Ухвала суду № 86074248, 04.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2019 Справа № 908/3326/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову у справі № 908/3326/19

за позовом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 02891463 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-2 Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 35037521 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168)

про визнання недійсним договору

Без виклику учасників справи.

УСТАНОВИВ:

Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом вих. № 06-18/7892 від 27.11.2019 (вх. № 3576/08-07/19 від 28.11.2019) про визнання недійсним договору зберігання № 1/12 від 03.03.2012, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Гургурою Галиною Валентинівною та Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (на даний час - Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області), зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України і обґрунтовано тим, що, оскаржуваний договір укладений сторонами без погодження з Головним управлінням юстиції в Запорізькій області (як розпорядником бюджетних коштів, що здійснює матеріальне забезпечення відділу), що є обставинами, з якими закон пов`язує визнання недійсним правочину. Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридична наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Недійсність таких договорів підтверджується судовою практикою. Договір зберігання від 03.03.2012 № 1/12 суперечить вимогам законодавства, зокрема, п. 5.8.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12. N 74/5, в редакції на момент укладення угоди 05.03.2012; п. 4.6 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення) міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.07 № 83/5, в редакції на момент укладення договору 03.03.2012; п.п 5.6 - 5.9 п. 5 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, місті Києві та місті Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14.02.07 №47/5 в редакції на момент укладення спірного договору 03.03.2012; ч. ст. 48 Бюджетного кодексу України, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин 03.03.2012 і діє на теперішній час; пунктам 2.1, 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних кштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.20212 № 309, в редакції на момент укладення спірного договору 03.03.2012, ст. 203 ЦК України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 України. Зауважує, що позивач не є стороною оскаржуваного договору та дізнався про оскаржуваний договір з іншої господарської справи № 908/289/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про розірвання договору зберігання від 03.03.2012 № 1/12. Вважає, що позивачем не пропущено строк на подачу позовної заяви, але якщо суд з будь-яких підстав вважатиме строк таким, що сплинув, позивач просить суд на підставі ст. 119 ГПК України визначити причини його пропуску поважними, так як позивач не знав і не міг передбачити існування оскаржуваного договору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 справу № 908/3326/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3326/19.

02.12.2019 позивачем подано до суду заяву № 06-18/7945 від 02.12.2019 про вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.ст. 136-146 Господарського процесуального кодексу України, яка передана на розгляд раніше визначеному у справі судді.

У заяві, заявник, на підставі п. 5 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України просить забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 07.06.2019 про примусове стягнення у справі № 908/1654/18, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 908/1654/18, враховуючи що наказ у справі № 908/1654/18 про примусове стягнення з заявника грошових коштів в розмірі 440778 грн 38 коп. пред`явлено для здійснення безспірного списання до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області. Позивач не вбачає заходів зустрічного забезпечення за даною заявою.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, враховуючи нижчевикладене.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 137 названого Кодексу позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою застосування заходів забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, а тому при обранні заходів забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.

При зверненні з заявою по даній справі підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на оскарження договору зберігання від 03.03.2012 № 1/2 між сторонами у справі, на підставі якого з відповідача-2 на користь відповідача-1 у даній справі за іншою господарською справою № 908/1654/18 стягнуто грошові кошти, про що видано наказ суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи) на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа має бути мотивованою, містити підстави для зупинення стягнення, підтверджені доказами. У заяві заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Така підстава забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, спрямована на запобігання протиправному вибуттю майна боржника з його володіння, у разі його незгоди з таким стягненням та оскарження рішення на підставі якого відкрито виконавче провадження.

В даному випадку, забезпечення позову подано у справі № 908/3326/19 за позовом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни та Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 35037521 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-А) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області

про визнання недійсним договору зберігання від 03.03.2012 № 1/2 між відповідачами у справі, а зупинити стягнення заявник просить за наказом суду з іншої справи № 908/1654/19.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1654/18 встановлено, що має місце неоплачені послуги зберігання за період з листопада 2012 року по листопад 2016 року. Рішення вступило у законну силу. На виконання рішення у справі № 908/1654/18 видано наказ про стягнення з Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця Гургури Галини Валентинівни грошових коштів. Зупинення стягнення не було заявлено у справі № 908/1654/18.

Заява про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути достатньо обґрунтованою з посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявність належних та достатніх доказів в підтвердження таких обставин.

З урахуванням викладеного, перевіривши доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної заяви.

Частиною першою ст. 74 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним договору. Заява позивача не містить мотивів щодо наявності безпосереднього зв`язку між заявленими позовними вимогами та заявленими заходами забезпечення позову.

Позивачем не доведено адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Судовий збір за заявою відноситься на заявника.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вих. № 06-18/7945 від 02.12.2019 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 04.12.2019.

Суддя А.О. Науменко