Рішення № 86066270, 02.12.2019, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/280/19

Справа № 470/817/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідача у якому зазначив, що відповідач відповідно до підписаної заяви № б/н від 02 вересня 2008 року, отримав кредит у розмірі 1 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Оскільки зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, станом на 31 серпня 2019 року в нього виникла заборгованість в сумі 122 465,90 грн., яку позивач просив стягнути на його користь та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив клопотання про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не з`явився в судове засідання, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що відповідач та закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач, уклали кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 02 вересня 2008 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка підписана сторонами.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

До кредитного договору Банк додав також довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", підписаною відповідачем, де сторони погодили, що процентна ставка за договором буде складати 30 % на рік з розрахунку 360 днів на рік (а.с.7-14).

Однак, отримавши грошові кошти по кредитному договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, не сплатив у встановлений строк суму основного боргу, а тому станом на 31 серпня 2019 року йому нараховано заборгованість у розмірі 168 153,79 грн. , з яких позивач просить стягнути 122 465,90 грн.: 1 346,77 грн. - заборгованість за кредитом; 121 119,13 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом з 27.08.2008 року по 29.03.2019 року (а.с.5-6).

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно. виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Разом з тим, згідно частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки відповідно до договору.

За умовами кредитного договору укладеного між сторонами, строк його дії відповідає строку дії картки. Згідно з п.3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік), вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця. При цьому строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця вказаного на картці (п.5.4 Правил користування платіжною карткою).

Велика Палата Верховного Суду 28 березня 2018 року у постанові по справі №444/9519/12-ц зробила висновок, відповідно до якого припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Як вбачається з довідки позивача про видачу кредитних карт, відповідач на підставі кредитного договору б/н, отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії 01/10, тому останнім днем нарахування відсотків за укладеним договором є 31 січня 2010 року, а їх розмір, який підлягає стягненню, становить 555,05 грн. (а.с.31).

Також з розрахунку заборгованості позивача вбачається, що після 31 січня 2010 року відповідачем на користь позивача сплачено 2 265,68 грн. (а.с.5-6).

Виходячи з викладених обставин, позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 901,82 грн., з яких: 1 346,77 грн.-заборгованість за кредитом; 555,05 грн. - заборгованість за відсотками до 31.01.2010 року, при цьому з моменту закінчення строку дії картки і до дня звернення позивача з позовом, відповідачем було сплачено заборгованість за кредитом на загальну суму 2 265,68 грн., а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню останньому, оскільки заявлений предмет спору визнаний судом не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: індекс 01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 28.01.2005 року, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_3 .

Суддя С. А. Луста