Ухвала суду № 86067219, 02.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

02.12.2019 Справа №607/23412/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа №607/23412/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю:

позивача ОСОБА_1 , адвоката Федчишина Г.С.,

представника відповідача-адвоката Авдєєнка В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа – ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа – ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

02 грудня 2019 року позивач подав заяву про відвід головуючого судді Черніцької І.М.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 , окрім іншого, вказує, що суд за участю головуючого судді Черніцької І.М. здійснював розгляд цивільної справи №607/15585/17 за його позовом до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення суми індексації середнього заробітку, винагороди за безперервний стаж роботи, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати згідно рішення суду та відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду у складі с. Черніцької І.М. у задоволенні його позову відмовлено. Відтак, у нього є сумніви щодо об`єктивності та неупередженості суду.

Посилаючись на вищенаведене та те, що він позбавлений довіри до даного складу суду, просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник заяву про відвід підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача пояснив, що доводи наведенні у заяві є необґрунтованими.

Суд, розглянувши заяву про відвід, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Згідно з вимогами ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у тому числі якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Встановлено, що жодного необ`єктивного чи упередженого ставлення головуючого судді Черніцької І.М. до позивача немає та бути не може.

Незгода позивача із процесуальними рішеннями головуючого судді, в силу вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не є підставою для відводу судді.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що у провадженні судді Черніцької І.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення суми індексації середнього заробітку, винагороди за безперервний стаж роботи, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати згідно рішення суду та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду 17 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказані обставини викликають у позивача сумнів в об`єктивності та безсторонності суду.

Цивільно-процесуальне законодавство гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді в розгляді даної справи, а відтак, в майбутньому, стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до вимог п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів» від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічний принцип відображено в ч.1 ст.15 Кодексу суддівської етики.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об"єктивного рішення суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Черніцька І.М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді(суддів) об`єктивно виправдані.

Той факт, що даний склад суду вже брав участь у розгляді інших справ у подібних правовідносинах у спорі між тими самими сторонами, із ухваленням рішення не на користь позивача, з боку стороннього спостерігача може викликати сумнів у неупередженості чи об`єктивності даного складу суду при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що будь-якого упередженого чи необ`єктивного ставлення немає. Однак, з метою усунення у позивача та будь-якого стороннього спостерігача сумнівів у неупередженому розгляді справи, забезпечення довіри учасників справи №607/23412/19 до судових рішень Тернопільського міськрайонного суду, суд вважає за необхідне, задовольнити заявлений судді відвід, саме з цієї підстави.

Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, гарантуванню права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

В силу вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. задовольнити.

Відвести суддю Черніцьку І.М. від розгляду справи № 607/23412/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа – ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Передати матеріали цивільної справи № 607/23412/19 до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повна ухвала суду складена 02 грудня 2019 року.

Головуюча