Рішення № 86066847, 27.08.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8813/14-ц

н\п 2/490/2161/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі - Росинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

приватного підприємства фірма «Айлама»

третя особа - інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області,

про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства фірма «Айлама» про відшкодування шкодив розмірі 5678грн. в зв?язку з неякісним медичним обслуговуванням та моральної шкоди в розмірі 20000грн.Позивач вказує, що в 2012р. звернулася за медичною допомогою до відповідача, а саме за стоматологічною ортопедичною допомогою, де їй було надано послуги в протезуванні зубів.Вказує, що вона в кінці липня 2012р. звернулася до відповідача за послугою з протезування зубів, і їй було проведено відповідне обстеження. Через матеріальні труднощі вона влітку 2012р. продовжити лікування не змогла, і звернулася до відповідача в жовтні 2013р., де їй було запропоновано продовжити лікування та після її згоди їй було встановлено металевий мостовидний протез на 14,15,16 зуби.Позивач вказує, що після установлення даного протезу відповідачем у неї протягом двох місяців поспіль були зубні болі, проте вона не зверталася до відповідача за допомогою, оскільки лікар ОСОБА_2 рекомендував біль терпіти поки протези не приживуться. Позивач вказує, що 31.12.2013р. зубна біль стала нестерпною і вона звернулася за медичною допомогою до лікаря ОСОБА_3 і в подальшому до стоматологічної клініки №1 м.Миколаєва, де протези зняли та провели відповідний курс лікування. Позивач вказує, що в зв?язку із неякісним лікуванням у відповідача вона повинна була витрачати додаткові кошти, які вона вважає повинні бути їй відшкодовані відповідачем, а також витрати, які вона понесла під час лікування у відповідача, оскільки воно (лікування) виявилося неякісним.На лікування у відповідача вона витратила 1308грн., в лікаря ОСОБА_3 - 600грн. та в стоматологічній клініці №1 м.Миколаєва - 2100грн.Окрім цього позивач вказує, що в результаті неякісного і неправильного лікування у відповідача в гайморовій пазусі позивача виявився пломбувальний матеріал, для видалення якого потрібна операція, а отже додаткові кошти.Позивач вказує, що на лікувально-діагностичні послуги у отоларинголога нею було витрачено 3440грн. Позивач вказує також, що після того як відповідачем їй було відмовлено у поверненні їй витрачених коштів вона зверталася до інспекції по захисту прав споживачів у Миколаївській області та до управління охорони здоров?я Миколаївської ОДА, які провівши перевірку вказаних нею обставин щодо надання їй медичної допомоги відповідачем вказали на необхідність відшкодування відповідачем витрачених нею(позивачем) коштів на лікування. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на норми ст.10 Закону України"Про захист прав споживачів" згідно якої споживач має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Позивач також вказує, що в результаті проведення відповідачем неякісного та неправильного лікування їй завдано також і моральну шкоду, яку вона оцінює в 20000грн.

Відповідач позов не визнав.Представники відповідача вказали, що позивачем не доведено, що діями відповідача позивачу нанесена шкода.Представник відповідача вказав, що не встановлено причинового зв?язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.Представник відповідача вказав, що висновки проведених судом експертиз не можна приймати до уваги оскільки такі експертизи проведені установою, яка не може виконувати відповідні експертизи.Представник відповідача вказав, що медичні експертизи можуть бути проведені тільки державними експертними установами, а ті що були проведені в даному провадженні - виконані установами комунальними, тому такі експертні висновки прийняті судом бути не можуть.Представник відповідача вказує також, що дії лікаря Білодід, щодо надання медичної допомоги позивачу, були вірними, лікар діяв відповідно до протоколів надання лікарської допомоги, що затверджені наказом МОЗ №507 від 28.12.2002р.

Окрім цього представник відповідача ОСОБА_2 вказав, що не має підстав покладати на відповідача відшкодування шкоди, оскільки встановлений позивачу зубний протез не мав істотних недоліків, про які йдеться в ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів". Відповідач вказує, що висновок експерта вказує, що встановити недолік чи істотний недолік протезу не має можливості, оскільки такий був знятий при черговому обстеженні пацієнта 31.12.2013р. Відповідач вказує, що наявність запалення ясен у ділянці, де знаходився мостовидний протез не э беззаперечним доказом недоліком самого протезу.

Щодо необхідності проведення додаткового рентген дослідження позивача перед встановленням мостовидного протезу,то відповідач вказав, що проведеного одноразового рентген дослідження лікар ОСОБА_2 вважав достатнім для проведення протезування позивача. Представник відповідача лікар Білодід М.В. вказує, що протоколи надання медичної допомоги (затв. наказом МОЗ України №566 від 23.11.2004р.) не передбачає кратності чи періодичності чи обов?язковості проведення рентген дослідження при проведенні процедури протезування. Представник відповідача вказує, що не передбачено протоколами також і повторного чи додаткового рентген дослідження. Представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що лікар при визначенні необхідності призначення позивачу рентген дослідження керувався наказом МОЗ України №294 від 04.06.2007р., який регламентує призначення рентген дослідження у разі наявності обгрунтованих клінічних показань. Представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що таких показань при здійснення протезування позивача не було. Щодо завдання позивачу шкоди що пов?язане із наданням позивачу стоматологічної допомоги, та наявності в гайморових пазухах позивача інородного(пломбувального) матеріалу, то представник відповідача вказав, зокрема, що лікар Білодід лікувальні маніпуляції (процедури) позивачу проводив востаннє в 2007 році, а в 2013р. проводив лише протезування, тому попадання інородного (пломбувального) матеріалу до гайморових пазух позивача від дій лікаря Білодіда виключається.

Третя особа в судове засідання представника не направила, про місце та дату розгляду повідомлена.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» у разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди.

Судом досліджено медичну картку стоматологічного хворого ОСОБА_1 з якої вбачається, що позивач лікувалася у відповідача з жовтня 2007р. по жовтень 2013р. 29.10.2013р. зафіксовано металевий мостовидний протез на 654 зуби.

Судом досліджено довідку від 12.04.2014р. згідно якої позивач лікувалася в отоларинголога з 31.03.2014р. по 12.04.2014р. з супутнім діагнозом: інорідне тіло в правій гайморовій пазусі.

Судом досліджено лист Управління охорони здоров?я Миколаївської ОДА від 18.02.2014р. згідно якого комісія Управління охорони здоров?я Миколаївської ОДА провело перевірку обставин викладених в скарзі позивача, та дійшла висновку, що позивач звернулась до лікаря ОСОБА_2 через рік та три місяці після виготовлення протезу. Виявити відповідність протезу стандартам якості надання стоматологічних послуг неможливо через те, що такий був знятий лікарем Односумовим. Окрім цього, комісія виявила порушення лікарем ОСОБА_2 п.3.109.01 та п.3.309.14 затвердженого наказом МОЗ №507 від 28.12.2002р., оскільки мостовидний протез був встановлений через рік і три місяці після його виготовлення, з порушенням, без додаткових обстежень стану опорних зубів, в яких за такий період могли відбутися зміни в сторону погіршення.

Судом досліджено квитанцію по оплаті позивачем послуг лікування в отоларинголога на суму 3440грн.

Судом досліджено довідку Міської лікарні №4 від 31.10.2014р. згідно якої у позивача в правій гайморовій пазусі виявлено три інородних тіла (стоматологічний матеріал).

Судом досліджено пояснювальна записка лікаря ОСОБА_3 щодо лікування ним позивача 31.12.2013р. згідно якої при наданні медичної допомоги позивачу вимушено був знятий мостовидний протез, після зняття якого був виявлений пролежень в районі 5 зуба.

Судом досліджено лист №Г-33/1 від 06.02.2014р. згідно якого позивач зверталася до інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області з приводу неякісного лікування та протезування в стоматологічній клініці ППФ "Айлама".

Судом досліджено фіскальні чеки стоматологічної клініки №1 згідно якого позивач сплатив за лікування:09.01.2014р.-300грн.;14.01.2014р.-22,95грн.;15.01.2014р.-500,00грн.;20.01.2014р.-200,00грн.; 20.01.2014р.- 42,00грн.; 20.01.2014р.- 14,00грн.; 24.01.2014р.-200,00грн.; 29.01.2014р.-14,00грн.;29.01.2014р.-350,00грн.;31.01.2014р.-28,00грн.;27.06.2014р.-230грн.;03.07.2014р.-200,02грн. Загалом на суму - 2100,95грн.

Судом досліджено квитанцію 02ААж №354765 від 29.10.2013р. про сплату ОСОБА_1 П.П."Айлама" послуг на суму 708,00грн.

Судом досліджено висновок експерта №132-К від 04.08.2016р. згідно якого ускладнень протезування 4,6 зубів на верхній челюсті з права, що було виконано в липні-жовтні 2012р., не описано. Щодо якості мостовидного протезу 4-6 зубів на верхній щелепі справа то відповісти на дане запитання неможливо через зняття протезу при черговому дослідженні. При обстеженні 31.12.2013р. встановлено діагноз: пролежні в області 4,6 зубів верхній челюсті справа, каріозна порожнина 4 зуба верхньої щелепи справа. Інформація про контрольне рентген дослідження відсутня. Попадання пломбувального матеріалу в гайморову пазуху при пломбуванні 4 зуба справа верхній щелепі 31.12.2013р. не виключається.

Судом досліджено висновок експерта №136-К від 12.02.2018р. згідно якого записи про те, що позивачу ОСОБА_1 при протезуванні зубів в жовтні 2013р. проводилося рентгенологічне дослідження - відсутні, що є порушенням п.п.3.109.01,3.309.14 "Класифікатора процедур" (затв.наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002р.) Підстав вважати, що каріозна порожнина появилася в результаті маніпуляцій лікаря стоматолога в жовтні 2013р. не має. Виникнення пролежня ясна на рівні 4-5 зубів справа на верхній щелепі обумовлено тиском на ясна нижньої кромки встановленого протезу, що вказує на порушення в техніці установки протезу. Наявний прямий причинно-наслідковий зв?язок між діями лікаря-стоматолога по встановленню протеза на 4-5 зуби і виникненням пролежня під цим протезом.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо того, що висновки експертів у проведених у даній справі експертиз не слід брати до уваги з тих підстав, що такі експертизи проведено не державними експертними установами, а комунальними, оскільки експертне дослідження №132К від 04.08.2016р. та №136-к від 12.02.2018р. проводили експерти Обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облдержадміністрації.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать:1) науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; 2) науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до норми пункту 1 "Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро(Автономної Республіки Крим)" затв.наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.) бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) є державними спеціалізованими установами, що входять до структури закладів охорони здоров`я України.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо того, що відсутня вина відповідача щодо неякісного надання послуг зі встановлення зубного протезу, оскільки зубний протез не мав істотних недоліків, і будь-яких недоліків протезу взагалі встановлено не було ні лікарською комісією, ні висновком експерта, оскільки послуга з протезування зубів як певної медичної процедури (маніпуляції) полягають не тільки в наданні споживачу певного зубного протезу, як предмету, що спеціально виготовлений для протезування зубів, але й насамперед у відповідних медичних (лікарських) маніпуляціях, суть яких полягає у певних діях медичного працівника пов?язаних із вибором, підготовкою та встановленням протезу конкретній особі(пацієнту).Судом встановлено, зокрема із висновку лікарської комісії та експертного висновку, що працівник відповідача порушено вимоги щодо техніки установки протезу позивачу.

Суд також не бере до уваги доводи представника відповідача щодо того, що працівником відповідача (лікар ОСОБА_2 ) рентген дослідження позивачу в жовтні 2013р. перед встановленням протезу робити було не слід, оскільки такі доводи спростовуються висновком експерта №132-К від від 04.08.2016р., та №136-К від 12.02.2018р., де вказано, що відсутність такого рентген дослідження є порушенням норм - п.п.3.109.01,3.309.14"Класифікатора процедур" наказу МОЗ №507 від 28.12.2002р.

Відповідно до п.3.10 Гарантійний термін та термін служби користування зубними протезами, розділу 3 "Ортопедична стоматологічна допомога" Нормативів надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах за спеціальністю "ортопедична стоматологія" (затв.наказом МОЗ №507 від 28.12.2002р.) гарантійний мінімальний строк служби зубного протезу "штамповано-паяний із захисним покриттям" із нержавіючої сталі складає 6 місяців, зубного протезу "штамповано-паяний мостоподібний" із спеціальної нержавіючої сталі складає 12 місяців.

Відповідно до "Положення про встановлення гарантійного терміну та терміну служби на роботу при наданні стоматологічної допомоги в медичному закладі державної, муніципальної та приватної форм власності на території України"(затв.наказом МОЗ №507 від 28.12.2002р. п.3.10 розділу 3. "Ортопедична стоматологічна допомога" Нормативів надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах за спеціальністю "ортопедична стоматологія") заклади, що надають стоматологічну допомогу, є виготовлювачами і, одночасно, продавцями стоматологічних послуг), а пацієнти - споживачами(чи покупцями) цих послуг. Існування зазначених стосунків стає очевидним при виготовленні зубних протезів, пломб, тому що вони є упредметненим вираженням стоматологічних послуг.

Стоматологічні заклади, як продавці стоматологічних послуг, несуть відповідальність за їхню якість, матеріали. У зв`язку з цим виникає необхідність у встановленні термінів гарантії і термінів служби при наданні стоматологічної допомоги. Відповідно до діючого цивільного законодавства пацієнт, що є споживачем послуг, у випадку виявлення у виконаних послугах недоліків, має право висунути вимоги щодо усунення недоліків і відшкодування збитків.

Відсутність установлених виготовлювачем термінів гарантії і термінів служби не знімає і не зменшує ступеня відповідальності виготовлювача за неналежну якість послуг, тому що відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", якщо термін служби не встановлений, то він дорівнює десятьом рокам з дня прийняття виконаної роботи споживачем, а термін гарантії - шістьом місяцям.

Гарантійний термін - це період, протягом якого у випадку виявлення недоліків у виконаній роботі, пацієнт має право по своєму вибору зажадати відшкодування зазнаних витрат щодо усунення недоліків виконаної роботи самотужки або третіми особами.

Отже,судом встановлено, що працівником відповідача, який надавав позивачу медичну допомогу, надано таку неякісно. Обставини неякісного надання послуги підтверджується, зокрема, висновком експертизи №136-К від 12.02.2018р., яким встановлено, що при наданні медичної допомоги працівником відповідача не дотримано вимог певних положень протоколів надання медичної допомоги (обстеження та лікування тотожних захворювань), зокрема "Класифікатора процедур" (затв.наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002р.). Окрім цього мало місце погіршення стану здоров?я позивача, зокрема пролежні, які були виявлені в позивача 31.12.2013р., та які утворилися внаслідок порушення в техніці установки протезу, - експерт вказує на прямий причинно-наслідковий зв?язок між діями лікаря-стоматолога по встановленню протеза на 4-5 зуби і виникненням пролежня під цим протезом. Подібні висновки зробила і лікарська комісія при Обласному управлінні охорони здоров?я, яка вказує, що працівником відповідача (лікар П.П."Айлама") порушено положення протоколів надання медичної допомоги, оскільки допомога позивачу надавалася через значний проміжок часу після первинного обстеження позивача, без додаткових обстежень стану здоров?я позивача.

Окрім цього відповідно до стандартів надання протезування протез металовидний повинен прослужити проміжок часу - не менше 6 місяців, проте такий не прослужив 6 місяців і був знятий, тобто не витримав гарантійного терміну служби. Вказані вище обставини вказують на порушення прав позивача як споживача послуг наданих відповідачем. За таких обставин завдана позивачу шкода повинна бути відшкодована відповідачем.

Така шкода складається зокрема із 2100,95грн. - витрати позивача на лікування в стоматологічній лікарні №1, та 810.00грн. - витрати на встановлення позивачу протезу у відповідача. Розмір цих витрат визнається представником відповідача у запереченні на позов (а.с.66-69 т.1) Загалом витрати склали: 2100,9 + 810 = 2910,95грн.

Щодо вимог позивача стосовно відшкодування шкоди, пов?язаної із витратами позивача на лікування у лікаря отоларинголога, то суд ці вимоги залишає без задоволення, оскільки судом не встановлено, що інорідне тіло (стоматологічний матеріал) в гайморовій пазусі позивача появилося в результаті медичних маніпуляцій у фірма "Айлама", тобто у відповідача. У висновку експерта №132-К від 04.08.2016р. є дані про те що не виключається попадання інородного тіла в гайморову пазуху позивача при пломбуванні 4 зуба верхньої щелепи справа 31.12.2013р. Медичні працівники відповідача (зокрема лікар ОСОБА_2 ) в цей день ніяких медичних маніпуляцій позивачу не проводили, тому вини відповідача у лікуванні позивача в лікаря отоларинголога пов?язаного із знаходженням в гайморовій пазусі позивача інородного тіла (стоматологічний матеріал) не має.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд задовольняючи вимоги позивача про відшкодування шкоди завданої внаслідок неякісного надання ортопедичної стоматологічної допомоги приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення компенсації моральної шкоди підлягає задоволенню, оскільки позивач після надання працівником відповідача неякісної медичної допомоги відчував біль та страждання в зв`язку із ушкодженням здоров`я. Щодо розміру такої компенсації, то суд приходить до висновку, що компенсація моральної шкоди, завданої позивачу може бути здійснена шляхом покращення стану здоров?я позивача в закладах санаторно-курортного лікування, то ж розмір такої компенсації слід прийняти виходячи із середнього розміру вартості санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах України (з урахуванням наказу Мінсоцполітики України №416 від 21.03.2019р.), а тому враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення компенсації моральної шкоди слід задоволити частково.

На підставі ст.ст.104,105,110,112 СК України та керуючись ст.ст.10,60,62,209,212 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства фірма «Айлама» на користь ОСОБА_1

2910 (Дві тисяч дев?ятсот десять)грн. 95коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та 15000 (п?ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. як компенсацію моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя