.2019, №63253173 від 12.04.2019, №53485140 від 04.04.2019, №55331987 від 06.04.2019.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п. 4.6. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Коломия" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів ТОВ "Лемтранс" було придбано та надано необхідні деталі на загальну суму 43 528,28 грн., а також здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 22 459,27 грн, понесено витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту 14 615,04 грн та понесено витрати з подавання та забирання вагонів в розмірі 7 726,39 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №22 сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

З наявних у матеріалах справи договорів поставки, специфікацій до них та платіжних доручень вбачається, що позивачем було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту відповідних вагонів на загальну суму 43 528,28 грн.

Крім того, позивачем було оплачено технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) у розмірі 22 459,27 грн.

Також ТОВ «Лемтранс» були понесені виртати на транспортування пошкоджених вагонів в ремонт на загальну суму в розмірі 14 615,04 грн і витрати на подаваня та забирання вагонів в розмірі 7 726,39 грн.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 88 328,98 грн.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 №6-469св10).

Як зазначено у п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 №904/4195/16, від 17.01.2017 №904/3013/16.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, заперечення відповідача, що його вина у розукомплектуванні вагонів відсутня, оскільки працівниками зафіксований факт не пошкодження вагонів, а крадіжки, що підтверджується актами про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, судом відхиляються, оскільки, складені відповідачем акти про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, за відсутності встановлених правоохоронними органами відповідних обставин у межах кримінального провадження, не можуть вважатися такими, що підтверджують здійснення крадіжки деталей вагонів третіми особами. При цьому, в силу пункту 20 Правил складання актів (п. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Разом з тим, поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена статтею 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Відтак, стверджувати про те, що відбулася крадіжка деталей вагонів, а не їх пошкодження, немає підстав.

Окрім того, відповідно до частини 1 вказаної статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З аналізу наведеної норми, використання, зберігання, утримання транспортних засобів (залізничних вагонів) відповідачем є джерелом підвищеної небезпеки, а тому відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, несе відповідач, якщо не доведе протилежного.

Окрім того, порожні приватні вагони мають статус "вантажу", що встановлено судом вище.

Таким чином, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ідентифікаційний код 30600592, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А) суму збитків в розмірі 88 328,98 грн. (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять вісім гривень 98 копійок) та суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривна 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов