Рішення № 86072364, 25.11.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.11.2019 Справа № 554/4282/19

Провадження №2/554/1777/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 листопада 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

представника позивача – адвоката Онищенка О.А.,

представника відповідача – адвоката Сергієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року позивач ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за Угодою №309618 в розмірі 147377,34 грн., а також сплачену суму судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Угоду №309618 та підписані Додатки №1 та 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою отримання автомобіля марки КІА RІО через систему надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених договором, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником системи «Авто Так». На Асигнаційному акті від 28.07.2011 року відповідачу було надано право на отримання автомобіля. Відповідач скористався правом, передбаченим ст.7 Додатку №2 до Угоди та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки CHERY M11. З боку позивача по відношенню до відповідача було виконано всі обов`язки у повному обсязі. Відповідач отримав автомобіль CHERY M11, д.н.з. НОМЕР_1 , і зареєстрував його на своє ім`я. При цьому, 05.08.2011 року та 09.09.2011 року відповідач сплатив різницю між вартістю фактично отриманого автомобіля CHERY M11 та поточною ціною автомобіля КІА RІО в загальному розмірі 2320,00 грн., в подальшому у відповідності до вимог ст.7 Додатку №2 до Угоди відповідач зобов`язаний був продовжувати сплачувати щомісячні внески, розраховані відповідно до Поточної ціни автомобіля КІА RІО. Після отримання автомобіля відповідач скористався наданим йому п.3.2 ст.3 Додатку №2 правом і звернувся до позивача із заявою про повернення йому оригінального Графіку внесків шляхом розподілення сплачених авансових внесків на усі наступні Повні внески з метою пропорційного зменшення їх розміру. Станом на вересень 2011 року відповідачем було сплачено 21 Повних внесків, відповідно до закінчення Графіка внесків залишалося 99 Повних внесків, а також було сплачено 36 Авансових внесків. Відповідач, в свою чергу, зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків відповідно до ст.5 Угоди. Згідно з п.8.2 ст.8 Додатку 2 до Угоди відповідачем ОСОБА_1 були надані гарантії повного виконання зобов`язання за Угодою №309618, а саме надано позивачу в якості забезпечення виконання зобов`язань, гарантії поручителів щодо відповідальності за його зобов`язаннями. 06.08.2011 року між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом, за яким вони зобов`язалися відповідати перед кредитором як боржники у разі невиконання зобов`язань відповідачем за Угодою №309618. Тобто, особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. ОСОБА_1 протягом січня 2010 - травня 2016 року сплачував щомісячні внески. З червня 2016 року припинив сплачувати внески. Неодноразові листи та телефонні звернення до відповідачів результату не дали. На виконання умов Угоди відповідачем сплачено 74,8479% зі 100% в оплату чистих внесків та 76 внесків із 120-ти внесків в оплату послуг позивача. Розмір боргу відповідача перед позивачем станом на квітень 2019 року складав 25,1512% від останньої відомої поточної ціни автомобіля, актуальної у квітні 2019 року, та 44 внесків в оплату адміністративних витрат. Крім того, вказані факти встановлені рішенням суду від 07.02.2019 року по справі №554/9231/16-ц, а також постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2019 року. Загальний розмір заборгованості складає 147377,34 грн., з яких чисті внески – 97754,14 грн., що складає 25,1521% від ціни автомобіля; внески на оплату послуг – 49623,20 грн., яку в добровільному порядку не погашено, пропозицій щодо строків погашення боргу від відповідачів не надійшло. З підстав викладеного, позивач просить задовольнити позов.

До відкриття провадження у справі відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів для подальшого вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.29-32, 41-44 т.1).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 травня 2019 року вищезазначена позовна заява прийнята судом, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі (а.с.33-34 т.1).

Ухвалами суду в порядку ст.212 ЦПК України забезпечено право сторони позивача на участь представника у розгляді справи дистанційно в режимі відеоконференції (а.с.50, 63,-64, 114-115, 230-231 т.1, а.с.2-3, 23-24, 40-41 т.2).

Ухвалою суду від 05.08.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів в порядку ст.84 ЦПК України, зобов`язано позивача надати суду належним чином завірені копії виставлених щомісячних рахунків, що надсилались ОСОБА_1 за весь період розрахунку заборгованості, згідно умов Угоди та відповідні повідомлення про поточну ціну автомобіля (її зміну) марки КІА RIO відповідного виробника чи дистриб`ютора, за період дії Угоди, що укладена сторонами спору, зокрема, за період з травня 2011 року по квітень 2019 року (а.с.113 т.1).

Відповідач ОСОБА_1 з позовом не погодився, його представником надано до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, у якому сторона відповідача заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними доказами. Відповідно до Додатку №3 від 28.07.2011 року до Угоди, на який не посилається позивач у своєму позові та не додає його до угоди, загальна сума грошових зобов`язань учасника станом на день підписання цього додатку за угодою №309618 від 09.12.2009 року становить 158590,00 грн. На день підписання цього додатку учасник сплатив 65911,88 грн. Сума заборгованості учасника станом на день підписання цього додатку складає 92678,12 грн. Відтак, вважає, що сторони погодили Додатком №3 до Угоди загальну суму заборгованості станом на дату отримання автомобіля, за ціною 107120,00 грн. з ПДВ, за якою було придбано автомобіль. Протягом 2011-2016 років відповідачем сплачувались кошти згідно графіку та виставлених рахунків, що були спрямовані на погашення заборгованості в сумі 92678,12 грн., яка була сумою основного зобов`язання за укладеним договором застави транспортного засобу та договором поруки. Однак, посилаючись на необхідність погашення не конкретної суми, а 120 внесків в оплату автомобіля та послуг позивача, ОСОБА_1 було відмовлено у позові про визнання зобов`язання припиненим у зв`язку з його виконанням. При цьому посилається на те, що в рамках розгляду тієї справи була проведена судова експертиза, відповідно до висновку №1094/1095 від 05.11.2018 року за умови поточної ціни нової марки автомобіля в розмірі 107120,00 грн., виконання зобов`язань ОСОБА_1 документально підтверджується. Відповідач вважає, що позивачем визначено неправильно загальну суму внесених коштів, яка складає не 189781,80 грн., а 193475,94 грн., тобто менше фактично сплаченої відповідачем. Відповідач не погоджується з тим, що розрахунок заборгованості слід визначати, виходячи з останньої ціни на автомобіль в сумі 388652,00 грн., оскільки вважає, що така ціна встановлюється на момент укладення угоди. В свою чергу, позивач посилається на визначення поточної ціни автомобіля, що визначена в термінології, викладеній в Додатку №2 до Угоди. Тобто, для розрахунку повного внеску, який є одним із 120-ти передбачених договором, береться ціна автомобіля, яка визначається виробником щомісячно. Враховуючи наведене, визначений в позові розрахунок заборгованості ОСОБА_1 є таким, що зроблений за період з 26.05.2016 року по дату звернення до суду, тобто квітень 2019 року за поточною ціною, яка є найвищою та встановлена станом на 2019 рік, що не відповідає умовам Угоди. Крім того, Угода не підпадає під дію Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг». Позивачем не надано доказів повідомлення про зміну ціни за весь період надання послуг, наразі існує лише початкова ціна 2011 року та кінцева ціна автомобіля 2019 року. Щодо встановлення рішенням суду по справі №554/9231/16 обставин щодо наявності заборгованості, що складає 25,1521% та 44 внесків в оплату адміністративних послуг, то відповідач вважає, що це рішення не є преюдиційним у даному питанні. Щодо вимог позивача відносно солідарного стягнення заборгованості з поручителів вважає, що поручителі відповідають перед кредитором за виконання боржником зобов`язань в сумі 92678,12 грн., яке було виконане після підписання договору поруки. Таким чином, відповідно до ст.559 ЦК України збільшення кредитором одноособово розміру основного зобов`язання тягне за собою припинення поруки. Враховуючи викладене, вважає позов необґрунтованим, розрахунок не підтверджений належним чином, не відповідає умовам укладеної угоди, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за недоведеністю (а.с.81-86 т.1).

Від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти зазначеного позову, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. Вказує, що на момент підписання договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 92678,12 грн. (сума згідно Додатку №3). Вказана заборгованість може бути змінена в порядку, передбаченому ст.2 Додатку №2 до Угоди. У своєму позові позивач просить стягнути з відповідачів солідарну заборгованість за угодою в сумі 147377,34 грн., що значно перевищує розмір забезпеченого зобов`язання. При цьому позивач не посилається на внесення змін до Угоди щодо розміру забезпеченого зобов`язання, тобто у випадку, якщо б такі зміни вносились без укладення додаткового договору до договору поруки, про такі зміни поручитель повинен бути повідомлений, чого позивачем зроблено не було. Таким чином, вважає, що одноособове збільшення кредитором розміру зобов`язання за договором поруки є незаконним та таким, що тягне за собою припинення поруки. Крім того, будь-які вимоги про сплату щомісячних платежів не надсилались, заходи досудового врегулювання спору не проводились. Також позивач не надає суду та не наводить в позовній заяві конкретні платежі, які мав би здійснювати боржник, а сума 147377,34 грн. не обґрунтована сумою щомісячних платежів, що позбавляє відповідача можливості впевнитись в її достовірності та відповідності укладеній угоді з боржником. Тому просить у задоволенні вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості з поручителів відмовити у зв`язку з припиненням поруки (а.с.104-106 т.1).

Відповідач ОСОБА_3 також надав до суду відзив на позовну заяву, у якому з позовом не погодився, вважає його таким, що не може бути задоволений відносно нього як поручителя, у зв`язку з припиненням поруки згідно з ч.4 ст.559 ЦК України. Як зазначено в позові, ОСОБА_1 припинив сплачувати щомісячні внески у червні 2016 року, однак будь-яких повідомлень про необхідність виконання зобов`язання на адресу відповідача не надходило відповідно до вимог п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору поруки, та доказів цього не надано. ТОВ «Авто Просто» не повідомляв поручителя про виникнення заборгованості за умовами угоди з 2016 року і по теперішній час, а також не направляв на його адресу листа-вимоги про її погашення в шестимісячний строк. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.59-63 т.2).

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Онищенко О.А., який брав участь у режимі відеоконференції, позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що розрахунок заборгованості є підтвердженим та обґрунтованим, стороною відповідача не спростований, оскільки будь-якого контррозрахунку не надано. Розмір загальної заборгованості у грошовому виразі здійснено на момент пред`явлення позову, квітень 2019 року, виходячи з поточної ціни автомобіля на момент виникнення обов`язку щодо сплати боргу. Питання поточної ціни закріплені в умовах угоди, яка погоджена і підписана відповідачем, за основу береться поточна ціна того автомобіля базової комплектації, що зазначений у Додатку №1 до Угоди, а саме ОСОБА_5 , із застосуванням відповідного коефіцієнту здешевлення. Щодо рахунків на сплату, то такі рахунки надсилались безпосередньо Учаснику системи АвтоТак, тому їх оригінали мають знаходитися у відповідача 1, а на позивача згідно зі ст.2 Додатку №2 до Угоди обов`язок їх збереження не покладений. З приводу помісячного розрахунку заборгованості за період прострочення, то у разі порушення зобов`язання відповідач зобов`язаний одноразово достроково сплатити всі несплачені внески, що передбачено ст.14 Додатку №2. Щодо посилань відповідачів на припинення поруки зазначив, що строк дії договору поруки від 06.08.2011 року визначений до 31.12.2022 року, жодної односторонньої зміни зобов`язання з боку позивача не відбулось, що відповідає п.2.4, 2.5 Договору поруки, у зв`язку з чим такі твердження є необґрунтованими. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Сергієнко Т.Г. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає необґрунтованим та неправильним розрахунок заборгованості, в основу якого покладено останню відому ціну автомобіля станом на квітень 2019 року, так як невідомо за яким критерієм визначалася така ціна з постачальником/виробником, та вважає її завищеною. Поточна ціна не відповідає тим реєстрам роздрібних цін, які були надані, при цьому незрозумілою є схема розрахунку платежів, що були сплачені відповідачем. Крім того, зазначила про розбіжності щодо внесених відповідачем платежів, а саме за 6,5 років ним було внесено 78 внесків, тоді як в розрахунку зазначено 76, тому заборгованість має складати 42, а не 44 внески, а також незрозумілим є відсоткове відображення таких внесків. Також вказувала на припинення договору поруки у зв`язку з невчасним пред`явленням вимоги протягом 6 місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням, одностороннім збільшенням розміру зобов`язання без згоди поручителя, а також на відсутність з 2016 року вимог з боку позивача про необхідність сплати щомісячних платежів, натомість, на його адресу надсилались лише повідомлення про необхідність сплати боргу. Просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду не з`явились, надавши письмові відзиви на позовну заяву, у яких просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за відсутності, відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву до суду не надходили.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також правову позицію відповідачів, викладену у письмових відзивах на позовну заяву, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

09 грудня 2009 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 укладено угоду № 309618 та підписані Додатки №1, №2, які є невід`ємними частинами даної Угоди (а.с.10 т.1).

Згідно зі ст.1 та ст.2 цієї Угоди її предметом є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Вона укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатків № 1 та №2, які є невід`ємними частинами угоди. Терміни, що використовуються в Угоді та системі АвтоТак, визначаються в додатку №2 до Угоди. ТОВ «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах АвтоТак. ТОВ «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених Угодою.

Відповідно до ст.5 Угоди № 309618, учасник зобов`язується виконувати зобов`язання, передбачені Угодою в порядку та строки, визначені Угодою, включаючи, але не обмежуючись: сплатити Вступний внесок при укладенні Угоди; сплатити Плату за право на отримання автомобіля при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов`язань, встановлених Угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов`язань за Угодою; за вимогою Авто Просто надавати копії квитанцій про оплату внесків за Угодою.

Угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов`язань, передбачених угодою (ст.7 Угоди).

Згідно зі ст.10 Угоди № 309618 підписання цієї Угоди та Додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди та Додатків до неї. Якщо учасник системи одружений, цим він (вона) заявляє. Що має згоду іншого з подружжя на укладення цієї угоди. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника Авто Просто, уважно прочитав та зрозумів Угоду та Додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.

Крім того, позивач зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків (стаття 5 Угоди №309618), а.с.10, 11 т.1).

Зокрема, з Додатку № 1 до Угоди № 309618 Угоди вбачається, що ОСОБА_1 є 116-м учасником у групі № 1023, мав намір придбати та ним обрано автомобіль марки КІА модель RІО, за ціною 95940,00 грн. Вступний внесок становить 3% + ПДВ у розмірі 3453,84 грн., щомісячний цілий чистий внесок становить 0,8333%, щомісячний внесок в оплату послуг становить 0,38% + ПДВ, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065%, плата за послуги, пов`язані з видачею Автомобіля за системою - 3% + ПДВ. Графік внесків, з урахуванням розділу 1 додатку №2, де визначено значення терміну «Графік внесків», складає 120 місяців (а.с.7-9, 11, 12).

Додатком №2 до Угоди визначено Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак (а.с.12-14). Розділом І цього додатку визначено терміни та їх зміст, що використовуються в угоді.

Згідно з п.1.2 Додатку № 2 учасник уповноважує Авто Просто на організацію та адміністрування системи.

Відповідно до п.2.1 Додатку №2 до Угоди поточна ціна Автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється Авто Просто виробником та/або дистриб`ютором, на день укладення угоди.

Згідно з п.2.3 та п. 2.4 Додатку № 2 учасник зобов`язаний повністю сплатити Повні внески згідно графіку внесків. Учасник зобов`язаний сплачувати повний внесок протягом перших 15 (п`ятнадцяти) календарних днів місяця. Авто Просто щомісяця надсилає рахунки на сплату за адресою, вказаною учасником в угоді. Неотримання рахунку на сплату за вказаною в угоді адресою не звільняє учасника від обов`язку вчасно сплачувати внески на банківський рахунок Авто Просто. Авто Просто надає послуги з адміністрування системи до моменту завершення графіка внесків групи, до якої включено Угоду.

Крім цього, п.3.1 Додатку №2 до Угоди передбачено право учасника за власним бажанням сплачувати авансові внески у будь-який момент дії графіка внесків. Авансовий внесок складається з цілого чистого внеску, щомісячного внеску в оплату страхового платежу та щомісячного внеску в оплату послуг. У відповідності до п.3.3. вказаної статті сплачені авансові внески використовуються для послідовного скасування Повних внесків за графіком внесків у зворотному порядку, починаючи з останнього Повного внеску.

Згідно цього ж Додатку № 2 Повний внесок - це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату страхового платежу, і підлягає сплаті учасником в порядку та у строки, визначені угодою (а.с.12).

Згідно з п.п.2.2 ст.2 Додатку №2 до Угоди Поточна ціна Автомобіля, зазначена в Додатку №1 до Угоди - це остання поточна ціна Автомобіля, повідомлена Авто Просто виробником та/або дистриб`ютором, на день укладення Угоди.

Також вбачається, що Поточна ціна Автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця, є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою.

У пункті 4.1 Додатку № 2 визначено, що учасник, який належним чином виконує свої зобов`язання за даною угодою, отримує автомобіль через механізми надання права на отримання автомобіля, передбачені в угоді.

Відповідно до п.7.1 Додатку №2 учасник, якому вже надано право на отримання автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель, що відрізняється від марки та/або моделі, автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак.

Так, на асигнаційному акті від 28.07.2011 року ОСОБА_1 надано право на отримання автомобіля KIA RIO базової моделі, однак відповідно до акту вибору автомобіля від 04.08.2011 року відповідач відповідно до Статті 7 п.7.1 «Вибір моделі Автомобіля» Додатку № 2 до угоди, звернувся із проханням надати автомобіль CHERY M11, седан, сірого/чорного кольору (а.с.26 т.1).

На виконання статей 7, 8 додатку № 2 угоди згідно договору-купівлі продажу № 414308-Y00923 від 17 серпня 2011 року ОСОБА_1 передано автомобіль марки «CHERY» ціною 107120,00 грн.

Отже, на підставі укладеної угоди та у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу автомобіля від 17 серпня 2011 року, марка та вартість автомобіля, зазначені в додатку до угоди № 1, змінені.

Судом встановлено, що позивачем виконано свої обов`язки за договором, у зв`язку з чим 23.08.2011 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію транспортного засобу CHERY M11, легковий седан, 2011 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , у Полтавському ВРЕР, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.25 т.1).

За заявою ОСОБА_1 від 08.09.2011 року раніше сплачені ним авансові внески розподілено відповідно до графіку платежів (а.с.8, 24 т.1).

06.08.2011 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (співпоручителями) було укладено договір поруки, за яким кожен із співпоручителів зобов`язується відповідати перед кредитором - ТОВ «Авто Просто» в повному обсязі за виконання боржником – ОСОБА_1 зобов`язань, що виникають з Угоди № 309618 від 09.12.2009 року та додатків до неї (Додаток №1 від 09.12.2009 року, додаток №2 від 09.12.2009 року, Додаток №3 від 28.07.2011 року), в разі невиконання боржником зобов`язань за Угодою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с.15-16 т.1).

Крім цього, 23 серпня 2011 року з метою виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Угодою № 309618 від 09 грудня 2009 року, додатками № 1, № 2 від 09 грудня 2009 року та додатком № 3 від 28 липня 2011 року між сторонами укладено договір застави вказаного автомобіля. Відповідно до пункту 1.3 договору застави загальна вартість предмета застави на момент укладення договору складала 107120,00 грн.

Відповідно до умов договору застави, забезпечене заставою зобов`язання заставодавця вважається виконаним за умови своєчасної сплати щомісячних повних внесків (періодичних платежів), в загальному розмірі 158590 грн. у порядку та строки, передбачені статтею 2 додатку № 2 до угоди. Відповідно до пункту 2.3 статті 2 додатку № 2 до угоди сплата внесків (періодичних платежів) здійснюється заставодавцем протягом перших 15 календарних днів кожного місяця.

Зазначені обставини також встановлені під час розгляду справи №554/9231/16-ц за участю цих сторін та неодноразово перевірені судами різних інстанцій, як апеляційним, так і Верховним Судом, що відображено у відповідних судових рішеннях (а.с.21-23 т.1), а тому не підлягають доказуванню.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Авто Просто» посилається на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує умови укладеної угоди, в результаті чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Судом установлено та не заперечувалось сторонами, що відповідач ОСОБА_1 за період з січня 2010 року по травень 2016 року виконував взяті на себе зобов`язання та сплачував визначені угодою щомісячні внески, проте з червня 2016 року припинив сплачувати ТОВ «Авто Просто» обов`язкові платежі. Наведене підтверджується розрахунком платежів та іншими матеріалами справи в їх сукупності (а.с.7-9, 101-102 т.1).

Так, на виконання умов Угоди відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 74,8479% зі 100% в оплату Чистих внесків, що складає 76 із 120 внесків в оплату послуг позивача. Розмір боргу ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Авто Просто» за Угодою станом на лютий 2019 року складав 101940,46 грн., тобто 25,1521% від поточної ціни автомобіля (405296,00 грн.) та 51748,40 грн. – 44 внесків в оплату послуг ТОВ «Авто Просто» (а.с.22 т.1 зворотній бік).

При зверненні до суду з цим позовом розрахунок боргу ОСОБА_1 в розмірі 147377,34 грн. позивач здійснював, беручи за основу поточну ціну автомобіля KIA RIO у сумі 388652,00 грн. станом на квітень 2019 року.

На виконання ухвали суду від 05.08.2019 року стороною позивача надано до суду копії реєстрів роздрібних цін на автомобілі (їх зміну) відповідних виробників, дистриб`юторів, постачальників за період дії Угоди, з травня 2011 року по квітень 2019 року (а.с.135-225 т.1).

Відповідно до реєстру рекомендованих роздрібних цін для ТОВ «Авто Просто» станом на 26.04.2019 року підтверджується, що ціна з ПДВ на автомобіль марки KIA моделі RIO, конфігурації H0S4K4617DD053 базової комплектації становить 388652,00 грн. (а.с.20, 225 т.1).

Отже, згідно з наданим позивачем розрахунком, який береться судом до уваги, оскільки на його спростування інших доказів сторонами не надано, розмір боргу Відповідача-1 перед позивачем за Угодою складав 25,1521% від останньої відомої Поточної ціни автомобіля, актуальної у квітні 2019 року (перед пред`явленням позову до суду), та 44 внесків в оплату адміністративних витрат (а.с.4-5 т.1).

Таким чином, загальний розмір заборгованості складає 147377,34 грн., з яких: 97754,14 грн. - чисті внески, що складає 25,1521 % від Ціни автомобіля (388652,00 грн. х 25,1521%); 49623,20 грн. - внески в оплату послуг (388652,00 грн. х 0,2418% + 20% ПДВ) х 44 внесків).

Пунктом 14.1 Додатку № 2 до угоди визначено, що сторони домовилися, що наслідки невиконання зобов`язань за угодою регулюються умовами угоди, а у випадках, не передбачених ними, відповідними нормами чинного законодавства.

Згідно з вимогами ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ст.ст.526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором.

Щодо аргументів сторін суд зазначає про таке.

Твердження представника відповідача щодо неправомірного визначення заборгованості відповідача, виходячи з поточної ціни автомобіля КІА RІО суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Згідно з додатком № 2 до угоди № 309618, який є невід`ємною її частиною, поточна ціна автомобіля - це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою.

Керуючись положеннями п.7.1 ст.7 Додатку №2 до Угоди, у серпні 2011 року відповідач здійснив заміну автомобіля КІА RIO базової моделі на автомобіль CHERY M11, а також скористався наданим йому п.3.2 ст.3 правом щодо розподілення сплачених авансових внесків на усі наступні Повні внески з метою пропорційного зменшення їх розміру (а.с.24, 26 т1).

Так, внаслідок розподілення 36-ти авансових внесків на 99 повних внесків, що залишились згідно графіка внесків Відповідача 1 всі наступні Повні внески були зменшені на 36,3636 % і відповідно, склали 63,6364 % від Повного внеску, розмір якого визначено відповідно до умов Угоди. Відповідно, розмір адміністративних витрат Відповідача 1 після отримання автомобіля та здійснення процедури розподілення авансових внесків складає: 0,24181 % від ціни автомобіля, що не було спростовано відповідачем.

З огляду на положення п.7.3, яким передбачено, що учасник повинен сплачувати майбутні Повні внески відповідно до Поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку №1, та згідно інших умов Угоди позивач для розрахунку щомісячних внесків і розміру загальної заборгованості відповідача використовував саме ціну автомобіля марки КІА модель RIO (а.с.11 т.1).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , отримавши у власність автомобіль CHERY M11, для повного виконання своїх зобов`язань за Угодою №309618 зобов`язаний був продовжувати сплачувати щомісячні внески, розраховані відповідно до Поточної ціни автомобіля КІА RIO згідно погоджених сторонами умов, оскільки згідно ст.5 Угоди зобов`язався сплатити повну вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати всіх 120 щомісячних Повних внесків.

Беручи до уваги, що сторони досягли згоди відносно розміру та порядку розрахунку за договором, зокрема про те, що ціна автомобіля може як збільшуватися, так і зменшуватися, а тому доводи сторони відповідача щодо неможливості зміни поточної ціни автомобіля є необґрунтованими.

З огляду на вказане, безпідставним є посилання відповідача на висновок експертизи від 05 листопада 2018 року № 1094/1095 (а.с.82, 89-102 т.1), оскільки він проведений виходячи з ціни автомобіля у розмірі 107120 грн., у той час як відповідно до статей 2, 3 Додатку № 2 до Угоди сума заборгованості може бути змінена у разі зміни поточної ціни автомобіля.

Щодо посилань представника відповідача на припинення поруки у зв`язку з односторонньою зміною зобов`язання без згоди поручителів слід зазначити про таке.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору.

Отже, правове значення має, чи відбулося збільшення обсягу відповідальності поручителя під час виконання боржником основного зобов`язання.

Як слідує з п.2.4. договору поруки співпоручителі і кредитор цим погоджуються, що розмір забезпечених порукою вимог кредитора до боржника дорівнює сумі всіх Повних внесків та інших передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті боржником. На момент підписання Договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 92678,12 грн. Вказана заборгованість може бути змінена в порядку визначеному в ст.2 Додатку №2 до Угоди (а.с.15 т.1).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, через те, що поточна ціна на автомобіль може змінюватись кожного місяця шляхом збільшення або зменшення, відтак розмір платежів відповідача був різним, що відповідає погодженим сторонами умовам. Зміна розміру заборгованості на підставі вказаних положень основного зобов`язання не є збільшенням обсягу відповідальності. На такі умови поручителі також надали свою згоду і, погодивши відповідний текст договору поруки, засвідчивши про це своїми підписами.

Крім того, згідно з п.2.5. ст.2 договору поруки сторони погодили, що протягом дії договору у випадку зміни умов Угоди, якщо можливість цих змін прямо передбачена Угодою, у випадках зміни розміру зобов`язань, забезпечених порукою та/або зміни строків виконання зобов`язань, якщо такі зміни здійснюються на підставах, передбачених основним зобов`язанням, відповідні зміни вносяться лише до Угоди, і не потребують внесення змін до цього Договору. На внесення передбачених цим пунктом змін співпоручителі надають згоду під час підписання цього договору.

Зазначена умова договору поруки є результатом досягнення домовленості між сторонами, які є вільними у визначенні змісту зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Вказаний договір в цій частині не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

Отже, зміни поточної вартості автомобіля передбачені умовами угоди і обумовлені зміною вартості автомобіля протягом дії угоди, а тому вони не призвели до зміни обсягу відповідальності поручителя і припинення поруки, оскільки поручитель, підписавши договір поруки, на такі зміни надав свою згоду.

Таким чином, доводи сторони відповідача про те, що відбулась зміна основного зобов`язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності суд вважає безпідставними.

Слід зазначити, що жодних змін до розміру відсоткової ставки, визначеної в угоді, сторонами не вносилося. Тому зміна поточної ціни автомобіля не є підставою для внесення змін до угоди, та не вимагається згода поручителя на зміну поточної ціни, оскільки сторонами було погоджено такий спосіб розрахунку платежів при підписанні угоди.

При цьому твердження представника відповідача, що при укладенні договору поруки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають перед кредитором лише за виконання боржником зобов`язань в сумі 92678,12 грн., що зафіксована в договорі, яка була ним фактично сплачена, та іншого не погоджували, суперечить змісту укладеного договору від 06.08.2019 року та є тлумаченням його умов на власний розсуд.

Також не можуть бути прийняті доводи сторони відповідачів про порушення ТОВ «Авто Просто» шестимісячного строку для звернення до поручителів з огляду на таке.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені ст.554 ЦК України. Положеннями ч.4. статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4 Договору поруки від 06.08.2011 року між сторонами врегульовано питання припинення поруки. Так, відповідно до п.п.4.1, 4.3 даного договору зобов`язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням забезпечених порукою зобов`язань боржника. Відповідальність співпоручителя припиняється також після повного виконання боржником або спів поручителем всіх забезпечених порукою зобов`язань боржника перед кредитором, що виникають з угоди.

Відповідно до пункту 4.4 договору поруки, строк дії даного договору до 31 грудня 2022 року.

Звертаючись до суду із позовом у травні 2019 року, ТОВ «Авто Просто» не пропустило передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк, оскільки пунктом 4.4 договору поруки від 06 серпня 2011 року передбачено, що строк його дії встановлено до 31 грудня 2022 року, тому відсутні підстави для визнання вказаного договору поруки припиненим, а оскільки боржником ОСОБА_1 за Угодою №309618 зобов`язання не виконуються, утворена заборгованість підлягає солідарному стягненню з боржника та поручителів.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ОСОБА_1 не надав доказів того, що ним у повному обсязі виконані взяті на себе зобов`язання за Угодою, укладеною з позивачем, відповідно до Графіку внесків учасника, що є його процесуальним обов`язком.

У судовому засіданні представник відповідача зазначав, що надані позивачем розрахунки фактично сплачених платежів, а також розрахунок заборгованості решти внесків, які складають заборгованість у сумі 147377,34 грн. неправильні, не відповідають чинному законодавству, умовам Угоди та цінам на автомобілі, що зазначені постачальниками. Також позивачем не надано розрахунку заборгованості з 2016 року по місяцях за всіма поточними цінами автомобіль відповідної марки.

У свою чергу, стороною відповідача не спростовано наявність вищевказаної суми боргу перед позивачем, яка є предметом даного спору, як і не надано власного контррозрахунку щодо відповідних платежів. Посилання при цьому на неможливість надання такого розрахунку з підстав відсутності критеріїв для встановлення поточної ціни автомобіля, а також складових Повного внеску, що фактично зазначений у графіку для сплати, є непереконливими з огляду на те, що судом за клопотанням представника відповідача були витребувані відповідні реєстри роздрібних цін на автомобілі, останній сам підтвердив у судовому засіданні їх наявність у своєму розпорядженні, а також ясність механізму здійснення розрахунку таких платежів за умовами Угоди №309618. Однак, відповідного розрахунку суду не представлено, його обґрунтованості у встановленому порядку не доведено, водночас, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суду не представлено належних та допустимих доказів про оплату відповідачем зазначених ним платежів (а.с.82 т.1), внаслідок чого не доведено сплати останнім саме 78 внесків і заборгованості по 42 Повних внесках зі 120-ти передбачених, як про це зазначав представник у засіданні, оскільки графіком платежів (а.с.7-9 т.1) встановлено інше (76 та 44 внески відповідно).

Разом із тим, про наявність та розмір боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Авто Просто», який станом на лютий 2019 року складав 101940,46 грн. (25,1521% від поточної ціни автомобіля) та 51758,40 грн. – 44 внески в оплату послуг, вбачається з рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 лютого 2019 року, залишеного без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 19 червня 2019 року, переглядаючи в касаційному порядку справу №554/9231/16-ц про визнання зобов`язання припиненим, у якій брали участь ці самі особи, зазначив, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що сторонами у договорі від 09 грудня 2009 року та у додатку до нього погоджено здійснення щомісячних платежів, виходячи з поточної ціни автомобіля на час платежу, на виконання угоди позивачем сплачено 76 із 120 внесків в оплату послуг (74,8479 % вартості автомобіля (чисті внески), передбачених угодою, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «Авто Просто», дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання зобов`язання виконаним.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.14.4 Додатку №2 до Угоди передбачено, якщо учасник, який отримав автомобіль, не сплатить 2 (два) або більше послідовних або вибіркових Повних внесків, то такий Учасник за платіжною вимогою Авто Просто зобов`язаний повністю одноразово достроково сплатити всі несплачені внески згідно з Графіком внесків протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання відповідної платіжної вимоги.

Враховуючи зазначену умову, яка погоджена сторонами Угоди, для визначення розміру загальної заборгованості відповідача щомісячний розрахунок платежів, виходячи з поточної ціни автомобіля за кожний конкретний місяць року є недоцільним.

Також посилання у відзиві на позовну заяву про те, що саме додатком № 3 до угоди було встановлено загальну суму грошових зобов`язань учасника, суму заборгованості, яку він сплатив (65911,88 грн.) та суму заборгованості учасника станом на день підписання цього додатку в розмірі 92678,12 грн. спростовується наступними обставинами.

Механізм визначення ціни автомобіля детально викладений в Правилах функціонування системи придбання в групах АвтоТак.

Розмір оплати послуг (адміністративні витрати) встановлений у відсотках, а не в твердій сумі. Позивачем та відповідачем погоджено, що розмір кожного повного щомісячного внеску (у тому числі адміністративних витрат) визначатиметься у відсотках до встановленої щомісячно Виробником чи Імпортером актуальної ціни автомобіля.

Частинами 1-3 ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Фактично стороною відповідача порушується питання про зміну умов договору в частині визначення розміру щомісячних Повних внесків, оскільки як в Угоді, так і в додатку до Угоди передбачено здійснення щомісячних Повних внесків, виходячи з поточної ціни автомобіля на час їх сплати.

Вбачається, що під час укладення Угоди №309618 від 09 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримав примірник Угоди та підписав Додатки №1, 2 до неї, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто». Своїм підписом відповідач підтвердив те, що з Угодою та додатками до неї ознайомлений, умови зрозумілі, з умовами згоден.

Крім того, п.13.8 Додатку № 2 до Угоди, відповідачу був наданий строк протягом 7 днів для детального ознайомлення з договором та надано можливість відмовитись від участі в системі «АвтоТак» (а.с.14 т.1). Проте, в установлений строк ОСОБА_1 від укладеної Угоди не відмовився і про розірвання договору не заявив, що свідчить про його згоду з його умовами.

Отже, оскільки умови договору щодо встановлення поточної ціни автомобіля до розрахунку щомісячних внесків не суперечать вимогам закону, а сторони досягли згоди відносно розміру та порядку розрахунку за договором, тому доводи сторони відповідача щодо неможливості зміни поточної ціни автомобіля повністю спростовуються умовами укладеної Угоди між сторонами та не дають підстав для висновку про недоведеність вимог позивача.

Отже, Умовами укладеної між сторонами Угоди передбачений обов`язок позивача про повну сплату ціни автомобіля та послуг відповідача шляхом оплати 120 внесків в порядку та розмірі, передбаченому умовами угоди та додатків до неї.

Відповідачі погодилися з умовами угоди та договору поруки, підписавши їх. Дійсність правочинів не оспорювали.

Інші аргументи відповідачів, викладені у письмових відзивах, щодо спростування розміру заборгованості та відсутності зобов`язань за укладеними договорами є неспроможними в силу ст.81 ЦПК України.

На підставі викладеного, судом встановлено, що розмір боргу перед позивачем в сумі 147377,34 грн. є доведеним, а тому має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту.

Таким чином, враховуючи передбачену ЦК України презумпцію дійсності правочину, факт виконання позивачем ТОВ «Авто Просто» своїх обов`язків за Угодою №309618 від 09.12.2009 року в повному обсязі шляхом передачі у власність автомобіля, а також факт порушення відповідачем умов Угоди в частині сплати усієї суми платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а також зважаючи на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручилися за виконання ОСОБА_1 таких зобов`язань за угодою у повному обсязі, суд вбачає підстави для стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за угодою №309618 від 09.12.2009 року.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, та з відповідачів необхідно стягнути солідарно заборгованість в розмірі 147377,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2210,66 грн. в рівних частках, тобто по 552,66 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» суму заборгованості за угодою №309618 в розмірі 147377,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 552,66 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», код ЄДРПОУ 35509011, місцезнаходження: вул.Столичне шосе, 90, 4-й поверх, м.Київ, 03045;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

Повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року.

Суддя Г.В. Андрієнко